ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ
DOI:
https://doi.org/10.29038/2227-1376-2023-41-kosКлючові слова:
психічні розлади, адикція, суїцид, агресія, тривога, депресіяАнотація
Мета. Стаття містить теоретичний огляд досліджень психічного здоров’я військовослужбовців, основних ризиків щодо втрати ментального благополуччя.
Методи. Огляд здійснено із застосуванням теоретичних методів наукових досліджень, а саме аналізу, синтезу, структурування та систематизації інформації.
Результати. Дослідження психічного здоров’я військових часто концентрують увагу на посттравматичному стресовому розладі (ПТСР). Проте, у наукових працях підкреслюється стійкий взаємозв’язок між ПТСР і підвищеними ризиками фізичних проблем зі здоров’ям, вживання/зловживання психоактивними речовинами, самогубства, бездомності та агресії/насильства для ветеранів. Праця військовослужбовців постійно пов’язана із стресом. Науковці визначили шість основних вимірів стресу виконання військових операцій: ізольованість, двозначність, безсилля, нудьга та небезпека, а також робоче навантаження. Сучасна війна із розвитком технологій залишає весь військовий персонал під постійною загрозою атаки, якщо раніше вважалось, що найбільш травматичним є перебування на «передовій». Військова служба може зіткнутися з досвідом, який підриває основне почуття людяності та порушує глобальні цінності та переконання. Моральна шкода є новою конструкцією для більш повного охоплення багатьох можливих психологічних, етичних і духовних/екзистенційних викликів серед людей, які служили в сучасних війнах, та інших професійних груп, які постраждали від травм.
Висновки. За результатами теоретичного огляду найбільшими ризиками для психічного здоров’я військовослужбовців є посттравматичний стресовий розлад, депресія, тривожні розлади, моральна травма, складне горе, почуття провини, суїцидальні схильності. Основними стресовими чинниками у професії військового є: моральні дилеми, умови постійної небезпеки і загрози життю, значне робоче навантаження, відносна ізольованість, невизначеність, втрати і спостереження за стражданнями інших людей.
Посилання
Armour, C., and Ross, J. (2017). The health and well-being of military drone operators and intelligence analysts: a systematic review. Mil. Psychol. 29, 83–98. https://doi.org/10.1037/mil0000149
Ashrafioun, L., Kane, C., Bishop, T. M., Britton, P. C., & Pigeon, W. R. (2019). The Association of Pain Intensity and Suicide Attempts Among Patients Initiating Pain Specialty Services. The journal of pain, 20(7), 852–859. https://doi.org/10.1016/j.jpain.2019.01.012
Bartone, P. T. (2006). Resilience under military operational stress: can leaders influence hardiness? Mil. Psychol, 18, 131–148. https://doi.org/10.1207/s15327876mp1803s_10
Blore, J. D., Sim, M. R., Forbes, A. B., Creamer, M. C., & Kelsall, H. L. (2015). Depression in Gulf War veterans: a systematic review and meta-analysis. Psychological medicine, 45(8), 1565–1580. https://doi.org/10.1017/S0033291714001913
Calati, R., Laglaoui Bakhiyi, C., Artero, S., Ilgen, M., & Courtet, P. (2015). The impact of physical pain on suicidal thoughts and behaviors: Meta-analyses. Journal of psychiatric research, 71, 16–32. https://doi.org/10.1016/j.jpsychires.2015.09.004
Casey, G. W. Jr. (2011). Comprehensive soldier fitness: a vision for psychological resilience in the US Army. Am. Psychol, 66, 1–3. https://doi.org/10.1037/a0021930
Chapa, J. O. (2017). Remotely piloted aircraft, risk, and killing as sacrifice: the cost of remote warfare. J. Military Ethics 16, 256–271. https://doi.org/10.1080/15027570.2018.1440501
Charney, M. E., Bui, E., Sager, J. C., Ohye, B. Y., Goetter, E. M., & Simon, N.M. (2018). Complicated grief among military service members and veterans who served after September 11, 2001. Journal of Traumatic Stress, 31 (1), 157–162. https://doi.org/10.1002/jts.22254
Clancy, C. P., Graybeal, A., Tompson, W. P., Badgett, K. S., Feldman, M. E., Calhoun, P. S., Erkanli, A., Hertzberg, M. A., & Beckham, J. C. (2006). Lifetime trauma exposure in veterans with military-related posttraumatic stress disorder: association with current symptomatology. The Journal of clinical psychiatry, 67(9), 1346–1353. https://doi.org/10.4088/jcp.v67n0904
Currier, J. M., Foster, J. D., & Isaak, S. L. (2019). Moral injury and spiritual struggles in military veterans: A latent profile analysis. Journal of Traumatic Stress, 32(3), 393–404. https://doi.org/10.1002/jts.22378
Currier, J. M., Holland, J. M., Drescher, K., & Foy, D. (2015). Initial psychometric evaluation of the Moral Injury Questionnaire--Military version. Clinical psychology & psychotherapy, 22(1), 54–63. https://doi.org/10.1002/cpp.1866
Doyle, S. T. (2022). Mental Weakness and the Failures of Military Psychiatry. The Journal of Mind and Behavior, 43 (1), 55–66. https://doi.org/10.31234/osf.io/2kgjc
Elbogen, E. B., Johnson, S. C., Wagner, H. R., Sullivan, C., Taft, C. T., & Beckham, J. C. (2014). Violent behaviour and post-traumatic stress disorder in US Iraq and Afghanistan veterans. British Journal of Psychiatry, 204(5), 368–375. https://doi.org/10.1192/bjp.bp.113.134627
