ПСИХОЕМОЦІЙНЕ ВИГОРАННЯ ОСОБИСТОСТІ : ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОБЛЕМИ
DOI:
https://doi.org/10.29038/2227-1376-2024-43-rudКлючові слова:
особистість, психоемоційне вигорання, психофізичне виснаження, стрес, тривожність, фрустрованістьАнотація
Мета. Здійснити аналітичний огляд різновекторних досліджень психоемоційного вигорання особистості як феномена, що негативно впливає та істотно ускладнює її фахову діяльність і міжособистісне спілкування.
Методи та процедура дослідження. Для досягнення мети було застосовано такі науково-теоретичні методи : аналіз, синтез, узагальнення, що дало змогу розкрити змістові та функціональні параметри психоемоційного вигорання.
Результати. Низка досліджень пояснює причинно-наслідкову сутність психоемоційного вигорання специфікою фахової діяльності людини. Вигорання зумовлює появу психологічних і\або психосоматичних змін, дискомфортно впливає на афективну збалансованість, породжує підвищений стрес, загострену тривожність, гнітючу фрустрованість та інші депресивні відчуття, переживання та поведінкові модальності. Монотонна й емоційно втомлива та фізично амортизаційна фахова діяльність у певній сфері, перманентний тиск з боку адміністрації можуть стимулювати відчуття душевного дискомфорту, підвищувати частоту внутрішньо- та міжособистісних конфліктів, стимулювати соціальну аутизацію, самотність, переживання розчарувань у життєвих цінностях.
Висновки. Психоемоційне вигорання розглядається як складний та розгалужений феномен, що чинить несприятливий вплив на життєдіяльність людини та ускладнює її комунікативні взаємини в сім’ї та на роботі. Прояви психоемоційного вигорання і психофізичного виснаження досліджені багатогранно з різноманітними вибірками (студенти, поліцейські, медики, пожежники, спортсмени, депривоані діти та ін.). Спільною рисою проаналізованих досліджень є визнання дискомфортного і деструктивного тиску психоемоційного вигорання на афективно-когнітивні поведінкові тактики і стратегії особистості.
Посилання
Bretsko, I.I. (2011). Depryvatsiia simeinoho spilkuvannia yak osnovnyi nehatyvnyi chynnyk psykhoemotsiinoho vyhorannia pidlitkiv [Deprivation of family communication as the main negative factor of psycho-emotional burnout of adolescents.]. Problemy zahalnoi ta pedahohichnoi psykholohii. Zbirnyk naukovykh prats Instytutu psykholohii imeni H.S. Kostiuka NAPN Ukrainy – Problems of general and pedagogical psychology. Collection of scientific works of the Institute of Psychology named after H.S. Kostyuk of the National Academy of Sciences of Ukraine,8(2), 24–32. [in Ukrainian].
Bretsko, I. I. (2015). Psykhoemotsiine vyhorannia pidlitkiv v umovakh simeinoi depryvatsii [Psychoemotional burnout of adolescents in conditions of family deprivation]. Mukachevo [in Ukrainian].
Bulatevych, N. M. (2004). Syndrom emotsiinoho vyhoriannia vchytelia [Syndrome of emotional burnout of a teacher]. Extended abstract of candidate’s thesis. Kyiv. [in Ukrainian].
Vashchenko, I. V., Andronyk, S.L. (2007). Pro deiaki pokaznyky emotsiinoho vyhorannia pratsivnykiv OVS [About some indicators of emotional burnout of employees of the OBS]. Visnyk KhNPU im. H. S. Skovorody. Psykholohiia – Bulletin of KhNPU named after H. S. Skovorody. Psychology, 23, 44–52. [in Ukrainian].
Vashchenko, I. V., Kondratska, L.V. (2006). Chynnyky, shcho zumovliuiut emotsiine vyhorannia pidlitkiv [Factors causing emotional burnout of teenagers]. Zbirnyk naukovykh prats NPU im. M.P. Drahomanova. Psykholohichni nauky – Collection of scientific works of the NPU named after M.P. Drahomanova. Psychological sciences, 12, 15 (39), 119–124. [in Ukrainian].
