СУБ’ЄКТИВНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ ЯК ЧИННИК СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ ВІЙНИ
DOI:
https://doi.org/10.29038/2227-1376-2023-42-malКлючові слова:
психологічне благополуччя, соціально-психологічна адаптація, копінг-стратегії, кризові ситуації життєдіяльностіАнотація
Мета. Встановити особливості вираженості психологічного благополуччя особистості в умовах військових дій та його зв’язок з характеристиками соціально-психологічної адаптації.
Методи. Методи теоретичного аналізу проблеми; емпіричного дослідження за допомогою комплексу психодіагностичних методик; методи математичної статистики: відсотковий і факторний аналіз.
Результати. Виявлено домінуючі характеристики соціально-психологічної адаптації осіб з різним рівнем психологічного благополуччя. Для осіб з низьким рівнем психологічного благополуччя характерне використання копінг-поведінки (як засобу подолання невизначеності та стресової ситуації) на засадах самоконтролю, втечі-уникнення та планування власних дій щодо проблемної ситуації, у той час як в осіб з високим рівнем психологічного благополуччя суттєво переважає стратегія прийняття відповідальності. В осіб з високим рівнем психологічного благополуччя високий показник загальної соціальної адаптованості формується завдяки широті охоплень сигналів соціуму, готовності до конструктивних дій задля досягнення цілей; в осіб з низьким рівнем психологічного благополуччя найнижчі показники за критеріями стійкість емоційного переживання та точність орієнтації в соціальних очікуваннях,
За допомогою факторного аналізу виявлено факторну структуру симптомокомплексів соціально-адаптаційних характеристик респондентів з низьким, середнім та високим рівнями психологічного благополуччя.
Висновки. В осіб з низьким рівнем психологічного благополуччя переважають характеристики адаптації, які вказують більшою мірою на емоційне реагування (домінування прагнення до емоційного комфорту); в осіб з середнім рівнем психологічного благополуччя виражене ситуативне застосування поведінкових та когнітивних стратегій; в осіб з високим рівнем психологічного благополуччя суттєво переважає раціональний поведінковий компонент в характеристиках соціально-психологічної адаптації.
Посилання
Kashliuk, Yu. I. (2016). Osnovni chynnyky, yaki vplyvaiut na psykholohichne blahopoluchchia osobystosti [The main factors that affect the psychological well-being of an individual]. Problemy suchasnoi psykholohii – Problems of modern psychology, 34, 170–186. [in Ukrainian].
Lukomska, S. O., & Melnyk, O. V. (2018). Psykholohichne blahopoluchchia yak chynnyk sotsialnoi adaptatsii uchasnykiv ATO [Psychological well-being as a factor of social adaptation of ATO participants]. Aktualni problemy psykholohii – Actual problems of psychology, 1(14), 233–242. http://dx.doi.org/10.31812/psychology.v9i0.3718 [in Ukrainian].
Omelianska, V. I. (2021). Kontseptualnyi analiz psykholohichnoho blahopoluchchia [Conceptual analysis of psychological well-being]. Scientific Bulletin of the Uzhhorod National University. Series: Psychology – Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia: Psykholohiia, (1), 22-26. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2021.1.5 [in Ukrainian].
Pakhol B.Ie. (2017). Subiektyvne ta psykholohichne blahopoluchchia: suchasni i klasychni pidkhody, modeli ta chynnyky // Ukrainskyi psykholohichnyi zhurnal. – 2017. – № 1. – S. 80-104. [in Ukrainian].
Rezultaty pershoho z pochatku povnomasshtabnoi viiny doslidzhennia psykholohichnoho stanu naselennia [The results of the first study of the psychological state of the population since the beginning of the full-scale war]. 14 veresnia 2022. www.umj.com.ua/uk/novyna-233696-povnomasshtabna-vijna-nese-serjozni-zagrozi-dlya-psihologichnogo-zdorov-ya-i-blagopoluchchya-perevazhnoyi-bilshosti-naselennya [in Ukrainian].
Tytarenko, T. M. (2018). Sposoby pidvyshchennia psykholohichnoho blahopoluchchia osobystosti, shcho perezhyla travmu [Ways to increase the psychological well-being of a person who has survived a trauma]. Psykholohiia: teoriia i praktyka – Psychology: theory and practice, 1, 112–119. http://dx.doi.org/10.31339/2617-9598-2018-1(1)-112-119 [in Ukrainian].
Diener, E., Suh, E. M., Lucas, R. E., & Smith, H. L. (1999). Subjective well-being: Three decades of progress. Psychological Bulletin, 125(2), 276-302. http://dx.doi.org/10.1037/0033-2909.125.2.276
Keyes, C. L. M. (1998). Social well-being. Social Psychology Quarterly, 61(2), 121-140. http://dx.doi.org/10.2307/2787065
Keyes, C. L. M., Shmotkin, D., & Ryff, C. D. (2002). Optimizing well-being: The empirical encounter of two traditions. Journal of Personality and Social Psychology, 82(6), 1007-1022. http://dx.doi.org/10.1037/0022-3514.82.6.1007
Ryan, R. M., & Deci, E. L. (2000). Self-determination theory and the facilitation of intrinsic motivation, social development, and well-being. American Psychologist, 55(1), 68-78. http://dx.doi.org/10.1037/0003-066x.55.1.68
Ryff, C. D., Keyes, C.L.M. (1995). The Structure of Psychological Well-Being Revisited. Journal of Personality and Social Psychology, 69(4), 719–727. http://dx.doi.org/10.1037/0022-3514.69.4.719
Ryff, C. D., & Singer, B. H. (2008). Know thyself and become what you are: A psychological perspective on eudaimonia. Journal of Positive Psychology, 3(1), 10-23.
Seligman, M. E. P. (2002). Authentic happiness: Using the new positive psychology to realize your potential for lasting fulfillment. New York: Free Press. http://dx.doi.org/10.1017/s0360966900000426
Fredrickson, B. L. (2013). Positive emotions broaden and build: A review of research on the broaden-and-build theory of positive emotions. Advances in Experimental Social Psychology, 47, 1-53. http://dx.doi.org/10.1016/b978-0-12-407236-7.00001-2
Shevlin, M., Hyland, P., & Karatzias, T. (2022). The psychological consequences of the Ukraine war: What we know, and what we have to learn. Acta psychiatrica Scandinavica, 146(2), 105–106. https://doi.org/10.1111/acps.13466
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Малімон Людмила, Пашкіна Алла, Максимчук Олександр
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Як цитувати
