ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ УКРАЇНЦІВ ПІД ЧАС ВІЙНИ: ПЕРВИННИЙ АНАЛІЗ ДАНИХ ОПИТУВАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.29038/2227-1376-2024-43-dvoКлючові слова:
здоров’я, промоція здоров’я, здоровий спосіб життя, практики, усвідомлення, добробут, російсько-українська війнаАнотація
Мета. В умовах війни значущою щодо статусу здоров’я громадян стає їхня індивідуальна поведінка, адже базові умови здоров’я піддаються постійним атакам, а звичайний спосіб життя зазнає деструктивної дії різних травмівних чинників. З'ясування факторів, умов, тенденцій промоції здорового способу життя (ЗСЖ) у воєнних реаліях, потребує емпіричних досліджень. Метою статті є частотний аналіз даних опитування «Здоровий спосіб українців під час війни» для їх врахування у стратегіях промоції ЗСЖ.
Методи. Збір даних (кінець 2023 – початок 2024 р.) здійснювався методом опитування (стихійна та панельна онлайн-вибірки) за 7 блоками на базі Google Forms; до аналізу включено 6042 випадків.
Результати. 1) Соціодемографічні характеристики вибірки: за статтю переважають чоловіки (60%); середній вік – 38 років; освіта – повна вища (майже 50%) та варіації середньої (40%); професійна зайнятість – більшість у галузі цивільної безпеки (44,6%) та соціальних і поведінкових наук (17,9%); географія – переважно регіони в Україні, віддалені від фронту (57,6%) та прифронтові (20%); сімейний статус – більшість у сім’ях (62%), наодинці – 13,2%; дохід на місяць є переважно низьким (60%) та середнім (31,3%); час заповнення відносно масованих ракетних обстрілів України – більшістю доба без атак (77,5%). 2) Особливості ЗСЖ: провідні фактори збереження здоров’я – спосіб життя (99,8%) та соціальне оточення (95,5%); понад 50% опитаних дотримується ЗСЖ наразі; найбільші труднощі у дотриманні ЗСЖ – на етапі тривоги, у лютому-травні 2022 року (47,7%); під ЗСЖ майже 40% респондентів розуміють і відмову від шкідливих звичок, і дотримання існуючих корисних звичок, і формування нових, ще 28,3% – насамперед відмову від шкідливих звичок; провідні спонуки у дотриманні ЗСЖ – ознаки погіршення здоров’я (38,3%), слідування особистій меті (34,1%), усвідомлення руйнівного впливу хронічного стресу (31,4%); провідні бар’єри – нестача матеріальних ресурсів (46,9%), несприятливий емоційний стан (26%) та несприятливі навколишні умови (24,8%); найскладніше у дотриманні ЗСЖ – режим праці та відпочинку (35,1%), раціональне харчування (31,1%), фізична активність (21,5%). 3) Провідні практики підтримання здоров’я: побудова планів, постановка цілей (80,4%); дотримання звичного робочого режиму (77%); самостійний пошук інформації щодо подолання психологічних труднощів (68,8%); довірливе спілкуванням із найближчим оточенням (64,5%); увага до гігієни та зовнішнього вигляду (61,4%); перерахування коштів на волонтерські збори (57,9%); ознайомлення із новинами від найближчого оточення» (56%) та помірне звернення до експертних джерел (49,8%); перегляд фільмів / серіалів (53,3%) та прогулянки (43,3%); молитва (37,4%); обізнаність про плейбек-театр (19,6%). 4) Цифровий добробут: проявлено на середньому рівні, цифрова залученість в цілому сприяє позитивним комунікаціям та супроводжує слідування опитаних власній меті. 5) Ставлення до невизначеності: більш чутливими до умов невизначеності виявилися жінки, ті, хто мав досвід минулих невдач і хто потребує соціальної підтримки. 6) Екзистенційні мотивації: найбільш усвідомлені – вміння цінувати миті життя, поважати себе, спрямовуватися у майбутнє, втім, характерними є також тривожність, стрес, виснаження. 7) Досвід у зв'язку з повномасштабним вторгненням: вимушене переселення (25%); психологічні (33,4%), людські (смерть, зниклі безвісті) (27,6%), майнові, фінансові (27%) втрати; правоохоронна діяльність (21,6%); зміни у життєвих пріоритетах (71,2%), усвідомлення спроможності самотужки впоратися з життєвими труднощами (58,5%).
Висновки. Результати потребують подальшої обробки та використовуватимуться для побудови стратегій промоції ЗСЖ у різних середовищах та для різних категорій населення.
