ПСИХОЛІНГВІСТИЧНІ ЗАСОБИ РЕОРГАНІЗАЦІЇ ТРАВМАТИЧНОЇ ПАМ’ЯТІ
Ключові слова:
травматична пам’ять, пропозиціональний аналіз, пост- травматичний стресовий розлад, типологія травматичних подійАнотація
У статті проаналізовано теоретико-методологічні засади вивчення травма- тичної пам’яті особистості, наведено авторську пропозиціональну модель трав- матичної пам’яті. Описано діагностичний інструментарій, в контексті якого висвітлено авторський метод пропозиціонального аналізу наративів про травматичні події. Запропоновано типологію травматичних подій і визначено, які з них найчастіше трапляються серед використаної вибіркової сукупності. Проаналізовано пропозиціональну будову тексту, а також виділено ті елементи, на які діагностовані звертають найбільшу увагу. Зазначено закономірності інтеграції травматичних спогадів про пережиту подію в автобіографічну пам’ять. Проаналізовано, в яких випадках це свідчить про осмислення цього спогаду і надбання травматичною пам’яттю статусу психічного процесу в межах норми, а коли – про порушення адаптаційних ресурсів особистості у сфері інтелектуалі- зованого проживання негативного спогаду та набуття статусу патологічного процесу, який призводить до посттравматичного стресового розладу і руйну- вання сформованої картини світу. В становлено кореляційні залежності між ступенем реорганізованості травматичної пам’яті, її характеристиками та особистісними рисами людини. На емпіричному рівні досліджено особливості пропозиціональної структури травматичної пам’яті, що відображається на психолінгвістичному, автобіографічному і особисті- сному рівнях. Описано типові пропозиціональні структури автобіогра- фічних наративів про травматичні події, залежно від рівня реорганізованості травматичної пам’яті особистості. Зроблено висновок, що описані риси особистості можуть бути наслідком переживання травматичної пам’яті або причиною її виникнення. З’ясовано, що, описуючи травматичний досвід, людина велике значення надає опису свого ставлення до неї. В становлено, що автобіографічний наратив є психолінгвістичним засобом реорганізації травматичної пам’яті.
Посилання
Burlachuk L. F. Psychologija zhyznjennych sytuatcij [Psychology of life situations] / L. F. Burlachuk, E. Y. Korzhova. – Moscow : Russian Pedagogical Agency, 1998. – 263 p.
2. Засєкіна Л. В. Психолінгвістична діагностика / Л. В. Засєкіна, С. В. Засєкін. – Луцьк : РВВ«Вежа» Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2008. – 187 с. Zasjekina L. V. Psycholingvistychna diagnostyka [Psycholinguistic diagnostics] /
L. V. Zasiekina, S. V. Zasiekin. – Lutsk : RVV «Vezha» Lesya Ukrainka Volyn National University, 2008. – 187 p.
3. Тарабрина Н. В. Практикум по психологи посттравматического стресса /
Н. В. Тарабрина. – СПб. : Питер, 2001. – 272 с.
Tarabrina N. V. Praktikum po psichologii postravmaticheskogo stressa [Practical recommendations for post-traumatic stress] / N. V.Тarabrina. – SPb. : Peter, 2001. – 272 p.
4. Anderson J. R. Propositional theory of recognition memory / J. R. Anderson, G. H. Bower // Memory and Cognition. – 1974. – Т. 2, №. 3. – P. 406–412.
5. Brown R. Flashbulb memories / R. Brown, J. Kulik // Cognition. – 1977. – Т. 5,
№. 1. – Р. 73–99.
6. Shobe K. K. Is traumatic memory special? / К. К. Shobe, J. F. Kihlstrom // Current Directions in Psychological Science, 1997. – Р. 70–74.
7. Van der Kolk B. A. Dissociation and the fragmentary nature of traumatic memories: Overview and exploratory study / B. A. Van der Kolk, R. Fisler // Journal of Traumatic Stress, 1995. – P. 505–525.