Flood, A., Keegan, R.J. (2022). Cognitive Resilience to Psychological Stress in Military Personnel. Front. Psychol, 13, 809003. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2022.809003
Frank, C., Coulthard, J., Lee, J.E.C., Skomorovsky, A. (2022). A moderated-mediation analysis of pathways in the association between Veterans’ health and their spouse’s relationship satisfaction: The importance of social support. Front. Psychol, 13, 988814. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2022.988814
Gettings, R.D., Kirtley, J., Wilson-Menzfeld, G., Oxburgh, G.E., Farrell, D. and Kiernan, M.D. (2022). Exploring the Role of Social Connection in Interventions With Military Veterans Diagnosed With Post-traumatic Stress Disorder: Systematic Narrative Review. Front. Psychol, 13, 873885. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2022.873885
Giacaman, R., Abu-Rmeileh, N.M.E., Husseini, A., Saab, H., Boyce, W. (2007). Humiliation: The invisible trauma of war for Palestinian youth. Public Health, 121(8), 563-571. https://doi.org/10.1016/J.PUHE.2006.10.021
Goldson, E. (1996). The effect of war on children. Child Abuse Negl, 20(9), 809–819. https://doi.org/10.1016/0145-2134(96)00069-5
Hajek, A., Kretzler, B. & König, H.H. (2022). Fear of war and mental health in Germany. Soc Psychiatry Psychiatr Epidemiol. https://doi.org/10.1007/s00127-022-02394-9
Hall, S. (2023). Comorbidities of Combat Trauma: Unresolved Grief and Moral Injury. Journal of Loss and Trauma, 28:1, 51-60. https://doi.org/10.1080/15325024.2022.2053227
Hawthorne, G., Korn, S., Creamer, M. (2014). Australian Peacekeepers: Long-Term Mental Health Status, Health Service Use, and Quality of Life -Technical Report. Australia: Department of Psychiatry, University of Melbourne.
Hoge, C. W., Castro, C. A., Messer, S. C., McGurk, D., Cotting, D. I., Koffman, R. L. (2004). Combat duty in Iraq and Afghanistan, mental health problems, and barriers to care. N. Engl. J. Med. 351, 13–22. https://doi.org/10.1056/NEJMoa040603
Ilgen, M. A., Kleinberg, F., Ignacio, R. V., Bohnert, A. S., Valenstein, M., McCarthy, J. F., Blow, F. C., & Katz, I. R. (2013). Noncancer pain conditions and risk of suicide. JAMA psychiatry, 70(7), 692–697. https://doi.org/10.1001/jamapsychiatry.2013.908
Iversen, A. C., Fear, N. T., Ehlers, A., Hughes, J. H., Hull, L., Earnshaw, M., Greenberg, N., Rona, N. R., Wessely, S., & Hotopf, M. (2008). Risk factors for post-traumatic stress disorder among UK Armed Forces personnel. Psychological Medicine, 38(4), 511–522.
Jones, E. (2020). Moral injury in a context of trauma. The British Journal of Psychiatry : The Journal of Mental Science, 216(3), 127–128. https://doi.org/10.1192/bjp.2020.46
Kadir, A., Shenoda, S., Goldhagen, J. (2019). Effects of armed conflict on child health and development: a systematic review. PLoS ONE, 14(1), e0210071. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0210071
Knaster, P., Karlsson, H., Estlander, A. M., & Kalso, E. (2012). Psychiatric disorders as assessed with SCID in chronic pain patients: the anxiety disorders precede the onset of pain. General hospital psychiatry, 34(1), 46–52. https://doi.org/10.1016/j.genhosppsych.2011.09.004
Koenen, K. C., Stellman, S., Sommer, J., & Stellman, J. (2008). Persisting posttraumatic stress disorder symptoms and their relationship to functioning in Vietnam veterans: A 14-year follow-up. Journal of Traumatic Stress, 21(1), 49–57. https://doi.org/10.1002/jts.20304
Koenig, H. G., Youssef, N. A., Ames, D., Teng, E. J., & Hill, T. D. (2020). Examining the overlap between moral injury and PTSD in US veterans and active duty military. The Journal of Nervous and Mental Disease, 208(1), 7–12. https://doi.org/10.1097/NMD.0000000000001077
Latham, A. E., & Prigerson, H. G. (2004). Suicidality and bereavement: Complicated grief as psychiatric disorder presenting greatest risk for suicidality. Suicide & Life-Threatening Behavior, 34(4), 350–362. https://doi.org/10.1521/suli.34.4.350.53737
Lee, H., Aldwin, C. M., & Kang, S. (2022). Do different types of war stressors have independent relations with mental health? Findings from the Korean Vietnam Veterans Study. Psychological trauma : theory, research, practice and policy, 14(5), 840–848. https://doi.org/10.1037/tra0000557
Martin, K., McLeod, E., Périard, J., Rattray, B., Keegan, R., and Pyne, D. B. (2019). The impact of environmental stress on cognitive performance: a systematic review. Hum. Factors, 61, 1205–1246. https://doi.org/10.1177/0018720819839817
Martin, K., Périard, J., Rattray, B., and Pyne, D. B. (2020). Physiological factors which influence cognitive performance in military personnel. Hum. Factors, 62, 93–123. https://doi.org/10.1177/0018720819841757
Mastroianni, G. R., Mabry, T. R., Benedek, D. M., Ursano, R. J. (2008). The stresses of modern war. Іn Biobehavioral Resilience to Stress. Eds. B. J. Lukey and V. Tepe (Boca Raton, FL: CRC Press), 50–62.
