ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФРУСТРАЦІЙНОЇ ПОВЕДІНКИ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ
DOI:
https://doi.org/10.29038/2227-1376-2020-35-101-118Ключові слова:
фрустрація,, фрустраційна поведінка,, військовослужбовці,, психічна травма,, психологічна адаптація.Анотація
У статті детально вивчено, уточнено й узагальнено матеріали щодо фрустаційної поведінки військовослужбовців, виявлено психологічні особливості фрустраційної поведінки, виокремлено найбільш характерні її закономірності та способи перебігу, досліджено її компоненти, що можуть проявлятись у різних сферах функціонування особистості. Методи. Використано методи спостереження, бесіди, анкетування та тестування. Продіагностовано основні особливості фрустраційної поведінки військовослужбовців за допомогою методик «Самооцінка психічних станів Г. Айзенка», «Соціальна фрустрованість Л. Вассермана». Результати. Відзначено, що військовослужбовці схильні до впевненості в собі та своїх силах, проте вони не завжди готові приймати нововведення й мають проблеми з адаптацією до цих змін, намагаються самостійно контролювати ситуацію, яка виникає в житті. Установлено, що у військовослужбовців переважає середній рівень прояву таких психологічних станів, як тривожність, фрустрація, агресивність і ригідність, що породжує певні особливості в структурі особистості та її функціонуванні в соціумі. Доведено, що найбільш поширеним типом фрустраційної поведінки військовослужбовців є екстрапунітивні реакції з фіксацією на самозахисті, що свідчить про схильність до ворожості, осуду, звинувачень, докорів і сарказмів; вираженим є активне заперечення власної провини та намагання себе виправдати. Відзначено, що найменш поширеним є тип екстрапунітивної реакції з фіксацією на задоволенні; цей тип характеризується інтерпретацією фруструючої ситуації як корисної або ж такої що приносить задоволення. Висновки. Виявлено, що в більшості військовослужбовців дуже низький рівень соціальної фрустрації, що свідчить про адекватне сприйняття себе в соціумі та нормальну взаємодію в суспільстві. Досліджено, що такі сфери життєдіяльності особистості, як події в державі й суспільстві, матеріальне становище та сфера послуг і побутового обслуговування спричиняють високий ризик для виникнення стану фрустрації. Указано, що результати цього дослідження можуть бути використані в роботі практичного психолога та в таких галузях, як сімейна психологія, загальна психологія, соціальна психологія, військова психологія, психологія праці.
Посилання
2. Bandura, A. (2000). Teorija social'nogo nauchenija [Theory of social learning]. Sankt-Peterburg: Evrazija, 320 р. (in Russian).
3. Zavalko, Yu. M., Kutko M. F., Andreiko, M. F., Yerchkova, N. O. (2016). Struktura rozladiv psykhiky v uchasnykiv ATO (pilotne doslidzhennia na kli¬nichnomu materiali statsionarnykh khvorykh) [Structure of mental disorders in anti-terrorist operation participants (pilot study on clinical material of inpatients)]. Ukraina. Zdorovia natsii, 4(1), 54–57 (in Ukrainian).
4. Kokun, O. M., Ahaiev, N. A., Pishko, I. O., Lozinska, N. S. (2015). Osnovy psykholohichnoi dopomohy viiskovosluzhbovtsiam v umovakh boiovykh dii: metodychnyi posibnyk [Fundamentals of psychological support in terms of military hostilities, handbook]. Kyiv: NDTs HP ZSU, 170 p. (in Ukrainian).
5. Krech, D., Kratchfild, R., Livson, N. (1991). Frustracija. Konflikt. Zashhita [Frustration. Conflict. Protection]. Voprosy psihologii, 6, 69–82 (in Russian).
6. Levitov, N. D. (1964). O psihicheskih sostojanijah cheloveka [About the mental state of a person]. Moskva: Prosveshhenie, 344 p. (in Russian).
7. Mahnach, A. B., Bushov, Ju. V. (1988). Zavisimost' dinamiki jemocional'noj naprjazhennosti ot individual'nyh svojstv lichnosti [The dependence of the dynamics of emotional tension on individual personality traits]. Voprosy psihologii, 6, 130–134 (in Russian).
8. Meshherjakov, B. G., Zinchenko, V. P. (2009). Bol'shoj psihologicheskij slovar' [Great psychological dictionary]. Moskva: AST; Sankt-Peterburg: Prajm-Evroznak, 811 p. (in Russian).
9. Ploticher, A. I. (1969). Nekotorye soobrazhenija po voprosu o frustracii [Some Considerations on Frustration]. Voprosy psihologii, 2, 137–141 (in Russian).
10. Rudenskij, E. V. (2010). Vvedenie v viktimologiju obrazovanija: shemy [Introduction to victimology of education: schemes]. URL:http://www.portalus.ru/ modules/psychology/rus_readme.php?archive&id=1270257391&start_from&subaction=showfull&ucat (in Russian).
11. Rumjanceva, T. G. (1991). Ponjatie agressivnosti; v sovremennoj zaru¬bezhnoj psihologii [The concept of aggressiveness; in modern foreign psychology]. Voprosy psihologii, 1, 81–88 (in Russian).
12. Rybnikov, V. Ju. (2000). Psihologicheskie prognozirovanie nadezhnosti dejatel'nosti i korrekcija dezadaptivnyh nervno-psihicheskih sostojanij specialistov jekstremal'nogo profilja [Psychological forecasting of reliability of activity and correction of maladaptive neuropsychic states of extreme specialists]. Sankt-Peterburg: SPb. un-t, 205 p. (in Russian).
13. Stadnik, A. V., Melnyk, Yu. B., Prokopenko, Yu. O., Vasyshchev, V. S. (2019). Medyko-psykholohichna dopomoha ta reabilitatsiia viiskovosluzhbovtsiv – uchasnykiv OOS [Medical and psychological assistance and rehabilitation of servicemen - members of the participants OOS]. Naukovyi visnyk Lotnoi akademii, 5, 488–493. doi: 10.33251/2522-1477-2019-5-488-493 (in Ukrainian).
14. Suhov, A. N., Bodalev, A. A., Kazancev, V. N. (2003). Social'naja psihologija [Social psychology]. Moskva: Aspekt Press, 213 p. (in Russian).
15. Knaus, W. (1983). How to conquer your frustration. URL: https://www.reb¬tnetwork.org/library/How_to_Conquer_Your_Frustrations.pdf (in English).
16. Maier, N. (1942). The role of frustration in social movements. Psychological Review, 49, 6, 586–599 (in English).
17. Rosenzweig, S. (1941). Need-persistive and ego-defensive reactions to frustration as demostrated by an experiment on repression. Psychological Review, 48, 4, 347–349 (in English).