Аналіз психо-емоційного стану українців та аспектів психологічної допомоги на початку поточної війни
DOI:
https://doi.org/10.29038/2227-1376-2023-42-osaКлючові слова:
психоемоційний стан, війна, емоції, почуття, стійкість, психопедагогічна допомога, психологічний супровід, психологічна допомогаАнотація
Мета. Мета дослідження – на основі аналізу наукових джерел, статистичних даних та результатів емпіричних досліджень охарактеризувати психоемоційний стан українців та аспекти надання психологічної допомоги на початку нинішньої війни, перші два місяці.
Методи. Для досягнення поставленої мети ми використовували такі методи дослідження: узагальнений та порівняльно-системний аналіз наукових джерел, систематизація та моделювання результатів досліджень, комплексний аналіз досвіду роботи психологів у рамках волонтерських проектів, опитування населення за анкетою Raven ( Raven, 1997), методи математичної статистики, статистичний аналіз даних Telegram-каналу «СвітлоПодія», аналіз приватних і загальнодоступних дописів в онлайн-чатах подій і соціальних мережах, використання стандартизованих анкет і наративного написання, а також дизайн поперечного дослідження. Для статистичного аналізу ми використовували програмне забезпечення Statistica 12 і програмне забезпечення Linguistic Inquiry and Word Count (LIWC-2015).
Результати. Дослідження показало, що факторами, що впливають на погіршення психоемоційного стану українців, є втрата роботи або неможливість відвідувати роботу чи навчання, збільшення вільного часу через бездіяльність, самотність, недостатня інформація про правила поведінки під час бомбардувань, сигнали тривоги та укриття, низька культура звернення за допомогою до психологів, невміння батьків пояснити дітям ситуацію війни. Типовими негативними характеристиками психоемоційного стану населення на початку війни в Україні були прихована депресія, масовий гнів, різні види страху, егоїзм, максимальна заклопотаність собою, демонстративна потреба уваги через істерики та панічні атаки тощо.
Висновки. Поліпшенню психоемоційного стану населення сприяли такі заходи, як структурована та активна робота, особливо волонтерська, позитивні повідомлення та відеорекомендації через соціальні мережі, позитивні текстові повідомлення щоранку, настанови в соціальних мережах для саморегуляції та управління емоціями, зусиллями волонтерських Telegram-каналів та інших програм психологічної підтримки волонтерів, а також спеціально розроблених психолого-педагогічних сесій для дітей різного віку. Особливо розроблені онлайн-заняття для учнів, щоденна супервізія педагогів і психологів, застосування психолого-педагогічного підходу в навчанні, розповсюдження психолого-педагогічних рекомендацій педагогам, психологам і батькам, проведення супутніх вебінарів, онлайн і вдома; тренінги з виявлення та усунення симптомів тривожних розладів і панічних атак, стабілізації психоемоційного стану осіб різного віку. Наголошено на важливості модернізації та сприяння ефективності соціально-психологічних служб в Україні. Навички регуляції психоемоційних станів рекомендується формувати з дошкільного віку та вводити в обов'язкові заняття як у загальноосвітніх, так і у вищих навчальних закладах.
Посилання
Ancharoff, M. R. M., Munroe, J., Fisher, L. (1998). The legacy of combat trauma: clinical implications of intergenerational transmission. In: Danieli Y (ed). International handbook of multigenerational legacies of trauma. Boston: Springer, 257-276. https://doi.org/10.1007/978-1-4757-5567-1_17 DOI: https://doi.org/10.1007/978-1-4757-5567-1_17
Anjum, G., Aziz, M. and Hamid, H. K. (2023). Life and mental health in limbo of the Ukraine war: How can helpers assist civilians, asylum seekers and refugees affected by the war? Front. Psychol, 14, 1129-1299. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2023.1129299 DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2023.1129299
Chan, J. C., Nugent, B.M., Bale, T. L. (2018). Parental advisory: maternal and paternal stress can impact offspring neurodevelopment. Biol Psychiatry, 83, 886-894. http://dx.doi.org/10.1016/j.biopsych.2017.10.005 DOI: https://doi.org/10.1016/j.biopsych.2017.10.005
Clarke, H. J., Vieux, K. F. (2015). Epigenetic inheritance through the female germ line: the known, the unknown, and the possible. Semin Cell Dev Biol, 43, 106-116. http://dx.doi.org/10.1016/j.semcdb.2015.07.003 DOI: https://doi.org/10.1016/j.semcdb.2015.07.003
Cordero, M. I., Moser, D. A., Manini, A. et al. (2017). Effects of interpersonal violence-related post-traumatic stress disorder (PTSD) on mother and child diurnal cortisol rhythm and cortisol reactivity to a laboratory stressor involving separation. Horm Behav, 90, 15-24. http://dx.doi.org/10.1016/j.yhbeh.2017.02.007 DOI: https://doi.org/10.1016/j.yhbeh.2017.02.007
Długosz, P., Krywaczuko, L., Izbebska-Długosz, D. (2022). Problemy ukraińskich uchodźców przebywających w Polsce. [Problems of Ukrainian refugees residing in Poland]. Maj. https://psyarxiv.com/rj2hk/ [in Polish]. DOI: https://doi.org/10.31234/osf.io/rj2hk
Yehuda, R., Lehrner, A. (2018). Intergenerational transmission of trauma effects: putative role of epigenetic mechanisms. World Psychiatry, 17(3), 243-257. http://dx.doi.org/10.1002/wps.20568 DOI: https://doi.org/10.1002/wps.20568
Jost, J., Barberá, P., Bonneau, R., Langer, M., Metzger, M., Nagler J., Tucker J. (2018). How Social Media Facilitates Political Protest: Information, Motivation, and Social Networks. Political Psychology, 39, 85-118. http://dx.doi.org/10.1111/pops.12478 DOI: https://doi.org/10.1111/pops.12478
Karamushka, L. M. (2022). Psykhichne zdorovʺya osobystosti pid chas viyny: yak yoho zberehty ta pidtrymaty [Mental health of the individual during the war: how to preserve and support it]. Kyyiv: Instytut psykholohiyi imeni H. S. Kostyuka NAPN Ukrayiny. https://lib.iitta.gov.ua/730974/1/97.pdf [in Ukraіnian].
