ПСИХОТЕРАПІЯ ТРУДОВИХ АДИКЦІЙ У МЕЖАХ КОМПАСУ ЄС ЩОДО ЗБЕРЕЖЕННЯ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я В ОРГАНІЗАЦІЯХ
DOI:
https://doi.org/10.29038/2227-1376-2018-31-95-106Ключові слова:
трудоголізм, якість життя, Компас ЄС, психічне здоров’я, організації.Анотація
У статті відображено результати теоретико-емпіричного осмислення проблеми трудових адикцій, переважно трудоголізму, як таких, що чинять руйнівний вплив на психічне здоров’я працівників в організаціях. Підкреслено суперечливі тенденції в розумінні феномену трудоголізму: виокремлення позитивних аспектів (високі досягнення, матеріальний і соціальний статус, зростання національного багатства), які сполучаються з високими ризиками для психічного й фізичного здоров’я людини, її благополуччя та якості життя. Найбільш поширеними критеріями трудоголізму є кількість витраченого часу на роботу, специфіка ставлення до неї, безперервне інвестування у власну працю багато часу, надмірні очікування стосовно її результатів і постійні нав’язливі думки щодо необхідності працювати. Проаналізовано сучасні типології трудоголізму: компульсивно-залежний, перфекціоністський та орієнтований на досягнення, булемічний, невпинний, ретельний, неуважно-розсіяний типи; трудоголізм із захопленням, із примусу, відповідно до наявності чи відсутності ентузіазму. Важливими механізмами для функціонування трудоголізму та його класифікації є розмежування зосередженості власне на змістові роботи чи на самому акту праці. Установлено сфери, у яких існують найвищі ризики для розвитку трудоголізму, серед них – сфери державного управління. Результати емпіричного дослідження державних службовців у Волинській області свідчать про те, що 28,6 % мають ознаки трудоголізму й потребують просвітницької та психотерапевтичної роботи стосовно цієї трудової адикції. Також установлено значно нижчі показники за шкалами якості життя: родина, соціальний статус, духовні потреби, душевний стан, соціальна підтримка з боку інших, здоров’я в осіб із наявністю симптомів трудоголізму. Проаналізовано цілісну політику ЄС щодо збереження й просування психічного здоров’я в Європі та підкреслено необхідність упровадження політики ЄС у вітчизняні організації.
Посилання
2. Zasiekina L. V. (2012). Narativny dosvidvis-à-vis zdorovyu osobistosty [Narratibe experiencevis-à-vis personal menta health] Psychologichny perspectivy. Psychological Prospects, 19, 101–110. [in Ukrainian].
3. Andreassen C. S. (2013). Work addiction. Principles of addiction: Comprehensive addictive behaviors and disorders. San Diego, CA: Elsevier, 837–845.
4. Andreassen C. S., Griffiths M. D., Gjertsen S. R., Krossbakken E., Kvam S., Pallesen S. (2013). The relationships between behavioral addictions and the five-factor model of personality. Journal of Behavioral Addictions, 2, 90–99.
5. American Psychiatric Association. (2013). Diagnostic and Statistical Manual for Mental Disorders. Arlington, VA: American Psychiatric Publishing. 871 p.
6. European Framework for Action on Mental Health and Well-being (2016). Available at: http://www.mentalhealthandwellbeing.eu/publications
7. Mudrack P. E., Naugthon T. J. (2001). The assessment of workaholism as behavioral tendencies: Scale development and preliminary empirical testing. International Journal of Stress Management, 8, 93–111.
8. Oates W. (1971). Confessions of a workaholic: The facts about work addiction. New York: World; 325 p.
9. Robinson B. E. (1999). The work addiction risk test: Development of a tentative measure of workaholism. Perceptual and Motor Skills, 88, 199–210.
10. Robinson B. E. (2013). Chained to the desk: A guidebook for workaholics, their partners and children, and the clinicians who treat them. New York: New York University Press. 412 p.
11. Ryff, C. D. (1989). Happiness is everything, or is it? Explorations on the meaning of psychological well-being. Journal of Personality and Social Psychology, 57, 1069–108.
12. Schaufeli W. B., Taris T. W., Van Rhenen W. (2008). Workaholism, burnout, and work engagement: Three of a kind or three different kinds of employee well-being? Applied Psychology: An International Review, 57, 173–203.
13. Scott K. S., Moore K. S., Miceli M. P. (1997). An exploration of the meaning and consequences of workaholism. Human Relations, 50, 287–314.
14. World Health Organization. Geneva: World Health Organization (1992). The ICD-10 Classification of Mental and Behavioural Disorders. Clinical and descriptions and diagnostic guidelines. 482 p.
