НЕВИЗНАЧЕНА ВТРАТА У КОНТЕКСТІ ВИМУШЕНОЇ СЕПАРАЦІЇ ТА ВИМУШЕНОГО УСИНОВЛЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.29038/2227-1376-2023-42-rozКлючові слова:
примусове переміщення, асиміляція, психологічна відсутність, психотравма, прив’язаність, горювання, реконструкція ідентичності, нормалізація амбівалентностіАнотація
Мета. Стаття містить теоретико-методологічний огляд теорії невизначеної втрати у фокусі фізичної відсутності при психологічній присутності близької людини.
Методи. Для досягнення мети дослідження було задіяно методи наукового теоретичного вивчення: аналіз, синтез, структурування, узагальнення.
Результати. На основі аналізу досліджень вимушеної розлуки дітей з сім’єю та її психологічних наслідків, можемо стверджувати про ґрунтовність теорії невизначеної втрати у випадку її застосування до ситуації вимушеного всиновлення незаконно переміщених дітей. Теорія невизначеної втрати чітко пояснює механізм переживання розлуки з близькою людиною, коли ця розлука є не до кінця зрозумілою – немає чіткого знання про статус людини: жива чи мертва, або ж людина присутня фізично, але психічно відсутня: у випадку з деменцією. Теорія невизначеної втрати чітко пояснює три види наслідків: знерухомлення (впливає на здатність активно спілкуватися), наслідки на рівні відносин (конфлікти через різні погляди на ситуацію) і на рівні особистості (прояви таких станів як депресія, тривога, почуття провини та ін.).
Висновки. Модель віднаходження резильєнтності при невизначеній втраті містить такі взаємопов’язані структурні блоки як пошук сенсу, майстерність загартовування, реконструкція ідентичності, нормалізація амбівалентності, переосмислення прив’язаності та віднаходження надії. Досвід роботи з переміщеними дітьми Сальвадора також додає розуміння про важливість вивчення етапів «осмислення ситуації зникнення» та «возз’єднання», що лягло в основу адаптації моделі віднаходження резильєнтності при невизначеній втраті для дослідження психологічних наслідків вимушеного всиновлення. Вбачаємо перспективи подальших досліджень в емпіричному вивченні психологічних наслідків травмівної ситуації вимушеного усиновлення для дітей та їх сімей.
Посилання
Report on Violations and Abuses of International Humanitarian and Human Rights Law, War Crimes and Crimes Against Humanity, related to the Forcible Transfer and/or Deportation of Ukrainian Children to the Russian Federation (2023). Organization for Security and Co-operation in Europe. https://www.osce.org/odihr/542751
Abrams, M. S. (2001). Resilience in ambiguous loss. American Journal of Psychotherapy, 55(2), 283-291. http://dx.doi.org/10.1176/appi.psychotherapy.2001.55.2.283
Barnert, E. S., Stover, E., Ryan, G., & Chung, P. (2015). Long journey home: Family reunification experiences of the disappeared children of El Salvador. Hum. Rts. Q., 37, 492-510. https://doi.org/10.1353/hrq.2015.0028
Betz, G., & Thorngren, J. M. (2006). Ambiguous loss and the family grieving process. The Family Journal, 14(4), 359-365. https://doi.org/10.1177/1066480706290052
Boss, P. (2010) The trauma and complicated grief of ambiguous loss. Pastoral psychology, 59, 137-145. https://doi.org/10.1007/s11089-009-0264-0
Boss, P. (2004). Ambiguous loss research, theory, and practice: Reflections after 9/11. Journal of Marriage and Family, 66(3), 551-566 https://doi.org/10.1111/j.0022-2445.2004.00037.x
Boss, P. (2006). Loss, trauma, and resilience: Therapeutic work with ambiguous loss. New York: Norton.
Boss, P. (2007). Ambiguous loss theory: Challenges for scholars and practitioners. Family relations, 56(2), 105-110. https://doi.org/10.1111/j.1741-3729.2007.00444.x.
Boss, P. (2016). The context and process of theory development: The story of ambiguous loss. Journal of Family Theory & Review, 8, 268-286. https://doi.org/doi:10.1111/jftr.12152
Boss, P. (2018). The Example of Ambiguous Loss. Approaches to Psychic Trauma: Theory and Practice, 91.