Hoshovska, D., Hoshovskyi, Ya., Rudnytskyi, O. (2023). Osoblyvosti vplyvu psykhoemotsiinoho vyhorannia na deformatsiiu Ya-kontseptsii depryvovanoi osobystosti : teoretychnyi rakurs problemy [Features of the impact of psychoemotional burnout on the deformation of the self-concept of a deprived personality: a theoretical perspective on the problem]. Psykholohichni perspektyvy – Psychological Prospects Journal, 41, 92–107. https://doi.org/10.29038/2227-1376-2023-41-hos [in Ukrainian].
Hoshovskyi, Ya.O. (2016). Fenomen emotsiinoho vyhorannia osobystosti u konteksti depryvovanoi psykhohenezy [The Emotional Burnout of a Personality in the Context of Deprived Psychogenesis]. Psykholohichni perspektyvy – Psychological Prospects Journal, 28, 67–80. [in Ukrainian].
Hrysenko, N. V. (2011). Osobystisni determinanty zapobihannia emotsiinomu vyhoranniu pedahoha v aspekti doslidzhen pozytyvnoi psykholohii [Personal determinants of prevention of emotional burnout of a teacher in the aspect of positive psychology research]. Extended abstract of candidate’s thesis. Kyiv. [in Ukrainian].
Zaichykova, T. V. (2005). Sotsialno-psykholohichni determinanty syndromu «profesiinoho vyhorannia» u vchyteliv [Socio-psychological determinants of the "professional burnout" syndrome among teachers]. Extended abstract of candidate’s thesis. Kyiv. [in Ukrainian].
Karamushka, L., Zaichykova, T., Bondarchuk, O. (2003). Osoblyvosti vyiavu syndromu «profesiinoho vyhorannia» u vchyteliv [Features of the manifestation of the syndrome of "professional burnout" in teachers]. Osvita i upravlinnia – Education and management, 6(3), 57-66. [in Ukrainian].
Karpenko, Z. S. (1998). Aksiopsykholohiia osobystosti [Axiopsychology of personality]. Kyiv : TOV «Mizhnarodna finansova ahentsiia». [in Ukrainian].
Kondratska, L. V. (2008). Simeini konflikty yak faktor emotsiinoho vyhorannia u pidlitkiv [Family conflicts as a factor of emotional burnout in teenagers]. Extended abstract of candidate’s thesis. Kharkiv. [in Ukrainian].
Kufliievskyi, A. S. (2006). Sotsialno-psykholohichni determinanty rozvytku syndromu «vyhorannia» sered pratsivnykiv pozhezhno-riatuvalnykh pidrozdiliv MNS Ukrainy [Socio-psychological determinants of the development of the "burnout" syndrome among employees of fire and rescue units of the Ministry of Emergency Situations of Ukraine]. Extended abstract of candidate’s thesis. Kharkiv. [in Ukrainian].
Lezhenina, N.M. (2009). Psykholohichni chynnyky emotsiinoho vyhorannia slidchykh Sluzhby bezpeky Ukrainy [Psychological factors of emotional burnout of investigators of the Security Service of Ukraine]. Extended abstract of candidate’s thesis. Kharkiv. [in Ukrainian].
Mishchenko, M.S. (2016). Psykholohichni chynnyky zapobihannia syndromu emotsiinoho vyhorannia u maibutnikh praktychnykh psykholohiv [Psychological factors of prevention of emotional burnout syndrome in future practical psychologists]. Extended abstract of candidate’s thesis. Kyiv. [in Ukrainian].
