ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТРИВОЖНОСТІ Й САНОГЕННОСТІ ДЕПРИВОВАНОЇ ОСОБИСТОСТІ

Дарія Гошовська; Ярослав Гошовський

doi:10.29038/2227-1376-2022-39-hos

Автор(и)

Дарія Гошовська Волинський національний університет імені Лесі Українки
Ярослав Гошовський Волинський національний університет імені Лесі Українки

DOI:

https://doi.org/10.29038/2227-1376-2022-39-hos

Ключові слова:

депривація, самодепривація, депривована людина, дизонтогенез, тривога, саногенна рефлексія, ревіталізація.

Анотація

Мета. Встановити психологічні особливості тривожності та висвітлити необхідність саногенності особистості, яка зазнає негативного й обмежувального впливу різновидової депривації.

Методи. Для реалізації мети дослідження нами залучено науково-теоретичні методи : аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, що дало змогу вибудувати концептуально-логічну послідовність між ключовими поняттями й констатувати – депривована особистість зазвичай переживає різновидову і різномодальну тривожність, тому завдяки набуттю компетенцій саногенного мислення вона спроможна досягнути ревіталізаційного ефекту і налагодити гармонійніше життя.

Результати. Аналіз науково-психологічної джерелознавчої бази дав підстави констатувати, що різновидова депривація негативно впливає на психо- і соціогенезу особистості, зокрема на підвищення її полімодальної тривожності, а це нагально потребує залучення саногенних ревіталізаційних підходів. Депривація сповільнює та ускладнює особистісний розвиток, зумовлює розбалансування афективності, негативно впливає на статусно-рольову ідентифікацію. У депривованої особистості різновидова тривожність тривога корелює зі стійким (явним або латентним) почуттям провини та стимулює гіпертрофований самоаналіз, самокартання тощо. Перебування у стані депривації лише посилює особистісну тривожність, тому постає нагальна необхідність у застосуванні саногенного мислення, що передбачає активацію рефлексії як механізму, спрямованого на зниження численних дискомфортів і страждань від впливу негативних емоцій та інших психостанів.

Висновки. Депривована особистість, переживаючи відчуття знехтуваності, занедбаності і меншовартості, перебуває зазвичай у стані підвищеної тривожності, що негативно впливає на її спілкування та життєдіяльність. Результативним виходом зі стану деприваційної тривожності є саногенні мислення і рефлексія, що дозволяють досягнути сприятливого ревіталізаційного ефекту.

Посилання

Adamyan, L. I. (2012). Sanogennaya refleksiya kak faktor psihologicheskoy ustoychivosti lichnosti [Sanogenic reflection as a factor in the psychological stability of the individual]. Candidate’s thesis. Moskva. [in Russian].

Boulbi, Dzh. (2003). Privyazannost [Attachment]. Moskva : Gardariki [in Russian].

Boulbi, Dzh. (2004). Sozdanie i razrushenie emotsionalnyih svyazey [Making and Breaking Emotional Bonds]. Moskva: Akademicheskiy proekt [in Russian].

Vizniuk, Yu.M. (2018). Samopryiniattia yak chynnyk rozvytku sotsialnoi identychnosti osobystosti v umovakh simeinoi depryvatsii [Self-acceptance as a factor in the development of social identity of the individual in conditions of family deprivation]. Candidate’s thesis. Sievierodonetsk [in Ukrainian].

Hilman, A. Yu. (2015). Problema sanohennoho myslennia v zarubizhnii nautsi [The problem of sanogenic thinking in foreign science]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina. Seriia : Psykholohiia – Bulletin of VN Karazin Kharkiv National University. Series: Psychology, 57, 64 – 68 [in Ukrainian].

