СОЦІАЛЬНА ЗРІЛІСТЬ В РЕКУРСИВНІЙ ПРИЗМІ ЖИТТЯ

Олександр Омельчук

doi:10.29038/2227-1376-2023-41-ome

Автор(и)

Олександр Омельчук Волинський національний університет імені Лесі Українки

DOI:

https://doi.org/10.29038/2227-1376-2023-41-ome

Ключові слова:

соціальна зрілість, рекурсія, вроджена адаптивність, життєстійкість, відкритість досвіду, відповідальність, життєві цінності, самоефективність, особистість

Анотація

Мета. Стаття присвячена теоретичному обґрунтуванню соціальної зрілості у фокусі рекурсивної складності інтерпретації соціальних явищ. Метою презентованого матеріалу є теоретичне обґрунтування феномену соціальної зрілості як рекурсії розгортання життя у багатовимірності взаємозалежних соціально-психологічних явищ, які комплексно визначають зміст розвитку суспільства.

Методи. В основу покладено теоретико-методологічний аналіз проблеми із застосуванням якісної інтерпретації комплексних процедур бібліографічного та емпіричного огляду.

Результати. В основу теоретичної експлікації природи соціальної зрілості покладено рекурсивний підхід філософської доктрини «складного мислення» Е. Морена, що розвиває принципи регуляції в категоріях самовідтворення і саморегуляції. Зазначено, що рекурсія соціальної зрілості моделює багатовимірність та взаємозалежність її структурних компонентів (вроджена адаптивність, життєстійкість, відкритість досвіду, відповідальність, життєві цінності та самоефективність). Презентовано рекурсивну структурно-функціональну організацію соціальної зрілості особистості та наголошено на голограмній природі функціонального вияву її структурних компонентів. Розглянуто функціональні маркери взаємозумовленості структурних компонентів (конструктивне самозбереження, залучення копінг-поведінки, визначення психологічної суверенності, прояву позитивного мислення та досягнення акме-потенціалу), які охоплюють соціальну адаптованість людини та інтегрують психологічні кластери норми соціальної дозрівання / зрілості.

Висновки. У висновках зазначено, що запропонований рекурсивний підхід до вивчення соціальної зрілості повністю виправдовує характеристики самопродуктивності і саморегуляції в її структурно-функціональній організації. А також окреслено широкі перспективи проведення досліджень соціальної зрілості особистості з урахуванням рекурсивного розгортання життя щодо виявлення мотиваційної, емоційної та аксіологічної синергії ефективної соціалізації.

Посилання

Vіgovska, O.O. (2015). Konstruktivne samozberezhennya osobistosti: vitoki i tendentsiyi proyavu [Constructive self-preservation of the individual: origins and trends of manifestation]. Psihologiya profesiynoyi bezpeki: tehnologiyi konstruktivnogo samozberezhennya osobistosti - Psychology of professional safety: technology of constructive self-preservation of the individual. (pp. 180-198). Lutsk : Vezha-Druk [in Ukrainian].

Virna, Zh.P. (2022). Identichnist yak resurs sotsietalnoyi psihiki lyudini [Identity as a resource of the human social psyche]. Materiali Vseukrayinskoyi naukovo-praktichnoyi konferentsiyi z nagodi 50-richchya pidgotovki psihologiv – Materials of the All-Ukrainian scientific and practical conference on the occasion of the 50th anniversary of the training of psychologists. (pp. 42-46). Harkiv [in Ukrainian].

Virna, Zh.P., Ivanashko, O.E. (2021). Zhitteviy shlyah i sotsialna zrilist osobistosti [Life path and social maturity of the individual]. World science: problems, prospects and innovations. Proceedings of the 12th International scientific and practical conference. (pp. 232-236). Toronto, Canada. URL: https:// https://sci-conf.com.ua/wp-content/uploads/2021/08/WORLD-SCIENCE-PROBLEMS-PROSPECTS-AND-INNOVATIONS-11-13.08.21.pdf [in Ukrainian].

Virna, Zh.P., Lazorko, O.V., Pustovoyt, M.V. (2019). Osobistisna bezpeka v strukturi sotsialnoyi zrilosti studentskoyi molodi: teoretiko-metodologichna eksplikatsiya [Personal safety in the structure of social maturity of student youth: theoretical and methodological explanation]. Psychological Journal – Psychological Journal, 5 (10). https://doi.org/10.31108/1.2019.5.10 [in Ukrainian].

Irza, A. (2019). Ponyattya sotsialno-psihologichnoyi zrilosti osobistosti: analiz zakordonnih ta perspektivi suchasnih vitchiznyanih doslidzhen [The concept of socio-psychological maturity of the individual: analysis of foreign and modern perspectives of domestic research]. Humanitarium, 42 (1). https://doi.org/10.31470/2308-5126-2019-42-1-59-67 [in Ukrainian].

Karpenko, Z.S. (2018). Aksiologichna psihologiya osobistosti [Axiological personality psychology]. Ivano-Frankivsk : DVNZ «Prikarpatskiy natsionalniy universitet imeni Vasilya Stefanika» [in Ukrainian].

Krevska, O.O. (2016). Motivatsiyna determinatsiya profesiynoyi samoefektivnosti osobistosti [Motivational determination of a person's professional self-efficacy]. Psihologichni perspektivi – Psychological prospects, 30, 86-95 https://doi.org/10.29038/2227-1376-2017-30-86-95 [in Ukrainian].

Kuzikova, S.B. (2020). Psychological foundations of becoming a subject of self-development in youth [Psychological foundations of becoming a subject of self-development in youth]. Sumy: Sumy Publishing House [in Ukrainian].

Lushin, P.V. (2018). Deformatsiya i deformalizatsiya osvitnogo prostoru v vidkritoyi pislyadiplomnoyi osviti: ekofasilitativniy pidhid [Deformation and deformalization of educational space in open postgraduate education: an eco-facilitative approach]. Vidkrita osvita: Innovatsiyni tehnologiyi ta menedzhment - Open education: innovative technologies and management. (pp. 191-192) .Kyiv: Interservis. [in Ukrainian].

Lushin, P.V. (2002). Psihologiya pedagogichnoyi zmini (ekofasilitatsiya) [Psychology of pedagogical change (ecofacilitation)]. Kirovograd : Imeks. [in Ukrainian].

Malkova, T. (2020). Psihologichni fenomeni v konteksti teoriy sistem [Psychological phenomena in the context of systems theories]. Pravnichiy visnik Universitetu «KROK» – Law Bulletin of «KROK» University, 38, 167–176. https://lbku.krok.edu.ua/index.php/krok-university-law-journal/article/view/268 [in Ukrainian].

Mednikova, G.I. (2012). Sotsialna zrilist: sutnist I kriteriyi [Social maturity: essence and criteria]. Visnik Harkiv. nats. ped. un-tu imeni G.S. Skovorodi. Psihologiya – Visnyk Kharkiv. national ped. University named after H.S. Skovoridy. Psychology, 43, 179–186 [in Ukrainian].

Omelchuk, O.V. (2022). Sotsialna zrilist: resursniy pidhid eksplikatsiyi kompetentnosti osobistosti [Social maturity: a resource approach to the explanation of individual competence]. Psihologichne konsultuvannya ta psihoterapiya – Psychological counseling and psychotherapy, 17, 12-19. https://doi.org/10.26565/2225-7756-2022-17-02 [in Ukrainian].

Semeniv, N. (2019). Psihologichni aspekti doslidzhennya rivnya osobistisnoyi zrilosti [Psychological aspects of research on the level of personal maturity]. Molodiy vcheniy – Young scientist. 11 (75), 743-749. https://doi.org/10.32839/2304-5809/2019-11-75-157 [in Ukrainian].

Stolyarenko, O.B. (2012). Psihologiya osobistosti [Personality psychology]. Kiyiv : Tsentr uchbovoyi literaturi. [in Ukrainian].

Filosofskiy entsiklopedichniy slovnik : entsiklopediya [Philosophical encyclopedic dictionary: encyclopedia]. (2002). NAN Ukrayini, In-t filosofiyi im. G.S. Skovorodi. Kiyiv : Abris [in Ukrainian].

Shapoval, I.M. (2019). Osobistisna zrilist yak prediktor profesiynoyi Identichnosti psihologa [Personal maturity as a predictor of the psychologist's professional identity]. Osobistisna zrilist yak problema suchasnoyi psihologiyi - Personal maturity as a problem of modern psychology. (рр. 24–41). T. 1. Kriviy Rig: Vid. R.A. Kozlov [in Ukrainian].

Greenberger, E., Sorensen A.B. (1974). Toward a concept of psychosocial maturity. Journal of Youth and Adolescence, 3 (4), 329-358.

Havryliuk, I. (2019). Socio-Adaptive Dimension of Students’ Personal Space. International Journal of Emerging Issues in Early Childhood Education, 1 ( 1), 16-23.

Leonard, W.R. (2018). Centennial perspectiveon human adaptability. American Journal of biological Anthropology, 813–833. https://doi.org/10.1002/ajpa.23401

Maddi, S. R. (1983). Existential Analysis. The encyclopedic dictionary of psychology. (рр. 223-224). Oxford : Blackwell.

Maddi, S. (1998). Dispositional Hardiness in Health and Effectiveness. Encyclopedia of Mental Health. (рр. 323-335). San Diego (CA) : Academic Press.

Morin, Ed. (2011). Introdução ao pensamento complexo [Introduction to complex thinking]. Tradução Eliane Lisboa. 4 ed. Porto Alegre: Sulina [in Portuguese].

Morin, Ed., Ciurana, Em.-R., Motta, R.D. (2003). Educar na Era Planetária: O pensamento complexo como método de aprendizagem no erro e na incerteza humana [Educating in the Planetary Age: Complex thinking as a learning method in human error and uncertainty]. São Paulo: Cortez Editora [in Portuguese].

Palamarchuk, O., Fasolko, T., Botsian, T., Kashchuk, K., Klimova, I., & Bezchotnikova, S. (2022). Personal Responsibility as a Problem of Development of Postmodern Society. Postmodern Openings. 13(1), 267-290. https://doi.org/10.18662/po/13.1/396

Rosilawati, Y., Rafique, Z., Habib, S., Nurmandi, A. (2020). Cultural Psychology, Social Identity and Community Engagement in World Heritage Conservation Sites. Utopía y Praxis Latinoamericana, 25 ( 7), 81-92. https://doi.org/10.5281/zenodo.400960

Serdiuk, L., Danyliuk, I., Chaika, G. (2018). Personal autonomy as a key factor of human self-determination. Social welfare interdisciplinary approach, 1(8), 85-93. https://doi.org/10.21277/sw.v1i8.357