Piletska, L.S. (2018). Emotsiine vyhorannia v sim.i yak chynnyk nekonstruktyvnykh zhyttievykh stratehii nepovnolitnikh [Emotional burnout in the family as a factor in non-constructive life strategies of minors.]. Teoretychni i prykladni problemy psykholohii : zbirnyk naukovykh prats Skhidnoukrainskoho natsionalnoho universytetu im. V. Dalia – Theoretical and applied problems of psychology: a collection of scientific works of the East Ukrainian National University named after V. Dalya, 2(46), 224–231. [in Ukrainian].
Yurieva, L. M., Kushch, I. P., Semenykhina V. Ye., Yuriev A. Ye. (2001). Problema emotsiinoho «vyhorannia» likariv-psykhiatriv [The problem of emotional "burnout" of psychiatrists]. Aktualni problemy psykholohii. Sotsialna robota. Psykholohiia upravlinnia. Orhanizatsiina psykholohiia: zbirnyk naukovykh prats In-tu psykholohii im. H.S. Kostiuka APN Ukrainy – Actual problems of psychology. Social work. Management psychology. Organizational psychology: a collection of scientific works of the Institute of Psychology named after H.S. Bone of the APN of Ukraine, 2, 156–158. [in Ukrainian].
Acquadro Maran, D., Capitanelli, I., Cortese, C.G., Ilesanmi, O.S., Gianino, M.M., Chirico, F. (2022). Animal-Assisted Intervention and Health Care Workers' Psychological Health: A Systematic Review of the Literature. Animals (Basel), 4, 12(3), 383. https://doi.org/10.3390/ani12030383
Ahola K, Honkonen T, Isometsä E, Kalimo R, Nykyri E, Aromaa A, Lönnqvist J. (2005). J Affect Disord, 88 (1), 55–62. https://doi.org/10.1016/j.jad.2005.06.004
Bianchi, R., Boffy, C., Hingray, C., Truchot, D., & Laurent, E. (2013) Comparative symptomatology of burnout and depression. Journal of Health Psychology, 18(6), 782–787. https://doi.org/10.1177/1359105313481079
Bianchi R, Schonfeld IS, Laurent E. (2015). Burnout-depression overlap: a review. Clin Psychol Rev. Mar; 36, 28–41 https://doi.org/10.1016/j.cpr.2015.01.004
Chirico, F.; Crescenzo, P.; Sacco, A.; Riccò, M.; Ripa, S.; Nucera, G.; Magnavita, N. (2021). Prevalence of Burnout Syndrome among Italian Volunteers of the Red Cross: A Cross-Sectional Study. Ind. Health 59, 117–127. https://doi.org/10.2486/indhealth.2020-0246
Chirico, F.; Magnavita, N. (2020), Burnout Syndrome and Meta-Analyses: Need for Evidence-Based Research in Occupational Health. Comments on Prevalence of Burnout in Medical and Surgical Residents: A Meta-Analysis. Int. J. Environ. Res. Public Health, 17, 741. https://doi.org/10.3390/ijerph17030741
Dalgaard, V.L., Hviid, Andersen J., Pedersen, A.D., Andersen, L.P., Eskildsen, A. (2021). Cognitive impairments and recovery in patients with work-related stress complaints - four years later. Stress. May;24(3):294-302. https://doi.org/10.1080/10253890
De Hert, S. (2020). Burnout in Healthcare Workers: Prevalence, Impact and Preventative Strategies. Local Reg. Anesth. 13, 171. https://doi.org/10.2147/LRA.S240564
Dewa CS, Loong D, Bonato S, Trojanowski L. Взаємозв’язок між вигоранням лікаря та якістю медичної допомоги з точки зору безпеки та прийнятності: систематичний огляд. BMJ Open. 2017; 7 (6): e015141. https://doi.org/10.1136/bmjopen-2016-015141
Dyrbye L, Shanafelt T. (2016). A narrative review on burnout experienced by medical students and residents. Med Educ. 50(1):132–149. https://doi.org/10.1111/medu.12927
Eskildsen, A.; Fentz, H.N.; Andersen, L.P.; Pedersen, A.D.; Kristensen, S.B.; Andersen, J.H. (2017). Perceived Stress, Disturbed Sleep, and Cognitive Impairments in Patients with Work-Related Stress Complaints: A Longitudinal Study. Stress, 20, 371–378. https://doi.org/10.1080/10253890.2017.1341484
Furuichi, W.; Shimura, A.; Miyama, H.; Seki, T.; Ono, K.; Masuya, J.; Inoue, T. (2020). Effects of Job Stressors, Stress Response, and Sleep Disturbance on Presenteeism in Office Workers. Neuropsychiatr. Dis. Treat. 16, 1827–1833. https://doi.org/10.2147/NDT.S258508
Iskander M. (2018) Burnout, Cognitive Overload, and Metacognition in Medicine. Med Sci Educ. Nov 12;29(1), 325–328. https://doi.org/10.1007/s40670-018-00654-5
Maslach, C., Jackson S. E. (1986). The Maslach Burnout Inventory . Paolo Alto, CA: Consulting Psychologists Press, 45–63.
