ТРАВМАТИЧНІ ПОДІЇ ЯК ЧИННИКИ РОЗВИТКУ ДЕПРЕСІЇ У МОЛОДИХ ЛЮДЕЙ

Зореслава Крижановська; Наталія Кордунова; Владислав Марюха

doi:10.29038/2227-1376-2025-45-kry

Автор(и)

Зореслава Крижановська Волинський національний університет імені Лесі Українки
Наталія Кордунова Волинський національний університет імені Лесі Українки
Владислав Марюха Волинський національний університет імені Лесі Українки

DOI:

https://doi.org/10.29038/2227-1376-2025-45-kry

Ключові слова:

травма, афективні розлади, соціальна ізоляція, студентство

Анотація

Мета: Стаття присвячена комплексному вивченню зв’язку між пережитим травматичним досвідом, депресивною симптоматикою та суб’єктивним відчуттям самотності серед молодих людей. У дослідженні розглядалася гіпотеза про те, що психотравмуючі події відіграють значну роль у формуванні афективних розладів і соціальної ізоляції в юності ‒ критичному періоді психоемоційного розвитку.

Методи: Для емпіричного аналізу було використано валідизовані психодіагностичні інструменти: «Шкалу соціальної тривожності» Лібовича (LSAS), яка дозволила оцінити рівень страху та дискомфорту в соціальних взаємодіях; «Шкалу суб’єктивного відчуття самотності» UCLA (Russell, Peplau, & Ferguson), що визначає ступінь емоційної ізоляції та дефіциту соціальної підтримки; а також «Шкалу депресії, тривожності та стресу» DASS-21 (Lovibond & Lovibond), яка забезпечила кількісну оцінку рівня негативних емоційних станів.

Результати: Результати дослідження підтвердили наявність статистично значущого зв’язку між інтенсивністю травматичного досвіду, вираженістю депресивних симптомів та глибиною переживання самотності. На основі даних виокремлено типові психологічні профілі молодих людей із підвищеним ризиком афективних порушень. Встановлено, що наявність навіть одного травматичного епізоду може спричинити порушення емоційної регуляції та зниження соціального функціонування.

Висновки: Стаття акцентує на необхідності ранньої психодіагностики, психологічної підтримки та розробки профілактичних інтервенцій для молоді, які зазнали психотравм, з метою запобігання хроніфікації емоційних розладів і поглиблення соціальної ізоляції.

Посилання

1. American Psychiatric Association. (2013). Diagnostic and statistical manual of mental disorders (5th ed.). Arlington, VA: American Psychiatric Publishing. DOI: https://doi.org/10.1176/appi.books.9780890425596

2. Bisson, J. I., Roberts, N. P., Andrew, M., Cooper, R., & Lewis, C. (2013). Psychological therapies for chronic post-traumatic stress disorder (PTSD) in adults. Cochrane Database of Systematic Reviews, (12), CD003388. https://doi.org/10.1002/14651858.CD003388.pub4 DOI: https://doi.org/10.1002/14651858.CD003388.pub4

3. Heim, C., Newport, D. J., Mletzko, T., Miller, A. H., & Nemeroff, C. B. (2008). The link between childhood trauma and depression: Insights from HPA axis studies in humans. Psychoneuroendocrinology, 33(6), 693–710. https://doi.org/10.1016/j.psyneuen.2008.03.008 DOI: https://doi.org/10.1016/j.psyneuen.2008.03.008

4. Hua, C., Yao, X. , Piatt, J.A. (2025). Depression alleviation among survivors of traumatic events through travel and recreation participation. Tourism Review. https://doi.org/10.1108/TR-10-2024-0953 DOI: https://doi.org/10.1108/TR-10-2024-0953

5. Jiang, C. (2021). Unpacking the Associations between Traumatic Events and Depression among Chinese Elderly: Two Dimensions of Aging Attitudes as Mediators and Moderators. International Journal of Mental Health Promotion, 23(2), 231–242. https://doi.org/10.32604/IJMHP.2021.015253 DOI: https://doi.org/10.32604/IJMHP.2021.015253

