КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ПОНЯТТЯ ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРАННЯ У НАУКОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ
DOI:
https://doi.org/10.29038/2227-1376-2024-44-galКлючові слова:
професійне вигорання, кароші, стадії професійного вигорання, детермінанти професійного вигорання, фізичне виснаження, емоційне виснаження, психологічне виснаженняАнотація
Мета. У статті проаналізовано наукові підходи до трактування поняття професійного вигорання в психологічних дослідженнях.
Методи. Для досягнення мети у дослідженні було використано наступні методи науково-теоретичного вивчення проблеми: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, абстрагування, систематизація наукових досліджень із проблематики професійного вигорання.
Результати. Згідно результатів вияснили, що Професійна діяльність займає одну з ключових позицій у житті людини, адже стає не лише засобом забезпечення матеріальних потреб, але й важливим фактором для самореалізації та самовираження особистості. У сучасному світі, з його високою динамічністю і швидкими змінами в соціально-економічному оточенні, працівники стикаються зі зростаючою конкуренцією на ринку праці, неперервними змінами в організаційному середовищі та великим обсягом роботи.
Окреслені тенденції створюють умови для виникнення синдрому професійного вигорання, який породжує деструктивні наслідки як для окремої особистості, так і для організації загалом, детермінуючи зниження продуктивності праці, втрати кваліфікованих кадрів і погіршення робочого клімату.
Емоційне виснаження є першою реакцією на надмірне навантаження та професійний стрес, що виявляється у відчутті постійної загальної втоми, браку енергії, зниженні рівня ентузіазму. Втрата інтересу до професійних задач супроводжується виникненням переконань щодо відсутності сенсу їх виконання. Негативні емоційні стани такі, як пригніченість, дратівливість, депресивність, імпульсивність часто поєднуються із соматичними проявами, наприклад, порушеннями сну, шлунково-кишковими розладами, головним болем тощо.
Висновки. Синдром професійного вигорання це глибока трансформація особистості, що є наслідком переживання хронічного стресу у процесі трудової діяльності та деструктивно впливає на емоційний стан працівника, його стосунки з соціальним оточенням і самосприйняття у професійній сфері. Професійне вигорання має негативні наслідки як для окремого працівника, так і для організації. Людина відчуває негативні наслідки цього стану у вигляді погіршення фізичного та психічного здоров’я. Така дезінтеграція особистості «викривляє» її подальші життєві та кар’єрні перспективи. У свою чергу, працівники з синдромом вигорання не виконують належним чином свої посадові обов’язки, часто припускаються помилок і докладають мінімум зусиль для досягнення організаційних цілей, що призводить до низки негативних наслідків для функціонування установи, в якій працює такий фахівець.
Посилання
1. Anufriiev, M.I., & Kaplia, O.M. (2021). Profesiine vyhorannia, yak problema suchasnykh trudovykh vidnosyn: zarubizhni ta vitchyzniani pidkhody do yii vyrishennia [Professional burnout as a problem of modern labor relations: foreign and domestic approaches to its solution]. Yurydychnyi naukovyi elektronnyi zhurnal – Legal scientific electronic journal, 12, 450-453. [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0374/2021-12/115
2. Katkova, T.A., & Tytarenko, O.I. (2020). Vplyv osobystisnykh osoblyvostei torhovykh ahentiv na vynyknennia syndromu profesiinoho vyhorannia [The influence of personal characteristics of sales agents on the occurrence of professional burnout syndrome]. Istoriia sotsiolohii. Psykholohiia pratsi – History of sociology. Psychology of work, 20, 188-192. [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.32843/2663-5208.2020.20.34
3. Kulchytska, A.V., Fedotova, T. V. (2019). Osoblyvosti vzaiemozviazku mizh konstruktom profesiinoho vyhorannia ta proiavom ahresyvnykh form povedinky osobystosti [Characteristics of the interrelation between the construct «occupational burnout» and the expression of aggressive forms of personal behavior]. Psychological Prospects Journal, 34, 80-94. https://doi.org/10.29038/2227-1376-2019-34-80-93 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.29038/2227-1376-2019-34-80-93
4. Stelmakh, O. (2022). Chynnyky profesiinoho vyhorannia osobystosti [Factors of professional burnout]. Molod i rynok - Youth and the market, 5(203), 76-80. https://doi.org/10.24919/2308-4634.2022.264639. [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.24919/2308-4634.2022.264639
5. Artz, B., Kaya, I., & Kaya, O. (2022). Gender role perspectives and job burnout. Review of economics of the household, 20(2), 447–470. https://doi.org/10.1007/s11150-021-09579-2 DOI: https://doi.org/10.1007/s11150-021-09579-2
6. Bilska, E. (2010). Krótka historia badań nad wypaleniem zawodowym. In: E. Bilska (Ed.), Wypalenie zawodowe pracowników placówek resocjalizacyjnych – zjawisko, zagrożenie, wsparcie (pp. 22–33). Warszawa: Pedagogium.
7. Burisch, M. (2000). W poszukiwaniu teorii: Przemyślenia na temat natury i etiologii wypalenia. In H. Sęk (Ed.), Wypalenie zawodowe: Przyczyny, mechanizmy, zapobieganie (pp. 58–82). Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN.