Посилання
Hromova, H. M. (2021). Instrumenty vymiryuvannya tolerantnosti do nevyznachenosti. Adaptatsiya testu «Shkala intolerantnosti do nevyznachenosti» N. Karletona [Tools for measuring uncertainty tolerance. Adaptation of the test “Intolerance to Uncertainty Scale” by N. Carleton]. Naukovi studiyi iz sotsialnoyi ta politychnoyi psykholohiyi [Scientific Studios on Social and Political Psychology], 47(50), 115–130. https://doi.org/10.33120/ssj.vi47(50).217. [in Ukrainian].
Hundertailo, Y. D. (2022). Praktyky psykhohihiyeny yak chastyna zdorovoho sposobu zhyttya osobystosti pid chas viyny [Psychohygiene practices as part of the healthy lifestyle of the personality during the war]. Problemy politychnoyi psykholohiyi [Problems of Political Psychology], 12(26), 151-161. https://doi.org/10.33120/popp-Vol26-Year2022-102. [in Ukrainian].
Dvornyk, M. S. (2023). Promotsiya zdorovoho sposobu zhyttya osobystosti v umovakh viyny: kontseptualni zasady doslidzhennya [Individual’s healthy lifestyle promotion in war conditions: Conceptual basis of research]. Problemy politychnoyi psykholohiyi [Problems of Political Psychology], 13(27), 57-64. https://doi.org/10.33120/popp-Vol13-Year2023-127 [in Ukrainian].
Dvornyk, M. S. (Scient. ed.). (2024). Sotsialno-psykholohichni instrumenty promotsiyi zdorovoho sposobu zhyttya: metodychni rekomendatsiyi [Socio-psychological tools for promoting a healthy lifestyle: Guidelines]. Kropyvnytskyi: Imeks-LTD. https://doi.org/10.33120/SPTPHLS-2024 [in Ukrainian].
Dvornyk, M. S., & Myronchak, K. V. (2021). Innovatsiyni zasoby psykholohichnoyi dopomohy osobystosti v umovakh hibrydnoyi viyny [Innovative means of psychological assistance to the individual in the conditions of hybrid war]. Description of scientific work M13, awarded with the Prize of the President of Ukraine for young scientists. K.: ISPP NAES of Ukraine. https://lib.iitta.gov.ua/728210 [in Ukrainian].
Jolos, O. V. (2023). Indeks mediahramotnosti ukrayintsiv: spozhyvannya ta korystuvannya media [Index of media literacy of Ukrainians: Consumption and use of media]. Derzhava ta rehiony. Seriya: Sotsialni komunikatsiyi [State and regions. Series: Social communications], 4, 138-145. https://doi.org/10.32840/cpu2219-8741/2023.4(56).17 [in Ukrainian].
Zakirova, S. G. (2023). Praktyka didzhytalizatsiyi sotsialnoyi komunikatsiyi v umovakh voyennoho stanu v Ukrayini [The practice of digitization of social communication in the conditions of martial law in Ukraine]. In N. Poplavska, O. Medynska, O. Peleshok (Comp.). Sotsialni komunikatsiyi v umovakh hlobalizatsiynykh protsesiv: stan, tendentsiyi, perspektyvy: zbirnyk tez za materialamy Mizhnarodnoyi naukovoyi konferentsiyi [Social communications in the conditions of globalization processes: State, trends, perspectives: International scientific conference proceedings] (Ternopil, 16-17 June, 2023) (p. 14-17). Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University. http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/29781 [in Ukrainian].
Zubovskyi, D. S. (2018). Adaptatsiya ta aprobatsiya ukrayinomovnoyi versiyi metodyky «Opytuvalnyk posttravmatychnoho zrostannya» [Adaptation and appropriation of the Ukrainian version of the “Posttraumatic growth inventory” methodic]. Psykholohichnyy chasopys [Psychological Journal], 4(7), 121-135. https://doi.org/10.31108/1.2018.7.17.8 [in Ukrainian]
Rybak, O. S. (2022). Ponyattya posttravmatychnoho zrostannya v pozytyvniy psykholohiyi [The concept of post-traumatic growth in positive psychology]. Psykholohichnyy chasopys [Psychological Journal], 8(4), 69-78. https://doi.org/10.31108/1.2022.8.4.6 [in Ukrainian].
Romanchuk, O. I. (2012). Mayndfulnes-oriyentovana KPT – novyy efektyvnyy metod poperedzhennya retsydyvu depresiyi [Mindfulness-oriented CBT is a new effective method of preventing relapse of depression]. NeyroNews: psykhonevrolohiya ta neyropsykhiatriya [NeuroNews: Psychoneurology and neuropsychiatry], 3(38), 40-45. https://neuronews.com.ua/ua/archive/2012/3%2838%29/article-631 [in Ukrainian].
