СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ  ПЕРЕЖИВАННЯ ЗАГРОЗ ІДЕНТИЧНОСТІ В УМОВАХ ВІЙНИ

Веніамін Вінков

doi:10.29038/2227-1376-2023-42-vin

Автор(и)

Веніамін Вінков Інститут соціальної та політичної психології НАПН України

DOI:

https://doi.org/10.29038/2227-1376-2023-42-vin

Ключові слова:

соціальна ідентичність, загрози ідентичності, соціальні зміни, безпека, війна

Анотація

Метою статті ставилося емпірично дослідити, яким чином залежно від проявів ідентичності відбувається переживання загроз у громадян України.

Методи. Онлайн-опитування, семантичний диференціал; частотний аналіз, кореляційний аналіз за критерієм Спірмена, інтерпретація та узагальнення результатів емпіричного дослідження.

Результати. Загальна вибірка респондентів проведеного дослідження становила 451 особу. Емпіричне дослідження включало вивчення таких видів ідентичності, як місцева або локальна, громадянська, східнослов’янська, європейська, професійна, релігійна. На наявність загроз респондентами оцінювалися дії з боку близького оточення, української влади, суспільства загалом, громадян інших країн, росіян. Крім того досліджувалася оцінка респондентами з різними видами ідентичності таких психологічних показників, як міри власної травматизації, спрямованості своєї поведінки в момент небезпеки щодо інших людей, посилення уваги до проблем безпеки, впливу подій на їхню активність та оптимізм.

Висновки. З’ясовано, що громадяни України, які мають виражені місцеву і громадянську ідентичності, позитивно сприймають українську владу, близьке оточення і суспільство та не бачать загроз з їхнього боку, що можна характеризувати як прояв консолідованої позиції під час війни. Водночас у них спостерігаються високі показники психологічної травматизації, спрямованості їхньої поведінки в момент небезпеки щодо інших людей, посилення уваги до проблем безпеки, впливу подій на активність та оптимізм. Такі прояви свідчать про ознаки зараджувальної поведінки в момент небезпеки, де з одного боку, проблема загроз не зникає з поля зору і навіть посилюється увага до неї. З другого боку, зростає активність таких громадян, вони зберігають надію, що їм вдасться впоратися із цими випробуваннями. Найбільшу загрозу для громадян з вираженою місцевою, громадянською, європейською варіантами ідентичності несуть росіяни. Перспективи подальших досліджень полягає у розширенні емпіричного дослідження впливу війни на ідентичність громадян України.

Посилання

Abrashkevichus, G. O. (2012). Vplyv sotsiokulturnoi vzaiemodii na problemy identychnosti [The Influence of Sociocultural Interaction on Identity Problems]. Tavriiski studii. Kulturolohiia - Taurian studios. Culturology. http://nbuv.gov.ua/UJRN/tsk_2012_2_6 [in Ukrainian].

Bystryts’kyi, E. (2013). Identychnist, spilnota i politychne sudzhennia [Identity, community and political judgement]. Filosofska dumka - Philosophical Thought, 4, 41–61. http://journal.philosophy.ua/article/nid6768 [in Ukrainian]

Boiko, S. T. (2019). Psykholohichna bezpeka osobystosti v umovakh rozirvanoho informatsiinoho prostoru [Psychological Personality Safety in the Conditions of the Broken Informational Space]. Psykholohiia: teoriia i praktyka - Psychology: Theory and Practice: Collection of Scientific Articles, 1 (3), 32-43. http://dx.doi.org/10.31339/2617-9598-2019-1(3)-32-43 [in Ukrainian].

Gornostai, P. P. (2012). Kolektyvna travma ta hrupova identychnist [Collective Trauma and Group Identity]. Aktualni problemy psykholohii malykh, serednikh ta velykykh hrup – Actual problems of psychology of small, medium and large groups, 2, 89–95. http://dx.doi.org/10.33120/popp-vol21-year2018-5 [in Ukrainian].

Zelenkevich, L.P. (2019). Identychnist v umovakh obiednanykh hromad [Identity in the conditions of the united communities]. Naukovo-teoretychnyi almanakh Hrani – Scientific and theoretical almanac «Grani», 22 (2), 5–15. DOI: https://doi.org/10.15421/171916 [in Ukrainian].

