ПСИХОЛОГІЧНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ СТУДЕНТІВ У ПЕРІОД ВІЙНИ: ЕМПІРИЧНИЙ АНАЛІЗ

Автор(и)

  • Наталія Коструба Волинський національний університет імені Лесі Українки https://orcid.org/0000-0002-3852-4729
  • Зорина Поліщук Волинський національний університет імені Лесі Українки

DOI:

https://doi.org/10.29038/2227-1376-2022-40-kos

Ключові слова:

психологічне благополуччя, криза, війна, молодь

Анотація

Мета. Дослідження спрямоване на емпіричне обґрунтування дослідження особливостей психологічного благополуччя студентів у період війни.

Методи. Для досягнення мети були використані шкала психологічного благополуччя К. Ріфф (адаптація Т. Д. Шевеленкової, П. П. Фесенко), шкала суб'єктивного благополуччя Г.Перуе-Баду (адаптація М.В. Соколової), короткий п’ятифакторний опитувальник особистості TIPI (українська адаптація М.  Кліманської, І. Галецької).

Результати. Здійснений емпіричний аналіз особливостей психологічного благополуччя студентів у період війни дав можливість виявити, що у більшості опитаних зафіксовано середній рівень благополуччя, який проявляється у цілісному, реалістичному погляді на життя, відкритості до нового досвіду, безпосередності і природності переживань. Це свідчить про задоволеність студентами життям в цілому, психологічне благополуччя та оптимістичне світовідчуття не зважаючи на умови військових дій у країні. Було встановлено також, що з п’ятифакторної моделі рис особистості найбільш виражена у студентів дружелюбність, що свідчить про готовність до співчуття, лагідність, скромність та прихильність до інших і готовність допомогти. Виявлено статистично значимі відмінності у двох групах опитаних за такими показниками як позитивні відносини з оточуючими, особисте зростання, ціль у житті, самоприйняття, загальний показник психологічного благополуччя.

Висновки. Здійснений емпіричний аналіз особливостей психологічного благополуччя у війну продемонстрував, що для більшості опитаних притаманний середній рівень психологічного благополуччя. Порівняння показників досліджуваного явища у студентів жіночої та чоловічої статі дозволило виявити ряд статистично значимих відмінностей. Так, досліджувані жіночої статі мають більш довірливі стосунки з оточуючими, дбають про їхнє благополуччя, постійно працюють над особистісним розвитком та нарощенням свого потенціалу, мають чіткі цілі та наміри у житті, позитивно ставляться до себе, приймають себе. Тоді як чоловікам важче будувати стосунки, бути відкритим, не мають інтересів у житті, не займаються самореалізацією, не бачать сенсу, не формулюють життєвих цілей, незадоволені собою, хочуть здаватися тими, ким не є.

Посилання

Volynets, N.V. (2017). Teoretychnyi analiz katehorii «Psykholohichne blahopoluchchia osobystosti» u suchasnii psykholohichnii nautsi [Theoretical analysis of the category "Psychological well-being of the individual" in modern psychological science]. Teoriia i praktyka suchasnoi psykholohii - Theory and practice of modern psychology, 1, 4-17.

Karhina, N.V. (2015). Osnovni pidkhody do vyvchennia psykholohichnoho blahopoluchchia: teoretychnyi aspect [Basic approaches to the study of psychological well-being: theoretical aspect]. Nauka i osvita - Science and education, 3, 48-55.

Karskanova, S.V. (2011). Opytuvalnyk «Shkaly psykholohichnoho blahopoluchchia» K. Riff: protses ta rezultaty adaptatsii [The K. Riff Scale of Psychological Well-Being Questionnaire: Adaptation Process and Outcomes]. Praktychna psykholohiia ta sotsialna robota - Practical Psychology and Social Work, 1(142), 1-9.

Klimanska, M.B. (2019). Ukrainska adaptatsiia korotkoho piatyfaktornoho opytuvalnyka osobystosti TIPI (TIPI-UKR) [Ukrainian adaptation of the short five-factor TIPI personality questionnaire (TIPI-UKR)]. Psykholohichnyi chasopys - Psychological journal, 5(9), 57–74. https://doi.org/10.31108/1.2019.5.9.4

Khenderson, L.U., Tess, N., Ben R. (2013). Doslidzhennia perevah dobrobutu vid hedonichnoi ta evdemonichnoi povedinky [Exploring the welfare benefits of hedonic and eudaemonic behavior]. Zhurnal pozytyvnoi psykholohii - Journal of Positive Psychology, 8(4), 322-336.

Iavorska, L.M., Filonenko, H.S. (2014). Faktory stanovlennia psykholohichnoho blahopoluchchia osobystosti [Factors of formation of psychological well-being of the individual]. Nauka i osvita - Science and Education, 12, 212–220.

Amowitz, L.L., Kim, G., Reis, C. et al. (2004). Human rights abuses and concerns about women’s health and human rights in southern Iraq. JAMA, 291, 1505-6.

Bradburn, N. (1969). The structure of psychological well-being. Chicago: Aldine.

Gorst-Unsworth, C., Goldenberg, E. (1998). Psychological sequelae of torture and organised violence suffered by refugees from Iraq. Trauma-related factors compared with social factors in exile. Br J Psychiatry, 172, 90-4.

World Health Organization. (2005). Resolution on health action in crises and disasters. Geneva: World Health Organization.

Завантаження

Опубліковано

2022-12-01

Як цитувати

Коструба , Н., & Поліщук , З. (2022). ПСИХОЛОГІЧНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ СТУДЕНТІВ У ПЕРІОД ВІЙНИ: ЕМПІРИЧНИЙ АНАЛІЗ. Психологічні перспективи, 40, 51-61. https://doi.org/10.29038/2227-1376-2022-40-kos

Схожі статті

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають