СПІЛЬНА РЕЗИЛЬЄНТНІСТЬ У СПІЛЬНІЙ ТРАВМАТИЧНІЙ РЕАЛЬНОСТІ ПРАКТИЧНИХ ПСИХОЛОГІВ: ДОСВІД УКРАЇНИ ТА НАЙКРАЩІ ПРАКТИКИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
DOI:
https://doi.org/10.29038/2227-1376-2023-42-zasКлючові слова:
спільна резильєнтність, спільна травматична реальність , практичні психологи , найкращі практики ЄвросоюзуАнотація
Мета. Метою дослідження є теоретичне й емпіричне вивчення спільної резильєнтності практичних психологів на початку їхньої професійної кар’єри, а також вивчення найкращих практик Євросоюзу для розвитку спільної резильєнтності.
Методи. У дослідженні було використано комплекс психодіагностичних методик: шкала професійного посттравматичного зростання в травматичній реальності (Shared Traumatic and Professional Posttraumatic Growth), STPPG (Tosone, 2016); шкала готовності до роботи з клієнтами із травмами (Readiness to Work with Trauma-Exposed Patients Scale), RTEPS (Kazlauskas, 2022); коротка шкала психологічної резильєнтності (Brief Resilient Coping Scale), BRCS (Sinclair & Wallston, 2004); вимірювання оцінки спільної резильєнтності громади (Conjoint Community Resiliency Assessment Measure), CCRAM (Leykin et al., 2013). Статистична обробка даних здійснювалася за допомогою процедур описової статистики, регресійного та кореляційного аналізу комп’ютерної математично-статистичної програми IBM SPSS Statistics, 23. Вибірка представлена студентами старшокурсниками (n=85) факультету психології Волинського національного університету імені Лесі Українки, які мали досвід практичної роботи. Опитування здійснювалося у вересні 2023 року та проводилось онлайн через покликання на Google Forms.
Результати. Результати дослідження свідчать про те, що спільна резильєнтність громади має позитивні кореляційні зв’язки із показниками спільної травми й професійного посттравматичного зростання та готовністю до роботи із травмою. Результати регресійного аналізу свідчать про те, що спільна травма, посттравматичне зростання, участь у волонтерстві, наявність дітей та власний досвід проходження терапії взяті сукупно є значущими предикторами спільної резильєнтності.
Висновки. Важливо підтримувати обмін знаннями, зокрема досвідом Євросоюзу щодо розвитку спільної резильєнтності в умовах спільної травматичної реальності, зумовленої воєнним станом.
Посилання
Zasiekina, L., Hlova, I. (2022). Rozvytok gromadskoyi resilientnisti yak spivpratsya miz univervsytetom ta mistom u voennyi chas [Developing public resilience as collaboration between university and city]. Book Chapter, Ed. Shevchuk et al., 166-188. https://doi.org/10.25264/978-617-8041-17-5 DOI: https://doi.org/10.25264/978-617-8041-17-5
Cui, K., & Han, Z. (2019). Cross-cultural adaptation and validation of the 10-item conjoint community resiliency assessment measurement in a community-based sample in southwest China. International Journal of Disaster Risk Science, 10, 439-448. https://doi.org/10.1007/s13753-019-00240-2 DOI: https://doi.org/10.1007/s13753-019-00240-2
Dekel, R., Nuttman-Shwartz, O., & Lavi, T. (2016). Shared traumatic reality and boundary theory: How mental health professionals cope with the home/work conflict during continuous security threats. Journal of Couple & Relationship Therapy, 15(2), 121-134. https://doi.org/10.1080/15332691.2015.1068251 DOI: https://doi.org/10.1080/15332691.2015.1068251
Duca, G., & Gugg, G. (2023). Safety Culture in the Disaster-Resilient Society Context: A Conceptual Exploration. Sustainability 2023, 15, 12236. https://doi.org/10.20944/preprints202306.0968.v1 DOI: https://doi.org/10.3390/su151612236
