ПЕРЕЖИВАННЯ МОРАЛЬНОГО ДИСТРЕСУ ОСОБИСТІСТЮ: ТЕОРЕТИЧНЕ ОСМИСЛЕННЯ ПРОБЛЕМИ
DOI:
https://doi.org/10.29038/2227-1376-2022-40-fedКлючові слова:
моральний дистрес, моральна травма, комплекс «вцілілого», етична дилема, моральний клімат, почуття провиниАнотація
Мета статті полягає у теоретичному аналізі проблеми морального дистресу в науковій літературі, з’ясуванні основних аспектів вивчення відповідної проблематики та встановленні особливостей прояву морального дистресу шляхом вторинного аналізу результатів емпіричних досліджень науковців.
Методи. У статті застосовано методи теоретичного вивчення наукової літератури (аналіз, синтез, узагальнення, систематизація підходів науковців) стосовно висвітлення проблеми переживання морального дистресу.
Результати. Проблеми морального дистресу в науковій літературі висвітлюється здебільшого шляхом її вивчення в ході реалізації професійної діяльності медичних працівників. Моральний дистрес розглядають як моральні страждання, які виникають в особистості в ситуації наявності знань про те, яким чином потрібно діяти, але неможливості діяти відповідно, через встановлені інституційних обмежень. Виокремлюють види морального дистресу: первинний (описують власне як моральний дистрес) та реактивний (розглядається як «моральний залишок»). Емпіричними маркерами морального дистресу є: почуття гніву, розчарування та провини, неможливість втілення морального судження в дію, невпевненість у собі, відсутність наполегливості, конформізм, уявне безсилля, відсутність критичності і розуміння ситуації тощо. Фізичними наслідками тривалого переживання морального дистресу для особистості можуть бути: безсоння, нудоту, мігрені, кишково-шлункові розлади, плаксивість та значне фізичне виснаження. В якості необхідної та/або достатньої умови переживання морального дистресу, на думку науковців, можуть виступати: моральне судження/необхідність вибору, інституційне/правове обмеження, психологічний ефект/вплив, моральний конфлікт, загроза моральної цілісності та автентичності, внутрішні обмеження та моральний клімат установи. У єдності з теорією морального дистресу розглядають теорію моральної розплати, стрижнем якої є аналіз переживання моральної розплати медсестрою: легкість, ситуативна прив’язка, вирішення та рефлексія.
Висновки. Здійснений теоретичний аналіз проблеми морального дистресу засвідчив складність та неоднозначність у визначені відповідного поняття, його показників та чинників. Теоретична розвідка означеної проблематики вказує на доцільність та важливість ґрунтованого вивчення морального дистресу з урахуванням вікового, статевого та професійного аспектів, а також актуальність та необхідність розробки програми психологічної підтримки осіб, які переживають моральний дистрес, комплексу заходів для збереження психічного здоров’я вразливих верств населення в умовах військових дій.
Посилання
Boreiko, Yu. (2014). Povsiakdenni relihiini praktyky yak skladova sotsialnykh vzaiemovidnosyn [Everyday religious practices as a component of social relations]. Ukrainske relihiieznavstvo - Ukrainian Religious Studies, 71-72, 46-54. [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.32420/2014.71-72.430
Boreiko, Yu. (2015). Relihiina identychnist yak konstrukt povsiakdennosti [Religious identity as a construct of everyday life]. Relihiia ta sotsium - Religion and Society, 4, 79-84. [in Ukrainian].
Zasiekina, L., Kozihora, M. (2022). Kros-kulturna adaptatsiia ta standartyzatsiia shkaly symptomiv moralnoi travmy [Cross-Cultural Adaptation and Psychometric Properties of Moral Injury Symptoms Scale]. Psykholohichni perspektyvy - Psychological Prospects Journal, 39, 139-152. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.29038/2227-1376-2022-39-zas DOI: https://doi.org/10.29038/2227-1376-2022-39-zas
American Association of Critical-Care Nurses. (2006). AACN Public Policy Position Statement: Moral Distress. Aliso Viejo, CA: American Association of Critical-Care Nurses (AACN). https://www.aacn.org/policy-and-advocacy/aacn-position-statement-moral-distress-in-times-of-crisis
Boyle, D.A., Bush, N.J., (2018). Reflections on the emotional hazards of pediatric oncology nursing: four decades of perspectives and potential. Jornal of Pediatric Nursing,40, 63-73. DOI: https://doi.org/10.1016/j.pedn.2018.03.007
Campbell, S.M., Ulrich, C.M. and Grady, C. A. (2016). Broader understanding of moral distress. Am J. Bioeth, 16, 2-9. DOI: https://doi.org/10.1080/15265161.2016.1239782
Canadian Nurses Association (2008). Code of Ethics for Registered Nurses. Ottawa; https://www.cna-aiic.ca/en/nursing/regulated-nursing-in-canada/nursing-ethics
Chesnut, R. P., Richardson, C. B., Morgan, N. R., Bleser, J. A., Perkins, D. F., Vogt, D., ... Finley, E. (2020). Moral injury and social well‐being: a growth curve analysis. Journal of traumatic stress, 33(4), 587-597. DOI: https://doi.org/10.1002/jts.22567
Corley, M.C., Elswick, R.K, Gorman, M and Clor, T. (2001). Development and evaluation of a moral distress scale. J adv Nurs, 33, 250-256. DOI: https://doi.org/10.1046/j.1365-2648.2001.01658.x
Corley, M.C. (1995). Moral distress of critical care nurses. Am J. Crit Care, 4, 280-285. DOI: https://doi.org/10.4037/ajcc1995.4.4.280
Corley M. C. (2002). Nurse moral distress: a proposed theory and research agenda. Nursing ethics, 9(6), 636–650. https://doi.org/10.1191/0969733002ne557oa DOI: https://doi.org/10.1191/0969733002ne557oa
Epstein, E., Hamric, A. (2009). Moral distress, moral residue, and the crescendo effect. J. Clin Ethics, 20, 330-342.