Kulalaieva, N. V. (2015). Minimizatsiia informatsiinykh zahroz liudyny zasobamy kultury bezpeky [Мinimization of Information Threats to Human Security by Means of Culture]. Zbirnyk naukovykh prats Lvivskoho derzhavnoho universytetu bezpeky zhyttiediialnosti – Zbirnyk naukovykh prats Lvivskoho derzhavnoho universytetu bezpeky zhyttiediialnosti [Lviv State University of Life Safety: Collection of Scientific Articles], 4, 27–30. [in Ukrainian].

Kukharuk, O. Y. (2019). Suspilni transformatsii ta identychnist ukraintsiv u konteksti teorii sotsialnoi identychnosti [Public Transformations and Ukrainians’ Identity through Social Identification Theory]. Problemy politychnoi psykholohii – Problems of Political Psychology, 22 (1), 63–73. https://doi.org/10.33120/popp-Vol22-Year2019-34 [in Ukrainian].

Lukasevich, O. A. (2020). Problema formuvannia identychnosti osobystosti: suchasnyi kontekst [The Problem of Personality Identity Formation: Contemporary Context]. Problemy suchasnoi psykholohii – Problems of Modern Psychology, 1 (17), 45–51. https://doi.org/10.26661/2310-4368/2020-1-4 [in Ukrainian].

Nabrusko, I. Y. (2012). Spozhyvannia yak mekhanizm konstruiuvannia identychnosti [Consumption as a Mechanism of Social Construction of Identity]. Aktualni problemy sotsiolohii, psykholohii, pedahohiky – Actual Problems of Sociology, Psychology, Pedagogy, 15, 6–12. [in Ukrainian].

Rymarenko, S. (2017). Hlobalizatsiia ta kryza identychnosti [Globalization and Identity Crisis]. Naukovi zapysky Instytutu politychnykh i etnonatsionalnykh doslidzhen im. I. F. Kurasa NAN Ukrainy – Scientific Proceedings of Kuras Institute of Political and Ethnic Studies of the NAS Ukraine, 5-6 (91–92), 171–181. http://dx.doi.org/10.31558/2617-0248.2018.3.1 [in Ukrainian].

Stepyko, M. T. (2012). Ukrainska identychnist v umovakh suspilno-politychnykh transformatsii [Ukrainian Identity in a Time of Socio-Political Transformation]. Stratehichni priorytety – Strategic Priorities, 4 (25), 5–13. [in Ukrainian].

Khashiyeva, L. V. (2015). Hlobalizatsiia ta identychnist: vzaiemozv’iazok hlobalnoho ta lokalnoho [Globalization and Identity: Interrelation of Global and Local]. Aktualni problemy derzhavnoho upravlinnia – Pressing problems of public administration, 2 (48), 38–44. http://dx.doi.org/10.35432/1993-8330appa2782019179068 [in Ukrainian].

Yablonska, T. M. (2010). Identychnist yak predmet psykholohichnoho analizu [Identity as a subject of psychological analysis]. Naukovi zapysky Instytutu psykholohii im. H. S. Kostiuka APN – Scientific Proceedings of G.S. Kostiuk Institute of Psychology, 38, 378–386. [in Ukrainian].

Kulyk, V. (2016). National Identity in Ukraine: Impact of Euromaidan and the War. Europe-Asia Studies, 68:4, 588-608 https://doi.org/10.1080/09668136.2016.1174980

Onuch, O., Hale, H.E. & Sasse, G. (2018). Studying identity in Ukraine. Post-Soviet Affairs, 34:2-3, 79-83 https://doi.org/10.1080/1060586X.2018.1451241

Povrzanovic, M. (1997). Identities in War. Ethnologia Europaea, 27 (2), 153-162. https://doi.org/10.16995/ee.873

Sasse, G. & Lackner, A. (2018). War and identity: the case of the Donbas in Ukraine. Post-Soviet Affairs, 34:2-3, 139-157 https://doi.org/10.1080/1060586X.2018.1452209

Wilson, A. (2023). Ukraine at war: Baseline identity and social construction. Nations and Nationalism, 1–10. https://doi.org/10.1111/nana.12986