ПСИХОЛОГІЧНЕ СТАВЛЕННЯ ДО МАТЕРИНСТВА Й УСКЛАДНЕНІ ПСИХОСТАНИ ВАГІТНОЇ ЖІНКИ : ТЕОРЕТИКО-ЕМПІРИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ

Анотація

У стаття висвітлено результати теоретико-емпіричного вивчення проблеми психологічного ставлення до материнства у вагітних жінок, а також встановлення в них ускладнених психостанів. Констатовано, що на афективність вагітних жінок важливий вплив мають найрізноманітніші чинники. Установлено, що проблеми депопуляції населення через соціально-економічні негаразди, несприятливу демографічну ситуацію й трудову міграцію відображено в психологічних настановах жінок щодо вагітності. Зазначено, що онто- та соціогенез жінки на етапі вагітності значною мірою залежать від психологічного мікроклімату її сімейних взаємин. Вагітна жінка приділяє підвищену увагу своєму фізичному здоров’ю, однак не менш важливе завдання щодо посилення психологічної готовності до змін, спричинених вагітністю. На підставі теоретичного аналізу встановлено, що ставлення жінок до вагітності досить часто відбувається як переживання тривожності й фрустрації, невпевненості та особистісної безпорадності. З’ясовано важливу роль періоду вагітності у функціонуванні свідомості, самосвідомості й самоприйняття жінки фертильного віку, яка прагне набути досвід усвідомленого материнства. Наголошено, що готовність як позитивне ставлення до вагітності супроводжується численними афективними переживаннями, однак найважливішим чинником визначається те, наскільки дитина бажана та виступає для матері самодостатньою особистістю й наскільки – лише засобом для задоволення якихось інших намірів і потреб.

Результати емпіричного дослідження дали підстави стверджувати важливу роль соціальних детермінант у ставленні вагітних жінок до ситуації вагітності та до нових статусно-рольових преференцій, ідентичностей, здобутих упродовж цього періоду. Не менш важливим чинником є досвід народжуваності, оскільки всі досліджувані мали першу вагітність, відтак демонстрували здебільшого оптимальний тип гестаційної домінанти, тривожність у межах умовної вікової норми, водночас – невпевненість у собі констатовано майже в половини респондентів. Установлено, що більше ніж у кожної десятої досліджуваної існує виражений конфлікт із вагітністю та майбутньою ситуацією материнства. Наголошено на необхідності виваженого й фахового медико-психологічного супроводу вагітних жінок.