Biswas, S. S. (2023). Role of chat GPT in public health. Annals of biomedical engineering, 51(5), 868-869. https://doi.org/10.1007/s10439-023-03172-7
Di Monte, C., Monaco, S., Mariani, R., & Di Trani, M. (2020). From Resilience to Burnout: Psychological Features of Italian General Practitioners during COVID-19 Emergency. Frontiers in Psychology. Sec. Health Psychology, 11, 1-9. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2020.567201
Dudkowski-Sadowska, A. (2021). Aktywność fizyczna i zdrowie polskiej młodzieży jako wartości [Physical activity and health of Polish youth as values]. Zeszyty Naukowe Katolickiego Uniwersytetu Lubelskiego Jana Pawła II [Scientific Journals of the John Paul II Catholic University of Lublin], 64(4), 33-46. https://doi.org/10.31743/znkul.13173. [in Polish].
Durak Batıgün, A., & Şenkal Ertürk, P. (2021). COVID-19 associated psychological symptoms in Turkish population: A path model. Current Psychology, 42(7), 1-12. https://doi.org/10.1007/s12144-021-02026-6
Eckhardt, P., & Längle, A. (2001). Skalen zur Erfassung existentieller Motivation, Selbstwert und Sinnerleben [Scales measuring existential motivations, selfworth, and experience of meaning]. Existenzanalyse [Existential Analysis], 18(1), 35-39. [in German].
Edelman, C. L., & Kudzma, E. C. (2021). Health promotion throughout the life span. 10th Edition. E-book: Elsevier Health Sciences.
Franklin, M. S. W. S., & Mohammad, E. E. H. (2021). Knowledge, Attitude and Practice of Adolescence and Early Adulthood on Healthy Lifestyle: A Cross Sectional Study in Al-Namas, Saudi Arabia. Journal of Information and Computational Science, 11(4), 371-379. https://doi.org/10.13140/RG.2.2.18736.48649
Gonzalez, A.-J., Pedroso de Lima, M., Preto, L., Amarante, N., & Barros, R. (2024). Playback Theatre applications: A Systematic Review of Literature. The Arts in Psychotherapy, 88, 102-152. https://doi.org/10.1016/j.aip.2024.102152
Hubley, J., Copeman, J., & Woodall, J. (2021). Practical health promotion. John Wiley & Sons. Retrieved from https://bit.ly/3stT3L3
Łaska-Formejster A., & Messyasz K. (2020). Youtuberzy kreujący styl życia i zdrowia młodzieży. Nowe media jako narzędzie indywidualizacji odpowiedzialności za zdrowie [Youtubers creating the lifestyle and health of young people. New media as a tool for individualizing responsibility for health]. W: Piotr Siuda, Magdalena Pluta (Red.). Internet, zdrowie i choroba – powiązania społeczne, kulturowe i edukacyjne [Internet, health and disease – social, cultural and educational connections] (ss. 69-98). Bydgoszcz: Wyd. Uniwersytetu Kazimierza Wielkiego w Bydgoszczy.[in Polish].
Mind Over Tech (2023). Assessing your own digital wellbeing. Retrieved from bit.ly/468o5Kj. (in English)
Mleczek, K. (2023). Promowanie zdrowego stylu życia przez youtuberów [Promoting a healthy lifestyle by YouTubers]. Wybrane badania naukowe w kulturze fizycznej [Selected scientific research in physical culture]. Tom 1 (ss. 190-199). Rzeszów: Wyd. Uniwersytetu Rzeszowskiego. [in Polish].
Satici, B., Saricali, M., Satici, S. A., & Griffiths, M. D. (2020). Intolerance of Uncertainty and Mental Wellbeing: Serial Mediation by Rumination and Fear of COVID-19. International Journal of Mental Health and Addiction, 20, 2731–2742. https://doi.org/10.1007/s11469-020-00305-0
Tytarenko, T., Vasiutynskyi, V., Hubeladze, I., Chunikhina, S., & Hromova, H. (2024). War-Related Life-Making Landscapes: Ukrainian Context. Journal of Loss and Trauma, 29(2), 154-178. https://doi.org/10.1080/15325024.2023.2256219
World Health Organization (2024). Health Promotion. Retrieved from https://www.who.int/health-topics/health-promotion
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Дворник Марина, Лазоренко Борис, Ларіна Тетяна, Громова Ганна, Погорільська Наталія, Савінов Володимир, Гундертайло Юлія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.