Психологічна стійкість як передумова збереження мотиваційного потенціалу майбутнього менеджера в кризових ситуаціях
DOI:
https://doi.org/10.29038/2227-1376-2025-45-shcКлючові слова:
психологічна стійкість, мотиваційний потенціал, самоефективність, майбутній менеджер, кризова ситуаціяАнотація
Мета. Виявлення та обґрунтування ролі психологічної стійкості як передумови збереження мотиваційного потенціалу та самоефективності майбутнього менеджера в умовах кризових ситуацій.
Методи. Відповідно до мети дослідження було використано наступниі методики: шкала психологічної стійкості CD-RISC (Connor-Davidson Resilience Scale) — для вимірювання рівня стійкості; методика визначення мотиваційного профілю особистості (модифікація методики К. Замфіра у варіанті А. Реана) — для аналізу мотиваційного потенціалу; анкета самооцінки переживання кризових ситуацій — для виявлення індивідуального впливу стресогенних чинників.
Результати. Аналіз отриманих даних дослідження дає можливість спостерігати у студентів домінування мотивації до самореалізації, автономії та внутрішньої зацікавленості в навчанні, що є основою для майбутнього ефективного управління в кризових умовах. Така група студентів менш схильна до професійного вигорання та частіше має чітку траєкторію саморозвитку. Отримані емпіричні результати також дали можливість виокремити і гендерні відмінності. А саме, хоча загальна тенденція позитивної кореляції простежувалась у всіх групах, жінки демонстрували вищу емоційну чутливість, а чоловіки — вищу когнітивну саморегуляцію, що впливало на диференціацію у типах мотивації (жінки частіше мали мотивацію допомоги, чоловіки — досягнення).Таким чином, результати дослідження підтверджують: психологічна стійкість не лише допомагає впоратись із труднощами, а й є базовим механізмом збереження мотивації до професійного розвитку, що особливо актуально для майбутніх менеджерів в умовах кризових ситуацій.
Висновки. Психологічна стійкість є визначальним чинником, що дозволяє майбутнім менеджерам зберігати мотиваційний потенціал у складних і нестабільних умовах. Її розвиток має стати пріоритетом у професійній підготовці управлінських кадрів. Висока психологічна стійкість сприяє не лише підтримці внутрішньої мотивації, а й підвищує здатність до самоефективності, самостійного прийняття рішень, управління стресом та адаптації до змін. Психологічна стійкість є ключовим ресурсом адаптації студентів-менеджерів у кризових ситуаціях. Результати дослідження засвідчили, що особи з високим рівнем стійкості здатні мобілізувати внутрішні ресурси, зберігати емоційний баланс, цілеспрямованість і здатність до саморегуляції , що і є складовою самоефективності навіть в умовах стресу та невизначеності.
Посилання
1. Hubarieva, O. V. (2023). Psychological resilience as a condition for successful professional development of future specialists. Psychology and Personality, 1(23), 92–98.
2. Leonova, O. M. (2022). Achievement motivation and psychological resilience as factors in students’ adaptation to stress. Educational Space of Ukraine, 2(28), 55–61.
3. Sydorenko, O. V. (2021). Personality resilience in conditions of social tension: theoretical aspects. Psychology and Society, 3, 67–76.
4. Shcherban T.D., Bretsko I.I., Bizhko R.V. (2022) Formation of professional qualities of future managers in the conditions of artificial intelligence: psychological and pedagogical aspects of motivation and forecasting. Pedagogical sciences: theory, history, innovative technologies, 4 (118), 249-259
5. Bandura, A. (2002). Self-efficacy assessment. In R. Fernandez-Ballesteros (Ed.), Encyclopedia of psychological assessment. London: Sage Publications.
6. Bonanno, G. A. (2004). Loss, trauma, and human resilience: Have we underestimated the human capacity to thrive after extremely aversive events? American Psychologist, 59(1), 20–28. https://doi.org/10.1037/0003-066x.59.1.20 DOI: https://doi.org/10.1037/0003-066X.59.1.20
7. Connor, K. M., & Davidson, J. R. T. (2003). Development of a new resilience scale: The Connor-Davidson Resilience Scale (CD-RISC). Depression and Anxiety, 18(2), 76–82. https://doi.org/10.1002/da.10113 DOI: https://doi.org/10.1002/da.10113
8. Drach-Zahavy, A., & Somech, A. (2002). Team diversity and team outcomes: The role of team reflexivity. Journal of Organizational Behavior, 23(3), 279–296. https://doi.org/10.1108/09578230210415643 DOI: https://doi.org/10.1108/09578230210415643
9. Erlina, L., et al. (2024). Improving Performance Through Transformational Leadership and Self-Efficacy: Mediating role of Innovative Work Behavior. Relevance: Journal of Management and Business, 5(1), 45–60.
10. Fredrickson, B. L. (2004). The broaden-and-build theory of positive emotions. Philosophical Transactions of the Royal Society B, 359(1449), 1367–1377. https://doi.org/10.1098/rstb.2004.1512 DOI: https://doi.org/10.1098/rstb.2004.1512
11. Fladerer, M., et al. (2020). Managers’ Resources for Authentic Leadership – a Multi‐study Exploration of Positive Psychological Capacities and Ethical Organizational Climates. British Journal of Management, 31(3), 789–807. https://doi.org/10.1111/1467-8551.12396 DOI: https://doi.org/10.1111/1467-8551.12396
12. Kızrak, M. (2025). Exploring the Effects of Psychological Safety, Organization-Based Self-Esteem, and Self-Efficacy on Job Performance. Sosyal Mucit Academic Review, 6(1), 1–28. https://doi.org/10.54733/smar.1619101 DOI: https://doi.org/10.54733/smar.1619101
13. Rean, A. A. (2009). Motivation of learning and success. Saint Petersburg: Rech. [Ukrainian adaptation of the motivational profile method by K. Zamfir – A. Rean]
14. Su, W., & Hahn, J. (2025). Self-Leadership and Psychological Capital as Mediators in the Influence of Leader Motivating Language on Everyday Innovative Behavior. Journal of Leadership & Organizational Studies, 32(1), 15–29. https://doi.org/10.1177/23294884221119453 DOI: https://doi.org/10.1177/23294884221119453
15. Tugade, M. M., & Fredrickson, B. L. (2004). Resilient individuals use positive emotions to bounce back from negative emotional experiences. Journal of Personality and Social Psychology, 86(2), 320–333. https://doi.org/10.1037/0022-3514.86.2.320 DOI: https://doi.org/10.1037/0022-3514.86.2.320
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Щербан Тетяна, Брецко Ірина, Біжко Роман, Войтович Володимир
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