Kostruba, N., Fishchuk, O. (2023). Media Religiosity and War Coping Strategies of Young People in Ukraine. J Relig Health. 62, 465-478. https://doi.org/10.1007/s10943-022-01663-w DOI: https://doi.org/10.1007/s10943-022-01663-w
Osadchenko, I., Slovik, O., Barna, M. (2022). Psykhopedahohichni rekomendatsiyi dlya roboty z ditʹmy 6–11 rokiv [Psychopedagogical recommendations for working with children aged 6–11]. Umanʹ: Hromadsʹka orhanizatsiya «Mizhnarodna asotsiatsiya suchasnoyi osvity, nauky ta kulʹtury». [in Ukraіnian].
Osadchenko, І. (2022) Hromadsʹka orhanizatsiya «Mizhnarodna asotsiatsiya suchasnoyi osvity, nauky ta kulʹtury»: shcho my zrobyly z pershykh dniv viyny [Non-governmental organization "International Association of Modern Education, Science and Culture": what have we done since the first days of the war?]. [in Ukraіnian].
Osadchenko, І., Perepeliuk, Т., Baldyniuk, О., Masliuk, R., Semenov А. (2020). The Essence and Causes of Mass Panic: An Analysis of Data on the Beginning of Quarantine in Ukraine. International Journal of Criminology and Sociology, 9, 3146-3156. https://www.lifescienceglobal.com/pms/index.php/ijcs/article/download/8100/4350
Prorok, N. (2019). Hibrydna viyna: vplyv na psykhichne zdorovʺya osobystosti. Psykhichne zdorovʺya osobystosti u kryzovomu suspilʹstvi [Hybrid warfare: Effects on individual mental health. Mental health of the individual in a crisis society]. zbirnyk materialiv IV Vseukrayinsʹkoyi naukovo-praktychnoyi konferentsiyi – collection of materials of the IV All-Ukrainian Scientific and Practical Conference (October 18, 2019). (р. 233-236). Lʹviv : Lʹvivsʹkyy derzhavnyy universytet vnutrishnikh sprav. [in Ukraіnian]. https://lib.iitta.gov.ua/720368/1/2.pdf
Raven, J. (1997). Open Dialogue: Education, Educational Research, Ethics and the BPS. BPS Education Section Review, 21(2), 3-26.
Roberts, B., Makhashvili, N., Javakhishvili, J., et al. (2019). Mental health care utilisation among internally displaced persons in Ukraine: results from a nation-wide survey. Epidemiol Psychiatr, 28(1), 100-111. http://dx.doi.org/10.1017/s2045796017000385 DOI: https://doi.org/10.1017/S2045796017000385
Samopochuttya ukrayintsiv pid chas viyny: emotsiyi, ochikuvannya, osobystyy dosvid [Feelings of Ukrainians during the war: emotions, expectations, personal experience] (2022). Fond «Demokratychni initsiatyvy imeni Ilʹka Kucheriva». [in Ukraіnian].
Shevlin, M., Hyland, P., Karatzias, T. (2022). The psychological consequences of the Ukraine war: What we know, and what we have to learn. Acta Psychiatr Scand. 146(2): P. 105-116. http://dx.doi.org/10.1111/acps.13466 DOI: https://doi.org/10.1111/acps.13466
Steblyna, N. O. (2022). Analiz emotsiynosti ukrayinsʹkoho tsyfrovoho politychnoho dyskursu pid chas povnomasshtabnoho vtorhnennya rf (za materialamy naybilʹsh populyarnykh telehram-kanaliv). [Analysis of the emotionality of the Ukrainian digital political discourse during the full-scale invasion of the Russian Federation (based on the materials of the most popular Telegram channels)]. Politychne zhyttya – Political life, 2, 43-47. file:///C:/Users/Downloads/12182-96-24188-1-10-20220621.pdf
Yevchenko, I. M. (2022). Emotsiynyy stan ukrayintsiv pid chas rosiysʹko-ukrayinsʹkoyi viyny. Psykholohichni vymiry osobystisnoyi vzayemodiyi sub’yektiv osvitnʹoho prostoru v konteksti humanistychnoyi paradyhmy [Emotional state of Ukrainians during the Russian-Ukrainian war. Psychological dimensions of the personal interaction of the subjects of the educational space in the context of the humanistic paradigm] (April 22, 2022). (p. 45-49). Kyiv. [In Ukraіnian].
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Осадченко Інна, Перепелюк Тетяна, Ольховецький Сергій
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