6. Kessler, R. C., Berglund, P., Demler, O., Jin, R., Merikangas, K. R., & Walters, E. E. (2005). Lifetime prevalence and age-of-onset distributions of DSM-IV disorders in the National Comorbidity Survey Replication. Archives of General Psychiatry, 62(6), 593–602. https://doi.org/10.1001/archpsyc.62.6.593 DOI: https://doi.org/10.1001/archpsyc.62.6.593

7. Kuyken, W., Warren, F., Taylor, R. S., Whalley, B., Crane, C., Bondolfi, G., Hayes, R., Huijbers, M., Ma, H., Schweizer, S., Segal, Z., Speckens, A., & Teasdale, J. D. (2015). Efficacy of mindfulness-based cognitive therapy in prevention of depressive relapse: An individual patient data meta-analysis from randomized trials. JAMA Psychiatry, 73(6), 565–574. https://doi.org/10.1001/jamapsychiatry.2016.0076 DOI: https://doi.org/10.1001/jamapsychiatry.2016.0076

8. Long, K. T., Galatzer-Levy, I. R., & Bonanno, G. A. (2025). Trajectories of depression predict patterns of resilience following loss and potentially traumatic events. Journal of traumatic stress, https://doi.org/10.1002/jts.23140 DOI: https://doi.org/10.1002/jts.23140

9. Marqueses, J. M. S., Sanz, J., García-Vera, M. P., Morán, N., & Eisma, M. C. (2023). Posttraumatic Stress Disorder, Anxiety, and Depression Symptoms After Potentially Traumatic Events: Latent Classes and Cognitive Correlates. The Journal of nervous and mental disease, 211(2), 141–149. https://doi.org/10.1097/NMD.0000000000001580 DOI: https://doi.org/10.1097/NMD.0000000000001580

10. McLaughlin, K. A., Green, J. G., Gruber, M. J., Sampson, N. A., & Kessler, R. C. (2010). Childhood adversities and adult psychopathology in the WHO World Mental Health Surveys. The British Journal of Psychiatry, 197(5), 378–385. https://doi.org/10.1192/bjp.bp.110.080499 DOI: https://doi.org/10.1192/bjp.bp.110.080499

11. Nemeroff, C. B. (2016). Paradise lost: The neurobiological and clinical consequences of child abuse and neglect. Neuron, 89(5), 892–909. https://doi.org/10.1016/j.neuron.2016.01.019 DOI: https://doi.org/10.1016/j.neuron.2016.01.019

12. Nolen-Hoeksema, S., Wisco, B. E., & Lyubomirsky, S. (2008). Rethinking rumination. Perspectives on Psychological Science, 3(5), 400–424. https://doi.org/10.1111/j.1745-6924.2008.00088.x DOI: https://doi.org/10.1111/j.1745-6924.2008.00088.x

13. Paus, T., Keshavan, M., & Giedd, J. N. (2008). Why do many psychiatric disorders emerge during adolescence? Nature Reviews Neuroscience, 9(12), 947–957. https://doi.org/10.1038/nrn2513 DOI: https://doi.org/10.1038/nrn2513

14. Piirtola, M., Haravuori, H., Kiviruusu, O., Viertiö, S., Suvisaari, J., Marttunen, M., Kaprio, J., Korhonen, T. (2025). Traumatic life events as predictors for depression in middle-aged men and women: A Finnish twin study. Journal of Affective Disorders, 370, 470-480. https://doi.org/10.1016/j.jad.2024.11.011 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jad.2024.11.011

15. Southwick, S. M., Bonanno, G. A., Masten, A. S., Panter-Brick, C., & Yehuda, R. (2014). Resilience definitions, theory, and challenges: Interdisciplinary perspectives. European Journal of Psychotraumatology, 5(1), 25338. https://doi.org/10.3402/ejpt.v5.25338 DOI: https://doi.org/10.3402/ejpt.v5.25338