КРОС-КУЛЬТУРНА АДАПТАЦІЯ ТА СТАНДАРТИЗАЦІЯ ШКАЛИ СИМПТОМІВ МОРАЛЬНОЇ ТРАВМИ

Лариса Засєкіна; Марія Козігора

doi:10.29038/2227-1376-2022-39-zas

Автор(и)

Лариса Засєкіна Волинський національний університет імені Лесі Українки
Марія Козігора Волинський національний університет імені Лесі Українки

DOI:

https://doi.org/10.29038/2227-1376-2022-39-zas

Ключові слова:

моральна травматизація, цивільне населення, травматичний досвід, пост-травматичний стресовий розлад.

Анотація

Мета. У статті розглянуто результати культурної адаптації та стандартизації шкали симптомів моральної травми (МТ) цивільного населення під час війни. Мета нашого дослідження – перекласти, адаптувати та на емпіричному рівні дослідити психометричні властивості шкали симптомів МТ у цивільного населення під час війни.

Методи. У дослідженні взяли учать студенти та викладачі педагогічного коледжу, а також вчителі загальноосвітніх шкіл Волинської області, які відвідували цикл тренінгів «Психологічна підтримка вчителів шкіл», організованого Управлінням Державної служби якості освіти у Волинській області» у період 26 квітня-15 травня 2022 (n=111), середній вік досліджуваних 21,93±8.58, мешканці Волинської, Рівненської та Львівської областей. Процедура перекладу та культурної адаптації здійснювалася відповідно до рекомендацій ВООЗ щодо перекладу психодіагностичного інструментарію та містила чотири етапи, зокрема прямий переклад (3 перекладача, які обізнані з психологічною термінологією); група експертів для зворотного перекладу (2 особи), претестування та когнітивне інтерв’ю; остаточна версія.

Результати. Надійність шкали визначалася через показники внутрішньої узгодженості за допомогою альфи Кронбаха для вибірки (n=111), що становить 0,7, та тест-ретестової надійності (n=32) з розривом у 8 днів, що становить r=0,67, p≤0,01. Дискримінантна валідність визначалася через показники кореляції MISS-M-SF та PCL-5 (r=0,04, p≥0,05) і MISS-M-SF та GAD (r=0,07, p≥0,05). Конвергентна валідність виражена кореляцією між показниками, отриманими за шкалою MISS-M-SF та іншим опитувальником для діагностики емоційного дистресу, зокрема PQH (r=0,28, p≤0,05). Конструктна валідність представлена показниками кореляції загального показника симптомів МТ за стислою шкалою та усіма пунктами і знаходиться в діапазоні 0,45-0,71. Описова статистика застосовувалися, щоб описати середні значення, медіану, стандартні відхилення і діапазони сумарного показника за шкалою та окремих пунктів. Статистична обробка даних здійснювалася з допомогою IBM SPSS Statistics, версія 22.

Висновки. Результати дослідження свідчать, що шкала MISS-M-SF може використовуватися для визначення симптомів МТ серед цивільного населення під час війни.

Посилання

Blanchard, E. B., Jones-Alexander, J., Buckley, T. C., & Forneris, C. A. (1996). Psychometric properties of the PTSD Checklist (PCL). Behaviour Research and Therapy, 34(8), 669–673.

Chesnut, R. P., Richardson, C. B., Morgan, N. R., Bleser, J. A., Perkins, D. F., Vogt, D., ... & Finley, E. (2020). Moral injury and social well‐being: a growth curve analysis. Journal of traumatic stress, 33(4), 587–597.

Currier, J. M., Holland, J. M., Drescher, K., & Foy, D. (2015). Initial psychometric evaluation of the Moral Injury Questionnaire—Military version. Clinical Psychology & Psychotherapy, 22(1), 54–63.

Epstein, E. G., Whitehead, P. B, Prompahakul, C, Thacker, L. R, Hamric A. B. (2019). Enhancing Understanding of Moral Distress: The Measure of Moral Distress for Health Care Professionals. J AJOB Empir Bioethics, 10(2), 113–24.

Fischer-Grönlund, C., & Brännström, M. (2021). The Swedish translation and cultural adaptation of the Measure of Moral Distress for Healthcare Professionals (MMD-HP). BMC Medical Ethics, 22(1), 1–7.

Fontana, A., & Rosenheck, R. (2004). Trauma, change in strength of religious faith, and mental health service use among veterans treated for PTSD. The Journal of Nervous and Mental Disease, 192(9), 579–584.

Griffin, B. J., Purcell, N., Burkman, K., Litz, B. T., Bryan, C. J., Schmitz, M., Villierme, C., Walsh, J., & Maguen, S. (2019). Moral injury: An integrative review. Journal of Traumatic Stress, 32(3), 350–362.

Hutson, S. P., Hall, J. M., & Pack, F. L. (2015). Survivor Guilt. Advances in Nursing Science, 38(1), 20–33.

Koenig, H. G., Ames, D., Youssef, N. A., Oliver, J. P., Volk, F., Teng, E. J., ... & Pearce, M. (2018). Screening for moral injury: the moral injury symptom scale–military version short form. Military medicine, 183(11-12), e659–e665.

Kroenke, K., Spitzer, R. L., & Williams, J. B. (2001). The PHQ‐9: validity of a brief depression severity measure. Journal of General Internal Medicine, 16(9), 606–613.

Nash, W. P., Marino Carper T. L., Mills, M. A, Au, T., Goldsmith, A., Litz, B. T. (2013). Psychometric evaluation of the Moral Injury Events Scale. Mil Med, 178, 646–652.

Mantri, S., Lawson, J. M., Wang, Z., & Koenig, H. G. (2020). Identifying moral injury in healthcare professionals: The moral injury symptom scale-HP. Journal of Religion and Health, 59(5), 2323–2340.

Murthy, R. S., & Lakshminarayana, R. (2006). Mental health consequences of war: a brief review of research findings. World Psychiatry, 5(1), 25.

Shay, J., Munroe, J. (1998). Group and milieu therapy for veterans with complex posttraumatic stress disorder. In: Saigh PA, Bremner JD, editors. Posttraumatic stress disorder: comprehensive text. Boston: Allyn & Bacon, 391–413.

Spitzer, R. L., Kroenke, K., Williams, J. B., & Löwe, B. (2006). A brief measure for assessing generalized anxiety disorder: the GAD-7. Archives of Internal Medicine, 166(10), 1092–1097.

Steger, M. F., Frazier, P., Oishi, S., Kaler, M. (2006). The Meaning in Life Questionnaire: assessing the presence of and search for meaning in life. Journal of Counseling Psychology, 53, 80-93.

Williams, N. (2014). The GAD-7 questionnaire. Occupational medicine, 64(3), 224–224.

World Health Organization. Process of translation and adaptation of instruments. 2020. https://www.who.int/substance_abuse/research_tools/translation/-en/. Accessed 27 May 2020.

Zasiekina, L., Leshem, B., Hordovska, T., Leshem, N., & Pat-Horenczyk, R. (2021). Forgotten Stories of Women: Intergenerational Transmission of Trauma of Holodomor and Holocaust Survivors’ Offspring. East European Journal of Psycholinguistics, 8(1).

Zasiekina, L., & Zasiekin, S. (2020). Verbal Emotional Disclosure of Moral Injury in Holodomor Survivors. Psycholinguistics, 28(1), 41–58.