Maslach, C., Leiter, M.P. (2008) Early predictors of job burnout and engagement. Journal of Applied Psychology, 93 (3), Р. 498–512. https://doi.org/10.1037/0021-9010.93.3.498
Maslach, C., Schaufeli, W.B., Leiter M.P. (2001). Job Burnout. Annual Review of Psychology. 52. 397–422. https://doi.org/10.1146/annurev.psych.52.1.397
Morgantini LA, Naha U, Wang H, Francavilla S, Acar Ö, Flores JM, Crivellaro S, Moreira D, Abern M, Eklund M, Vigneswaran HT, Weine SM. Factors contributing to healthcare professional burnout during the COVID-19 pandemic: A rapid turnaround global survey. PLoS One. 2020 Sep 3;15(9):e0238217. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0238217
Nadon L, De Beer LT, Morin AJS. (2022). Should Burnout Be Conceptualized as a Mental Disorder? Behav Sci (Basel). Mar 17, 12(3), 82. https://doi.org/10.3390/bs12030082
Ochoa P. (2018). Impact of burnout on organizational outcomes, the influence of legal demands: the case of Ecuadorian physicians. Front Psychol. 9. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2018.00662
Pruessner J.C., Hellhammer D. H, Kirschbaum C. (1999). Burnout, perceived stress, and cortisol responses to awakening. Psychosomatic Medicine, 61, 197–204. https://doi.org/10.1097/00006842-199903000-00012
Reime B, Steiner I. (2001). Burned-out or depressive? An empirical study regarding the construct validity of burnout in contrast to depression. Psychother Psychosom Med Psychol. Aug; 51(8), 304–7. https://doi.org/10.1055/s-2001-15996
Soderfeldt M., Soderfeldt В., Wag L. E. (1995). Bunout in social work. Social Work, 40 (5), 638–646. https://doi.org/10.1093/SW/40.5.638
Tafalla M, Sanchez-Moreno J, Diez T, Vieta E. (2009). Screening for bipolar disorder in a Spanish sample of outpatients with current major depressive episode. Affect Disord, 114 (1-3), 299–304. https://doi.org/10.1016/j.jad.2008.06.025
Van Dijk M, Branje S, Keijsers L, Hawk S, Hale W, Meeus W. (2013). Self-concept clarity across adolescence: Longitudinal associations with open communication with parents and internalizing symptoms. J Youth Adolesc, 43, 1861–76. https://doi.org/10.1007/s10964-013-0055-x
Vealey R. S., Armstong L., Comar W., Grenleaf C. A. (1998). Influence of perceived coaching behaviors on burnout and competitive anxiety in female college athletes. J. of Applied Sport Psychology, 10 (2), 297–318. https://doi.org/10.1080/10413209808406395
WHO. (2019). Burnout an “occupational phenomenon”: International Classification of Diseases. https://www.who.int/news/item/28-05-2019-burn-out-an-occupational-phenomenon-international-classification-of-diseases
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Рудницький Олександр
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