8. Callpani V, De Cunha T, Fearing T, Jean-Baptiste C. (2024). Assessing Occupational Burnout Among a Cohort of New York City Sonographers: A Pilot Study. Journal of Diagnostic Medical Sonography, 40(4), 381-386. https://doi.org/10.1177/87564793231220546 DOI: https://doi.org/10.1177/87564793231220546
9. Cao, J., Dai, T., Dong, H. et al. (2024). Research on the mechanism of academic stress on occupational burnout in Chinese universities. Scientific Reports, 14, 12166 https://doi.org/10.1038/s41598-024-62984-2 DOI: https://doi.org/10.1038/s41598-024-62984-2
10. Fu, Z., Yuan, Y., & Jiang, M. (2021). Occupational burnout among clinical research associates in China. Occupational medicine (Oxford, England), 71(8), 336–342. https://doi.org/10.1093/occmed/kqab111 DOI: https://doi.org/10.1093/occmed/kqab111
11. Gembalska-Kwiecień, A., & Żurakowski, Z. (2016). Przyczyny i skutki wypalenia zawodowego. Zeszyty Naukowe. Organizacja i Zarządzanie, 92, 73-83.
12. Golonka, K., Mojsa-Kaja, J., Blukacz, M., Gawłowska, M., & Marek, T. (2019). Occupational burnout and its overlapping effect with depression and anxiety. International journal of occupational medicine and environmental health, 32(2), 229–244. https://doi.org/10.13075/ijomeh.1896.01323 DOI: https://doi.org/10.13075/ijomeh.1896.01323
13. Harasim, K. (2018). Wypalenie zawodowe w zawodach wysokiego ryzyka. Prosopon. Europejskie Studia Społeczno-Humanistyczne, 2 (23), 93-109.
14. Jia, S., Yu, B., Feng, C., Jia, P., Xu, P., & Yang, S. (2023). Occupational burnout, flourishing and job satisfaction among HIV/AIDS healthcare workers in Western China: a network analysis. BMC psychiatry, 23(1), 560. https://doi.org/10.1186/s12888-023-04959-7 DOI: https://doi.org/10.1186/s12888-023-04959-7
15. Kamrowska, A. (2015). Wypalenie zawodowe. Retrieved from www.pml.strefa.pl/ePUBLI/136/15.pdf
16. Lipowska, J. (2016). Wypalenie zawodowe a motywacja do pracy i czynniki ją wzmacniające u kadry pedagogicznej instytucji opiekuńczo-wychowawczych. Poznań: Instytut Psychologii UAM.
17. Litzke, S. M. (2000). Stres, mobbing i wypalenie zawodowe. Gdańsk: Gdańskie Wydawnictwo Psychologiczne.
18. Morse, G., Salyers, M. P., Rollins, A. L., Monroe-DeVita, M., & Pfahler, C. (2012). Burnout in mental health services: a review of the problem and its remediation. Administration and policy in mental health, 39(5), 341–352. https://doi.org/10.1007/s10488-011-0352-1 DOI: https://doi.org/10.1007/s10488-011-0352-1
19. Ochoa P. (2018). Impact of Burnout on Organizational Outcomes, the Influence of Legal Demands: The Case of Ecuadorian Physicians. Frontiers in psychology, 9, 662. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2018.00662 DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2018.00662
20. Raudenská, J., Steinerová, V., Javůrková, A., Urits, I., Kaye, A. D., Viswanath, O., & Varrassi, G. (2020). Occupational burnout syndrome and post-traumatic stress among healthcare professionals during the novel coronavirus disease 2019 (COVID-19) pandemic. Best practice & research. Clinical anaesthesiology, 34(3), 553–560. https://doi.org/10.1016/j.bpa.2020.07.008 DOI: https://doi.org/10.1016/j.bpa.2020.07.008
21. Schaufeli, W., & Enzmann, D. (1998). The burnout companion to study and practice: A critical analysis. London: Taylor & Francis.
22. Shoman, Y., El May, E., Marca, S. C., Wild, P., Bianchi, R., Bugge, M. D., Caglayan, C., Cheptea, D., Gnesi, M., Godderis, L., Kiran, S., McElvenny, D. M., Mediouni, Z., Mehlum, I. S., Mijakoski, D., Minov, J., van der Molen, H. F., Nena, E., Otelea, M., & Guseva Canu, I. (2021). Predictors of Occupational Burnout: A Systematic Review. International journal of environmental research and public health, 18(17), 9188. https://doi.org/10.3390/ijerph18179188 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph18179188
23. Singh, N., Knight, K., Wright, C., Baird, M., Akroyd, D., Adams, R. D., & Schneider, M. E. (2017). Occupational burnout among radiographers, sonographers and radiologists in Australia and New Zealand: Findings from a national survey. Journal of medical imaging and radiation oncology, 61(3), 304–310. https://doi.org/10.1111/1754-9485.12547 DOI: https://doi.org/10.1111/1754-9485.12547
24. Załuski, M., & Makara-Studzińska, M. (2022). Latent Occupational Burnout Profiles of Working Women. International journal of environmental research and public health, 19(11), 6525. https://doi.org/10.3390/ijerph19116525 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph19116525
25. Zheng, G., Lyu, X., Pan, L., & Chen, A. (2022). The role conflict-burnout-depression link among Chinese female health care and social service providers: the moderating effect of marriage and motherhood. BMC public health, 22(1), 230. https://doi.org/10.1186/s12889-022-12641-y DOI: https://doi.org/10.1186/s12889-022-12641-y
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Галан Ліна, Журавльова Олена, Кульчицька Анна
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
