ОСОБЛИВОСТІ СПРИЙМАННЯ ОКУПОВАНИХ МІСТ В УМОВАХ ВІЙНИ

Автор(и)

  • Нігора Хазратова Західноукраїнський національний університет
  • Орислава-Каміла Гнатко
  • Алла Олійник Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

DOI:

https://doi.org/10.29038/2227-1376-2024-44-kha

Ключові слова:

стрес, копінг-стратегія, окуповані міста, «нашість» міста, сприймання

Анотація

Мета. Метою статті є емпіричне встановлення особливостей сприймання окупованих міст в умовах стресу війни.

Методи. Для досягнення мети було застосовано: авторський опитувальник «Характеристики сприймання окупованих, часто обстрілюваних і відносно безпечних міст України» (О.-К. Гнатко),  а також психодіагностичні методики, спрямовані на визначення: копінг-стратегій (Р. Лазаруса); рівня стресу (В. Ю. Щербатих). Методами статистичної обробки даних були кореляційний та порівняльний аналіз.

Група досліджуваних складалася зі 148 громадян України (23 – чоловіки, 125 – жінки) віком від 14 до 57 років, які на момент дослідження (у 2023 році) перебували у 19 різних областях України та у європейських країнах.

Результати. У респондентів виявлено високу вираженість стресу та копінг-стратегії конфронтації, а також її зв’язок зі суб’єктивним переживанням цінності міст, їх емоційною значущістю та «нашістю». Суб’єктивна цінність окупованих міст взаємопов’язана з атрибуцією страждань їх мешканцям, трагічності подій у них, їх перцептивною величиною. Виявлені гендерні відмінності: жінки приписують порівняно вищий рівень «нашості», емоційної значущості та цінності усім українським містам, ніж чоловіки. Жінкам притаманний вищий рівень трагічності у сприйманні усіх оцінюваних міст; більша схильність до таких копінг-стратегій як дистанціювання, втеча, пошук соціальної підтримки та позитивної переоцінки, ніж чоловікам. Встановлено також відмінності у рівні стресу: цей рівень парадоксально нижчий у мешканців областей, що знаходяться ближче до лінії фронту, ніж у мешканців західних областей та осіб за кордоном. Мешканцям західних областей України притаманний нижчий рівень приписуваної «нашості» окупованим і деокупованим містам.

Висновки. Переживання стресу війни і актуалізована ним копінг-стратегія конфронтації пов’язані з особливостями сприймання окупованих міст. Їх сприймають трагічними, суб’єктивно цінними, просторово більшими. Жінки приписують вищий рівень «нашості» та емоційної значущості усім українським містам і водночас виявляють більше розмаїття копінг-стратегій, ніж чоловіки. Мешканцям наближених до лінії фронту областей притаманний нижчий загальний рівень стресу та його фізичних ознак, ніж громадянам України з  західних областей та з європейських країн. Мешканцям західних областей України притаманний нижчий рівень приписуваної «нашості» як окупованим, так і деокупованим містам.

Посилання

1. Voitenko, O.V., Tkachuk, T.L. (2017). Psykholohichni naslidky boiovoho stresu u viiskovosluzhbovtsiv [Psychological consequences of combat stress in military personnel]. Likarska sprava – Medical Affairs, 7,141-146. [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.31640/LS-2017(7)27

2. Hnatko, O.-K. M. (2023). Osobystisni predyktory spryimannia okupovanykh mist v umovakh viiny [Personal predictors of perception of occupied cities in wartime]. Bachelor's thesis in psychology. Lviv: LNU im. Franka. [in Ukrainian].

3. Hrabovska, S., Yesyp, M. (2010). Problema kopinhu v suchasnykh psykholohichnykh doslidzhenniakh [The problem of coping in modern psychological research]. Psykholohiia osoby i suspilstva – Psychology of the individual and society, 4, 188-199. [in Ukrainian].