Epstein, E.G, Whitehead, P.B, Prompahakul, C., Thacker, L.R., Hamric, A.B. (2019). Enhancing Understanding of Moral Distress: The Measure of Moral Distress for Health Care Professionals. AJOB Empir Bioeth,10(2),113-124. https://doi.org/10.1080/23294515.2019.1586008 DOI: https://doi.org/10.1080/23294515.2019.1586008
Fourie, C. (2015). Moral distress and moral conflict in clinical ethics. Bioethics,29, 91-97. DOI: https://doi.org/10.1111/bioe.12064
Griffin, B. J., Purcell, N., Burkman, K., Litz, B. T., Bryan, C. J., Schmitz, M., Villierme, C., Walsh, J., & Maguen, S. (2019). Moral injury: An integrative review. Journal of Traumatic Stress, 32(3), 350-362. DOI: https://doi.org/10.1002/jts.22362
Hanna D. R. (2004). Moral distress: the state of the science. Research and theory for nursing practice, 18(1), 73–93. https://doi.org/10.1891/rtnp.18.1.73.28054 DOI: https://doi.org/10.1891/rtnp.18.1.73.28054
Jameton, A. A. (2013). Reflection on Moral Distress in Nursing Together With a Current Application of the Concept. Bioethical Inquiry, 10, 297-308. https://doi.org/10.1007/s11673-013-9466-3 DOI: https://doi.org/10.1007/s11673-013-9466-3
Jameton, A. (1993). Dilemmas of moral distress: moral responsibility and nursing practice. AWHONNS Clin Issues Perinat Womens Health Nurs, 4, 542-551.
Jameton, A. (1984). Nursing practice: the ethical issues. Englewood Cliffs, NJ: Prentice-Hall.
Jalmsell, L., Lovgren, M., Kreicbergs, U., Henter, JI., Frost, B.M. (2016). Children with cancer share their views: tell the truth but leave room for hope. Acta Paediatr. 105(9),1094-1099. DOI: https://doi.org/10.1111/apa.13496
McCarthy, J. (ed.). (2013) Nursing ethics and moral distress: the story so far (Online special issue). Nurs Ethics. http://nej.sagepub.com/site/special_issues/special_issue.xhtml
Nathaniel, A. K. (2006). Moral reckoning in nursing. West J. Nurs Res., 28(4), 419-38. DOI: https://doi.org/10.1177/0193945905284727
O’Donnell, P., Farrar, A., BrintzenhofeSzoc, K., Conrad, A.P., Danis, M., Grady, C., et al. (2008). Predictors of ethical stress, moral action and job satisfaction in health care social workers. Soc Work Health Care, 46(3),29-51. DOI: https://doi.org/10.1300/J010v46n03_02
Rosenbaum, K.E.F. (2022). A Brief Theory Critique: The Theory of Moral Reckoning. J. Nurs Dr Stud Scholarsh, 8,46-52.
Sandeberg, M., Bartholdson, C. & Pergert, P. (2020). Important situations that capture moral distress in paediatric oncology. BMC Med. Ethics, 21, 6 https://doi.org/10.1186/s12910-020-0447-x DOI: https://doi.org/10.1186/s12910-020-0447-x
Ventovaara, P., af Sandeberg, M., Petersen, G., Blomgren, K., & Pergert, P. (2022). A cross-sectional survey of moral distress and ethical climate – Situations in paediatric oncology care that involve children’s voices. Nursing Open, 9, 2108. – 2116. https://doi.org/10.1002/nop2.1221 DOI: https://doi.org/10.1002/nop2.1221
Webster, G., Bayliss, F. (2000). Moral residue. In: Rubin S., Zoloth L. (eds) Margin of error: the ethics of mistakes in the practice of medicine. Hagerstown, MD: University Publishing Group Inc, 208.
Wilkinson, J. M. (1987-1988). Moral distress in nursing practice: experience and effect. Nurs Forum,23(1), 16-29. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/3454003/ DOI: https://doi.org/10.1111/j.1744-6198.1987.tb00794.x
Zasiekina, L., & Zasiekin, S. (2020). Verbal Emotional Disclosure of Moral Injury in Holodomor Survivors. Psycholinguistics, 28(1), 41-58. https://doi.org/10.31470/2309-1797-2020-28-1-41-58 DOI: https://doi.org/10.31470/2309-1797-2020-28-1-41-58
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Федотова Тетяна
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
