ОСОБЛИВОСТІ ВИЯВУ СУБ’ЄКТИВНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ЯК ПОКАЗНИКА ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я ОСОБИСТОСТІ (НА ПРИКЛАДІ ПРАЦІВНИКІВ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ)
DOI:
https://doi.org/10.29038/2227-1376-2018-31-280-291Ключові слова:
психічне здоров’я, суб’єктивне благополуччя, кластер.Анотація
У статті розглянуто проблему психічного здоров’я в рамках різних психологічних теорій особистості (А.Адлер, Б.Скіннер, Е.Еріксон, А.Бандура, А.Маслоу), виокремлено один з основних його показників – психологічне благополуччя, яке суб’єктивно виражається у відчутті щастя, переживанні позитивних емоцій, задоволеності собою і власним життям.
Емпірично визначено особливості прояву суб’єктивного благополуччя як показника психічного здоров’я працівниками державної служби з урахуванням: віку, стажу трудової діяльності та специфіки роботи. В групах працівників, яких ділили за віковим критерієм, уваги потребують такі кластери: «ознаки, які супроводжують основну психоемоційну симптоматику» та «напруженість та чутливість» – в групі осіб 30-40 років; «зміна настрою» – в групі 40-50 років; «значущість соціального оточення» та «самооцінка здоров’я» і «ступінь задоволеності повсякденною діяльністю» – в групі понад 50 років. Визначено зростання значущості кластерів «напруженість і чутливість», «ознаки, які супроводжують основну психоемоційну симптоматику» та «ступінь задоволеності повсякденною діяльністю» і пік їх прояву в осіб із стажем трудової діяльності 10-15 років; відсутність значних відмінностей у вияві кластеру «зміна настрою» в респондентів незалежно від їх трудового стажу; важливість кластерів «значущість соціального оточення» та «самооцінка здоров’я» у групі досліджуваних із трудовим стажем понад 20 років. З’ясовано, що діагностовані, які працюють з людьми, вирізняються підвищеним настроєм і оптимістичним налаштуванням на майбутнє та задоволені своєю повсякденною діяльністю. Респонденти, які працюють з документами та інформацією, окрім підвищеного настрою та оптимістичного налаштування, важливого значення надають найближчому соціальному оточенню.
Посилання
2. Prib H.A. (2016). Sotsialna psykhiatriia i narkolohiia: navchalnyi posibnyk [Social psychiatry and narcology: tutorial]. Kyiv: «IPK DSZU». 255 s. [in Ukrainian].
3. Psihologiya. Slovar (1990). [Psychology. Dictionary]. Pod obshej red. A.V. Petrovskogo, M.G. Yaroshevskogo. 2-e izd., ispr. i dop. M.: «Politizdat». 494 s. [in Russian].
4. Fedotova T. V. (2004). Sotsialna povedinka yak pokaznyk psykholohichnoho zdorovia [Social behavior as an indicator of psychological health]. Problemy zahalnoi ta pedahohichnoi psykholohii. Zbirnyk naukovykh prats Instytutu psykholohii im. H.S.Kostiuka APN Ukrainy. – Problems of general and pedagogical psychology. Collection of scientific works of the Institute of Psychology them. G.S.Kostiuk APS of Ukraine. Kyiv: T.VI., Vypusk 3, 334-339 [in Ukrainian].
5. Fetiskin N. P. (2002). Socialno-psyxologicheskay diagnostika razvitiy lichnosti i malyx grupp [Socio-psychological diagnosis of personality development and small groups]. M. : «Psyxoterapiy». 490 s. [in Russian].
6. Hell L., Zigler D. (1997). Teorii lichnosti [Theories of personality]. Sankt-Peterburg: «Piter». 606 s. [in Russian].
7. Sharonova I.V. (2013). Psykhichne zdorovia osobystosti yak predmet psykholohichnoho doslidzhennia [Mental health of the individual as a subject of psychological research]. Zbirnyk naukovykh prats Kamianets-Podilskoho natsionalnoho universytetu imeni Ivana Ohiienka, Instytutu psykholohii imeni H.S.Kostiuka NAPN Ukraini. Problemy suchasnoi psykholohii. – Collection of scientific works of the Kamyanets-Podolsky National University named after Ivan Ogienko, GSKostiuk Institute of Psychology NAPN Ukraine. Problems of modern psychology, 20, 728-747 [in Ukrainian].