Echterhoff, G., Higgins, E. T., & Levine, J. M. (2009). Shared reality: Experiencing commonality with others' inner states about the world. Perspectives on Psychological Science, 4(5), 496-521. https://doi.org/10.1111/j.1745-6924.2009.0116 DOI: https://doi.org/10.1111/j.1745-6924.2009.01161.x
Eshel, Y., & Kimhi, S. (2016). A new perspective on national resilience: Components and demographic predictors. Journal of Community Psychology, 44(7), 833-844. https://doi.org/10.1002/jcop.21811 DOI: https://doi.org/10.1002/jcop.21811
Hamid, A., Scior, K., & de C Williams, A. C. (2020). Qualitative accounts from Syrian mental health professionals: shared realities in the context of conflict and forced displacement. BMJ open, 10(5). http://dx.doi.org/10.1136/bmjopen-2019-034291 DOI: https://doi.org/10.1136/bmjopen-2019-034291
Jewett, R. L., Mah, S. M., Howell, N., & Larsen, M. M. (2021). Social cohesion and community resilience during COVID-19 and pandemics: A rapid scoping review to inform the United Nations research roadmap for COVID-19 recovery. International Journal of Health Services, 51(3), 325-336. https://doi.org/10.1177/0020731421997092 DOI: https://doi.org/10.1177/0020731421997092
Kazlauskas, E., Jovarauskaite, L., & Gelezelyte, O. (2022). Measuring mental health professionals’ trauma care competencies: Psychometric properties of the novel readiness to work with trauma-exposed patients scale. Psychological Trauma: Theory, Research, Practice, and Policy. https://doi.org/10.1037/tra0001231 DOI: https://doi.org/10.1037/tra0001231
Kimhi, S. (2016). Levels of resilience: Associations among individual, community, and national resilience. Journal of health psychology, 21(2), 164-170. https://doi.org/10.1177/1359105314524009 DOI: https://doi.org/10.1177/1359105314524009
Kirmayer, L. J., Sehdev, M., Whitley, R., Dandeneau, S. F., & Isaac, C. (2009). Community resilience: Models, metaphors and measures. International Journal of Indigenous Health, 5(1), 62-117.
Leykin, D., Lahad, M., Cohen, O., Goldberg, A., & Aharonson-Daniel, L. (2013). Conjoint Community Resiliency Assessment Measure-28/10 Items (CCRAM28 and CCRAM10): A Self-report Tool for Assessing Community Resilience. American Journal of Community Psychology, 52(3-4), 313–323. https://doi.org/10.1007/s10464-013-9596-0 DOI: https://doi.org/10.1007/s10464-013-9596-0
Nuttman-Shwartz, O. (2015). Shared resilience in a traumatic reality: A new concept for trauma workers exposed personally and professionally to collective disaster. Trauma, Violence, & Abuse, 16(4), 466-475. https://doi.org/10.1177/1524838014557287 DOI: https://doi.org/10.1177/1524838014557287
Nuttman-Shwartz, O. (2016). Research in a shared traumatic reality: Researchers in a disaster context. Journal of loss and trauma, 21(3), 179-191. https://doi.org/10.1080/15325024.2015.1084856 DOI: https://doi.org/10.1080/15325024.2015.1084856
Nuttman-Shwartz, O. and Dekel, R. (2009) ‘Challenges for students working in a shared traumatic reality’, British Journal of Social Work, 39(3), pp. 522 – 38. https://doi.org/10.1093/bjsw/bcm121 DOI: https://doi.org/10.1093/bjsw/bcm121
Sinclair, V. G., & Wallston, K. A. (2004). The Development and Psychometric Evaluation of the Brief Resilient Coping Scale. Assessment, 11(1), 94–101. https://doi.org/10.1177/1073191103258144 DOI: https://doi.org/10.1177/1073191103258144
Tosone, C., Bauwens, J., & Glassman, M. (2016). The shared traumatic and professional posttraumatic growth inventory. Research on Social Work Practice, 26(3), 286-294. https://doi.org/10.1177/1049731514549814 DOI: https://doi.org/10.1177/1049731514549814
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Засєкіна Лариса, Бурцан Володимир
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
