ОПТИМІЗАЦІЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ МОБІЛІЗОВАНИХ ОСІБ ДО ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ
DOI:
https://doi.org/10.29038/2227-1376-2019-34-175-193Ключові слова:
психологічна готовність, мобілізовані військовослужбовців, соціально-психологічний тренінг, оптимізації психологічної готовності, стратегії оптимізації.Анотація
У статті представлено результати апробації авторської програми соціально-психологічного тренінгу щодо оптимізації психологічної готовності мобілізованих осіб до військової служби з використанням стратегій ресурсного підходу (розвиток психологічної стійкості, підвищення рівня саморегуляції, формування мотиваційно-інструментальних ресурсів). За допомогою Т-критерію Вілкоксона установлено, що за блоком «розвиток психологічної стійкості» підвищився рівень життєстійкості, залученості, вміння отримувати задоволення від власної діяльності; вдалося посилити позитивне відношення до невизначеності та до складних задач. За блоком «підвищення рівня саморегуляції» вдалося посилити прийняття готовності до ризику; знизити рівень позитивного відношення до негативних ситуацій; знизити рівень соціорефлексії, рівень асоціальних стратегій подолання стресу (рівень агресивних дій). За блоком «формування мотиваційно-інструментальних ресурсів» підвищився загальний рівень прийняття невизначеності; вдалось посилити відчуття спроможності керувати власною вдачею; підвищився пошук соціальної підтримки для вирішення стресових ситуацій, при цьому знизився рівень впевненості в собі, прагнення уникати стресових ситуацій, знизився рівень використання маніпуляцій, жорстокості, цинічності, агресивних дій, тиску, відмови від пошуку альтернативних шляхів виходу із складних ситуацій. Підвищився рівень використання конструктивних стратегій в стресовій ситуації.
Підтверджено ефективність авторської програми соціально-психологічного тренінгу щодо оптимізації психологічної готовності мобілізованих осіб до військової служби.
Посилання
2. Vodop'janova, N. E., Starchenkova, E. S. (2018). Sindrom vygoranija. Diagnostika i profilaktika [Burnout syndrome. Diagnosis and prevention]: prakt. posobie. 3-e izd., ispr. i dop. Moskva: Jurajt. 343 [in Russian].
3. Leont'ev, D. A. (2010). Psihologicheskie resursy preodolenija stressovyh situacij: k utochneniju bazovyh konstruktov [Psychological resources to overcome stressful situations: to refine the basic constructs]. Proceeding from International Scientific Conference: II Mezhdunarodnaja nauchno-prakticheskaja konferencija [Psihologija stressa i sovladajushhego povedenija v sovremennom rossijskom obshhestve] – The II International Scientific Conference “Stress and coping in modern Russian society”, Tom 2. Kostroma, 40-42 [in Russian].
4. Leont'ev, D. A. (2016). Samoreguljacija, resursy i lichnostnyj potencial [Self-regulation, resources and personal potential]. Sibirskij psihologicheskij zhurnal – Siberian Journal of Psychology, 62, 18-37 [in Russian].
5. Samojlenko, O. O. (2017). Osoblyvosti psyhologichnoji gotovnisti mobilizovanyh vijskovosluzhbovtsiv do vedennja bojovyh dij [The peculiarities of psychological readiness of mobilized militaries to the operations]. Naukovyi chasopys NPU imeni Dragomanova. Serija 12 : Psyhologichni nauky – Scientific journal of M.P. Dragomanov National Pedagogical University. Scientific magazine. Series 12: Psychological Sciences, 5(50), 50-58. [in Ukrainian].
6. Nikitenko, H. O. (2018) Faktorna model psyhologichnoyi gotovnosti mobilizovanyh viiskovosluzhbovtsiv [Factor model of psychological readiness of mobilized soldiers]. Naukovyi visnyk Hersonskogo derzhavnogo universytetu. Serija “Psyhologichni nauky” – Scientific Journal of Kherson State University. Series “Psychological Sciences”, 4, 60-67 s. [in Ukrainian].
7. Hobfoll, St. (2011). Conservation of resources theory: its implication for stress, health, and resilience. The Oxford handbook of stress, health, and coping, 127-147 [in English].