4. Danyliak, O., Marynets, S.-A., Zaiachkovska, O. (2016). Evoliutsiia znan pro stres: vid Hansa Selie do suchasnykh dosiahnen [Evolution of knowledge about stress: from Hans Selye to modern achievements]. Medical sciences, 15, 27-40. http://dx.doi.org/10.25040/ntsh2016.01.027 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.25040/ntsh2016.01.027

5. Kuzikova, S. B., Zlyvkov, V. L., Lukomska, S. O. (2022). Vikovi osoblyvosti perezhyvannia travm viiny: intehratyvnyi pidkhid [Age-related features of experiencing war trauma: an integrative approach]. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Seriia «Psykholohichni nauky» – Scientific Bulletin of Kherson State University. Psychological Sciences Series, 2, 64-70. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2022-2-9 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2022-2-9

6. Berzonsky, M. D., (1992). Identity style and coping strategies. Journal of personality, 60(4), 771-788. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1467-6494.1992.tb00273.x

7. Długosz, P. (2023). War trauma and strategies for coping with stress among Ukrainian refugees staying in Poland. Journal of migration and health, 8, 100-116. http://dx.doi.org/10.31234/osf.io/azy2v DOI: https://doi.org/10.1016/j.jmh.2023.100196

8. Fiske, S. T. (1993). Social cognition and social perception. Annual review of psychology, 44(1), 155-194. DOI: https://doi.org/10.1146/annurev.psych.44.1.155

9. Johnson, R. J., Antonaccio, O., Botchkovar, E., & Hobfoll, S. E. (2022). War trauma and PTSD in Ukraine’s civilian population: comparing urban-dwelling to internally displaced persons. Social psychiatry and psychiatric epidemiology, 1-10. http://dx.doi.org/10.1007/s00127-021-02176-9 DOI: https://doi.org/10.1007/s00127-021-02176-9

10. Lazarus RS. (1986). Coping Strategies. En: McHugh S, Vallis TM (eds.). Illness behavior. A multidisciplinary model. (pp. 303-308). New York: Plenum Press. DOI: https://doi.org/10.1007/978-1-4684-5257-0_21

11. Lim, I. C. Z., Tam, W. W., Chudzicka-Czupała, A., McIntyre, R. S., Teopiz, K. M., Ho, R. C., & Ho, C. S. (2022). Prevalence of depression, anxiety and post-traumatic stress in war-and conflict-afflicted areas: A meta-analysis. Frontiers in psychiatry, 13, 978703. http://dx.doi.org/10.3389/fpsyt.2022.978703 DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyt.2022.978703

12. Lewicka, M. (2004). Identyfikacja z miejscem zamieszkania mieszkańców Warszawy: determinanty i konsekwencje. W: J. Grzelak, T. Zarycki (red.), Społeczna mapa Warszawy. Interdyscyplinarne studium metropolii warszawskiej (s. 273–315). Warszawa: Wydawnictwo Naukowe Scholar. [in Poland].

13. Lewicka, M. (2012). Psychologia miejsca. – Warszawa: Wydawnictwo naukowe SCHOLAR. [in Poland].

14. McCann, W. H. (1941). Nostalgia: A review of the literature. Psychological Bulletin, 38, 165–182. DOI: https://doi.org/10.1037/h0057354

15. Niedenthal, P. M., Barsalou, L. W., Winkielman, P., Krauth-Gruber, S., Ric, F. (2005). Embodiment in attitudes, social perception, and emotion. Personality and social psychology review, 9(3), 184-211. DOI: https://doi.org/10.1207/s15327957pspr0903_1

16. Fink, G. (Eds.). (2010). Stress of War, Conflict and Disaster. Elsevier.

17. Wechsler, B. (1995). Coping and coping strategies: a behavioural view. Applied Animal Behaviour Science, 43(2), 123-134. DOI: https://doi.org/10.1016/0168-1591(95)00557-9

18. Zebrowitz, L. A. (1990). Social perception. Thomson Brooks: Cole Publishing Co.

Опубліковано

2024-12-01

Як цитувати

Хазратова , Н., Гнатко , О.-К., & Олійник, А. (2024). ОСОБЛИВОСТІ СПРИЙМАННЯ ОКУПОВАНИХ МІСТ В УМОВАХ ВІЙНИ. Психологічні перспективи, 44. https://doi.org/10.29038/2227-1376-2024-44-kha

Схожі статті

1-10 з 154

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.