Boss, P., & Yeats, J. R. (2014). Ambiguous loss: A complicated type of grief when loved ones disappear. Bereavement Care, 33(2), 63-69 https://doi.org/10.1080/02682621.2014.933573
Boss, P., Roos, S., & Harris, D. L. (2021). Grief in the midst of ambiguity and uncertainty: An exploration of ambiguous loss and chronic sorrow. In Grief and bereavement in contemporary society (pp. 163-175). Routledge. http://dx.doi.org/10.4324/9781003199762-16
Bretherton, I. (1992). The Origins of Attachment Theory: John Bowlby and Mary Ainsworth. Developmental Psychology, 28(5), 759-775. https://doi.org/10.1037/0012-1649.28.5.759
Dahl, C. M., & Boss, P. (2020). Ambiguous loss: Theory‐based guidelines for therapy with individuals, families, and communities. The handbook of systemic family therapy, 4, 127-151. https://doi.org/10.1002/9781119438519.ch88
Ellison, C. S., & Smith, A. (Eds.). (2012). Education and internally displaced persons. A&C Black.
Emina Ćerimović (2023) At risk and overlooked: Children with disabilities and armed conflict. International Review of the Red Cross , 105 (922), 192 – 216 https://doi.org/10.1017/S181638312200087X
Ferris, E., & Winthrop, R. (2010). Education and displacement: Assessing conditions for refugees and internally displaced persons affected by conflict. Background paper for the EFA Global Monitoring Report 2011. The hidden crisis: Armed conflict and education. https://www.humanitarianlibrary.org/sites/default/files/2014/02/190715e.pdf
Garrett, P. M. (2023). Bowlby, Attachment and the Potency of a ‘Received Idea’. The British Journal of Social Work, 53(1), 100-117. https://doi.org/10.1093/bjsw/bcac091
Joshi, P. T., & Fayyad, J. A. (2015). Displaced children: The psychological implications. Child and Adolescent Psychiatric Clinics, 24(4), 715-730. https://doi.org/10.1016/j.chc.2015.06.003
Kendzor, P., Kolesnyk, L. (2017). Educational and Socio-Psychological Needs of Internally Displaced Children in Ukraine. The New Education Review. Toruń, 50, 4. 36-47. https://doi.org/10.15804/tner.2017.50.4.03
Mata, C., & Pauen, S. (2023). The role of socio-cultural background and child age for parental regulation strategies and children's self-regulation: A comparison between Germany, Chile, and El Salvador. Acta Psychologica, 234. https://doi.org/10.1016/j.actpsy.2023.103871
Mutini, L. A., & Bakar, N. A. (2023). The Role Of Inclusive Schools In Developing Social Interactions Of Children With Special Needs (Autism). Jurnal Pendidikan dan Konseling (JPDK), 5(1). https://doi.org/10.1007/s11920-017-0814-6
Pauline, B., & Boss, P. (2009). Ambiguous loss: Learning to live with unresolved grief. Harvard University Press.
Pfefferbaum, B., Jacobs, A. K., Jones, R. T., Reyes, G., & Wyche, K. F. (2017). A skill set for supporting displaced children in psychological recovery after disasters. Current Psychiatry Reports, 19. https://doi.org/11007/s11920-017-0814-6
Rhoades, A. (2010). Displaced futures: Internally displaced persons and the right to education. UN University for Peace. URL: ,https://inee.org/sites/default/files/resources/Rhoades%2C_A.pdf
Tatton, A. (2023). Using the theory of family boundary ambiguity and ambiguous loss to understand the experiences of foster carers’ own children. The British Journal of Social Work, 53(1), 198-215. http://dx.doi.org/10.1093/bjsw/bcac139
Van der Horst, F. C. (2011). John Bowlby-From psychoanalysis to ethology: Unravelling the roots of attachment theory. John Wiley & Sons. https://doi.org/10.1002/9781119993100
Walsh, F., McGoldrick, M. (1998). A Family Systems Perspective on Loss, Recovery and Resilience. In: Sutcliffe, P., Tufnell, G., Cornish, U. (eds) Working with the Dying and Bereaved. Palgrave, London. https://doi.org/10.1007/978-1-349-26222-9_1
Wiens, T. W., & Boss, P. (2005). Maintaining family resilience before, during and after military separation. In C. Castro, A. Adler, & T. Britt (Eds.), Military life: The psychology of serving in peace and combat (Vol. 3): The military family (pp. 13-38). Westport, CT: Praeger Security International.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Розмирська Юлія, Глова Ірина
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Як цитувати
