ПСИХОЛОГІЧНІ БАР’ЄРИ У ВЗАЄМОДІЇ ВИКЛАДАЧА Й СТУДЕНТІВ ТА ШЛЯХИ ЇХ ЕФЕКТИВНОГО ПОДОЛАННЯ

Andriy Hirnyak; Olena Vasylkiv

doi:10.29038/2227-1376-2019-33-79-90

Автор(и)

Andriy Hirnyak Тернопільський національний економічний університет
Olena Vasylkiv Тернопільський національний економічний університет

DOI:

https://doi.org/10.29038/2227-1376-2019-33-79-90

Ключові слова:

психологічний бар’єр, освітня взаємодія, педагогічне спілкування, міжособистісний діалог, психологічний вплив, індивідуально-типологічні особливості, психологічний портрет, емпатія, толерантніть

Анотація

У статті на основі комунікативного, герменевтичного та системно-діяльнісного підходів у психології виокремлено типові психологічні бар’єри, що виникають між викладачем і студентами як основними суб’єктами освітньої взаємодії. Розкрито сутнісний зміст зазначених бар’єрів та критеріально об’єднано їх у чотири групи: 1) бар’єри, зумовлені особистісними й професійними характеристиками викладача; 2) бар’єри, спричинені психологічними та фізичними особливостями студента; 3) бар’єри, детерміновані специфікою предмету взаємодії (навчального змісту); 4) бар’єри, викликані несприятливими чинниками матеріального чи соціального середовищ, у котрих відбувається освітня взаємодія. На основі рефлексивного аналізу формопроявів зазначених груп психологічних бар’єрів укладено своєрідний психологічний портрет людини, яка потенційно створює подібні перешкоди в міжособистісній взаємодії. Також у статті окреслено основні шляхи/способи ефективного подолання психологічних бар’єрів у перманентному процесі діалогічного спілкування суб’єктів освітньої діяльності. До них належать набуття досвіду педагогічної роботи, розвиток складників (передусім соціальної перцепції та рефлексії) соціального інтелекту в межах активного соціально-психологічного тренінгу й підвищення загальної культури викладача (професійної, внутрішньоособистісної та соціальної компетентності, збільшення показників загального рівня особистісного й інтелектуального розвитку). Водночас обстоюється теза, що мінімізація й подолання ймовірних бар’єрів взаємодії найефективніше відбувається за умов застосування чотирьох стратегій ведення діалогу, котрі найкраще використовувати почергово, керуючись логіко-канонічною структурою вчинку: порозуміння (тобто досягнення суголосся значень, смислів, сенсів), переконання (логічне доведення, пропаганда, вербальне навіювання, сугестія), співробітництва (схвалення поглядів і дій, емпатія, взаємодопомога тощо), авторитету (експертування, атрактивні впливи, опертя на традиції, упередження та соціальні норми).

Посилання

1. Bush, G. Ya. (1985). Dialogika i tvorchestvo: monografiya [Dialogue and creativity: monograph]. Riga : Avots, 319 р. [in Russian].
2. Vlasova, O. I. (2005). Pedahohichna psykholohiia: navch. posib [Pedagogical Psychology: Textbook]. Kyiv: Lybid, 400 р. [in Ukrainian].
3. Hirniak, A. N. (2018). Psykholohichnyi analiz i systematyka styliv osvitnoi vzaiemodii [Psychological analysis and taxonomy of educational interaction styles]. Psykholohiia i suspilstvo – Psychology and Society, 1–2, 118–126 [in Ukrainian].
4. Ilin E. P. (2009). Psihologiya obscheniya i mezhlichnostnyih otnosheniy [Psychology of communication and interpersonal relations]. Sankt-Peterburg: Piter, 576 р. [in Russian].
5. Kan-Kalik V. A. (1987). Uchitelyu o pedagogicheskom obschenii: kniga dlya uchitelya [Teacher on pedagogical communication: a book for teachers]. Moskva: Prosveschenie, 190 р. [in Russian].
6. Karpenko Z. S. (2018). Aksiolohichna psykholohiia osobystosti: monohrafiia [Axiology of psychology: monograph]. 2-he vyd., pererob., dopovn. Ivano-Frankivsk, 720 р. [in Ukrainian].
7. Levus N. I. (2015). Pedahohichna psykholohiia v skhemakh i tablytsiakh [Pedagogical psychology in the schemes and tables]. Lviv: LNU im. Ivana Franka; Artos, 340 р. [in Ukrainian].
8. Massanov A. V. (2010). Psykholohichni bariery v profesiinomu samovyznachenni osobystosti: monohrafiia [Psychological barriers in professional self-identification of a person: a monograph]. Odesa: Vydavets M. P. Cherkasov, 371 р. [in Ukrainian].
9. Massanov A. V. (2014). Psykholohichni bariery u profesiinomu samovyznachenni osobystosti [Psychological barriers in the professional self-identification of the individual]. Psykholohiia i suspilstvo – Psychology and Society, 2, 73–89 [in Ukrainian].
10. Moskalenko V. V. (2007). Psykholohiia sotsialnoho vplyvu [Psychology of social influence]. Kyiv : Tsentr uchbovoi literatury, 448 р. [in Ukrainian].
11. Stolyarenko L. D. (2004). Pedagogicheskoe obschenie. Pedagogicheskaya psihologiya : ucheb. posobie dlya stud. Vuzov [Pedagogical communication. Pedagogical psychology: a textbook for university students]. 3-e izd., dop. i pererab. Rostov-na-Donu : Feniks, 238–247 [in Russian].
12. Furman A. V. (2007). Teoriia navchalnykh problemnykh sytuatsii: psykholoho-dydaktychnyi aspekt: monohrafiia [Theory of educational problem situations: the psycho-didactic aspect: the monograph]. Ternopil: Aston, 164 р. [in Ukrainian].
13. Furman A. V., Hirniak A. N. (2018). Mizhosobystisni stosunky sotsialnoho pratsivnyka z kliientom i bariery dialohichnoi vzaiemodii [Interpersonal relations of a social worker with a client and barriers to dialogue interaction.]. Rozvyvalnyi potentsial suchasnoi sotsialnoi roboty: metodolohiia ta tekhnolohii : materialy IV Mizhnar. nauk.-prakt. Konf – Developmental potential of modern social work: methodology and technologies: materials of the IV International scientific and practical conference. (pp. 222–226). Kyiv [in Ukrainian].