Meade, E. A., Smith, D. L., Montes, M., Norman, S. B., Held, P. (2022). Changes in guilt cognitions in intensive PTSD treatment among veterans who experienced military sexual trauma or combat trauma. Journal of Anxiety Disorders, 90, 102606. https://doi.org/10.1016/j.janxdis.2022.102606
Molendijk, T. (2019). The role of political practices in moral injury: A study of Afghanistan veterans. Political Psychology, 40(2), 261–275. https://doi.org/10.1111/pops.12503
Nahin, R. L. (2017). Severe pain in veterans: the effect of age and sex, and comparisons with the general population. The journal of pain, 18(3), 247–254. https://doi.org/10.1016/j.jpain.2016.10.021
Nash, W. P., Marino Carper, T. L., Mills, M. A., Au, T., Goldsmith, A., & Litz, B. T. (2013). Psychometric evaluation of the Moral Injury Events Scale. Military medicine, 178(6), 646–652. https://doi.org/10.7205/MILMED-D-13-00017
Nevarez, M. D., Yee, H. M., & Waldinger, R. J. (2017). Friendship in war: Camaraderie and prevention of posttraumatic stress disorder prevention. Journal of Traumatic Stress, 30(5), 512–520. https://doi.org/10.1002/jts.22224
Osokina, O., Silwal, S., Bohdanova, T., Hodes, M., Sourander, A., & Skokauskas, N. (2022). Impact of the Russian Invasion on Mental Health of Adolescents in Ukraine. Journal of the American Academy of Child and Adolescent Psychiatry, https://doi.org/10.1016/j.jaac.2022.07.845
Oster, C., Morello, A., Venning, A., Redpath, P., & Lawn, S. (2017). The health and wellbeing needs of veterans: a rapid review. BMC psychiatry, 17(1), 414. https://doi.org/10.1186/s12888-017-1547-0
Perkins, J, Ajeeb, M, Fadel, L, Saleh, G. (2018). Mental health in Syrian children with a focus on post-traumatic stress: A cross-sectional study from Syrian schools. Soc Psychiatry Psychiatr Epidemiol, 53(11), 1231-1239. https://doi.org/10.1007/s00127-018-1573-3
Racine, M. (2018). Chronic pain and suicide risk: A comprehensive review. Progress in neuro-psychopharmacology & biological psychiatry, 87 (Pt B), 269–280. https://doi.org/10.1016/j.pnpbp.2017.08.020
Russell, M.C., Figley, C. (2021). Psychiatric Casualties: How and Why the Military Ignores the Full Cost of War. New York: Columbia University Press.
Schorr, Y., Stein, N. R., Maguen, S., Barnes, J. B., Bosch, J., & Litz, B. T. (2018). Sources of moral injury among war veterans: A qualitative evaluation. Journal of Clinical Psychology, 74(12), 2203–2218. https://doi.org/10.1002/jclp.22660
Shay, J. (2014). Moral injury. Psychoanalytic Psychology, 31 (2), 182–191. https://doi.org/10.1037/a0036090
Simon, N. M., O’Day, E. B., Hellberg, S. N., Hoeppner, S. S., Charney, M. E., Robinaugh, D. J., Bui, E., Goetter, E. M., Baker, A. W., Rogers, A. H., Nadal-Vicens, M., Venners, M. R., Kim, H. M., & Rauch, S. A. M. (2018). The loss of a fellow service member: Complicated grief in post-9/11 service members and veterans with combat-related posttraumatic stress disorder. Journal of Neuroscience Research, 96(1), 5–15. https://doi.org/10.1002/jnr.24094
Williamson, V., Greenberg, N., & Murphy, D. (2019). Moral injury in UK armed forces veterans: a qualitative study. European journal of psychotraumatology, 10(1), 1562842. https://doi.org/10.1080/20008198.2018.1562842
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Коструба Н.
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Як цитувати