Hoshovskyi, Ya., Hoshovska, D. (2021). Psykholohichna spetsyfika ekzystentsii osobystosti v umovakh depryvovanoho khronotopu [Psychological specifics of personality existence in the conditions of deprived chronotope]. Sotsialna adaptatsiia osobystosti v suchasnomu suspilstvi, ortobioz ta paliatyvna dopomoha : materialy VIII naukovo-praktychnoi konferentsii z mizhnarodnoiu uchastiu – Social adaptation of the individual in modern society, orthobiosis and palliative care: materials of the VIII scientific-practical conference with international participation. (January 10-12, 2021, Lutsk) https://www.inforum.in.ua/conferences/26/85/669 [in Ukrainian].

Hoshovskyi, Ya., Hoshovska, D. (2022). Profesiina oriientatsiia sensorno depryvovanykh nezriachykh i slabozorykh starshoklasnykiv : teoretychni aspekty problem [Vocational orientation of sensory-deprived blind and partially sighted high school students: theoretical aspects of the problem]. Psykhoheneza osobystosti : norma i deviatsiia : zb. nauk. statei i tez – Psychogenesis of personality: norm and deviation: Coll. Science. articles and abstracts, 6 – 18 [in Ukrainian].

Maksimenko, E. G. (2017). Psihologiya samodeprivatsii lichnostnogo razvitiya subekta [Psychology of self-deprivation of the subject's personal development]. Doctor’s thesis. KiYiv [in Russian].

Mudrak, I. (2014). Psykholohichni osoblyvosti tryvozhnosti depryvovanykh pidlitkiv-kolonistiv [Psychological features of anxiety of deprived teenage colonists]. Lutsk [in Ukrainian].

Spilberger, Ch. (2008). Kontseptualnyie i metodologicheskie problemyi issledovaniya trevogi [Conceptual and methodological problems of anxiety research.]. Trevoga i trevozhnost – Anxiety and anxiety. Sankt-Peterburg: Per Se, 85-99 [in Russian].

Orlov, Yu. M. (2006). Sanogennoe (ozdoravlivayuschee myishlenie) [Sanogenic (healing thinking)]. Moskva : Slayding [in Russian].

Yastochkina, I. A. (2011). Psykholohichni chynnyky vynyknennia ta korektsiia osobystisnoi tryvozhnosti u rannomu yunatskomu vitsi [Psychological factors of occurrence and correction of personal anxiety in early adolescence]. Extended abstract of candidate’s thesis. Kyiv [in Ukrainian].

Yatsenko, T. S. (2006). Osnovy hlybynnoi psykhokorektsii : fenomenolohiia, teoriia i praktyka [Fundamentals of deep psychocorrection: phenomenology, theory and practice]. Kyiv : Vyshcha shkola [in Ukrainian].

Yatsenko, T.S., Bondar, V.I., Yevtushenko, I.V., Kononova, M.M., Maksymenko, O.H. (2015). Samodepryvatsiia psykhiky ta dezadaptatsiia subiekta [Self-deprivation of the psyche and maladaptation of the subject]. Kyiv : Vyd-vo NPU imeni M. Drahomanova [in Ukrainian].

Bowlby, J. (1960). Grief and Mourning in Infancy and Early Childhood. Psychoanalytic Study of the Child, 15, 9 – 52.

Bowlby, J. (1958). The Nature of the Child's Tie to His Mother. The International Journal of Psych-Analysis, 39, 350–373.

Bowlby J. (1959). Separation Anxiety. The International Journal of Psych-Analysis, XLI (2-3), 89–113.

Frankl, V. (2021). Das Leiden am sinnlosen Leben. Psychotherapie für heute. Freiburg- Basel-Vein. Verlag : Herder.

Reither, F. (1980). Selfreflective cognitive processes: Its characteristics and effects. In: XXII-nd International Congress of Psychology, V. I, Leipzig.

Paul, R. W. (1990). Critical Thinking: what every person needs to survive in a rapidly changing world. Rohnert Park, CA: Center for Critical Thinking and Moral Critique, Sonoma State Univ.

Vähämaa, M. (2019). Psychological Reflection, Thought and Imagination as Epistemic Skills. In : Silva-Filho, W., Tateo, L. (eds) Thinking About Oneself. Philosophical Studies Series, 141, 157–175.