ПСИХОЛОГІЧНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ У КОВІДНОМУ І ВОЄННОМУ КОНТЕКСТАХ

Наталія Савелюк

doi:10.29038/2227-1376-2022-39-sav

Автор(и)

Наталія Савелюк Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

DOI:

https://doi.org/10.29038/2227-1376-2022-39-sav

Ключові слова:

психологічне благополуччя, студенти, ковідна пандемія, воєнний стан, особистісне зростання.

Анотація

Мета. Опис результатів теоретичного аналізу та порівняльного емпіричного дослідження переживання українською студентською молоддю психологічного благополуччя в умовах ковідної пандемії та в ситуації воєнного стану.

Методи. Емпіричний: питальник «Шкала психологічного благополуччя» К. Ріфф, в Україні перекладений та адаптований С. Карскановою. Математично-статистичні: обрахування загальних середніх показників, статистичний критерій однорідності Колмогорова-Смірнова, факторний аналіз методом головних компонент. Порівнювалися дві підгрупи студентів, досліджені: перша – у лютому та березні 2021 року, друга – у березні та квітні 2022 року.

Результати. Згідно з порівняльним аналізом даних двох емпіричних зрізів, проведених на різних вибірках студентської молоді в розпал «епохи ковіду» та на початку війни в Україні, виявлено окремі статистично значущі зміни – як позитивні, так і негативні – в переживанні психологічного благополуччя респондентами. Узагальнено визначено, що позитивні трансформації відповідних переживань найбільшою мірою стосуються «Автономії», а негативні – «Управління середовищем».

Також встановлено, що в ситуації війни досліджена українська молодь продемонструвала істотно вищу когнітивну складність при осмисленні власного психологічного стану, порівняно з умовами ковідної пандемії, оскільки за результатами факторного аналізу в другій субвибірці виокремлено 22 факторні структури супроти 11 у першій. При цьому як яскраво домінантну категоріально-смислову структуру переживання психологічного благополуччя студентами першої підгрупи виокремлено біполярний фактор «Мої життєві плани та їх реалізація як особиста гордість / Відсутність уміння планувати життя як джерело моїх особистих розчарувань»; другої – теж біполярний, але менш вагомий фактор «Осмислене та приємне самовдосконалення в соціумі / Заздрісна і безглузда самотність».

Висновки. Назагал встановлено, що, незважаючи на статистично значущі відмінності між оцінками окремих пунктів за «Шкалою» К. Ріфф, ієрархії основних факторів психологічного благополуччя, визначені в обох випадках за усередненими показниками міри переживання студентською молоддю, істотно не відрізняються. А саме: найбільш вираженим і в умовах ковідної пандемії, і в ситуації війни ресурсом залишається «Особистісне зростання».

Посилання

Bar-On, R. (1988). The development of a concept of psychological well-being. A thesis for the degree of Doctor of Philosophy. URL: http://vital.seals.ac.za:8080/vital/access/manager/Repository/vital:2928?site_name=GlobalViewhttp://vital.seals.ac.za:8080/vital/access/manager/Repository/vital:2928?site_name=GlobalView

Bryant, F. B., Veroff, J. (1982). The structure of psychological well-being: A sociohistorical analysis. Journal of Personality and Social Psychology, 43(4), 653–673. DOI: https://doi.org/10.1037/0022-3514.43.4.653

Deci, E. L., Ryan, R. M. (2008). Hedonia, eudaimonia and well-being: An introduction. Journal of Happiness Studies, 9, 1–11. DOI: https://doi.org/10.1007/s10902-006-9018-1

Gryniv, O. (2014). Analiz pidkhodiv do doslidzhennia psykholohichnoho blahopoluchchia osobystosti [Analysis of Approaches to the Study of Psychological Well-being of the Personality]. Zbirnyk naukovykh prats: filosofiia, sotsiolohiia, psykholohiia – Collection of Scientific Works: Philosophy, Sociology, Psychology, Vol. 19, Ch. 1, 25–34. [in Ukrainian].

Dzabbarova, L.V. (2016). Doslidzhennia vzaiemoozv’iazku sotsialnoi identychnosti z psykholohichnym blahopoluchchiam u studentskoi molodi [Research of Correlation of Social Identity with Psychological Well-Being of Student Youth]. Nauk. visnyk Khersonskoho derzh. univer. Seriia: Psykholohichni nauky – Scientific Bulletin of Kherson State University. Series «Psychological Sciences». Vol. 6, Ch. 1, 46–50. [in Ukrainian].

Karskanova, S. V. (2011). Opytuvalnyk «Shkaly psykholohichnoho blahopoluchchia» K. Riff: protses ta rezultaty adaptatsii [K. Riff's «Psychological Well-Being Scale» Questionnaire: Adaptation Process and Results]. Praktychna psykholohiia ta sotsialna robota – Practical Psychology and Social Work, 1, 1–10. [in Ukrainian].

Revenko, S. P. (2019). Sotsialno-psykholohichni osoblyvosti vplyvu zriloi identychnosti na psykholohichne blahopoluchchia studentskoi molodi [Socio-Psychological Features of Mature Identity Impact of Students’ Youth Psychological Well-Being]. Teoretychni ta prykladni problemy psykholohii – Theoretical and Applied Problems of Psychology, 3(3), 277–288. DOI: https://doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-3-277-288 [in Ukrainian].

Ruggery, K., Garcia-Garzon, E., Maguire, A., Matz, S., Hupert, F. A. (2020). Well-being is more than happiness and life satisfaction: A multidimensional analyses of 21 countries. Health and Quality of Life Outcomes, 18, 192–198. DOI: https://doi.org/10.1186/s12955-020-01423-y

Ryff, C. D., Keyes, C. L. M. (1995). The structure of psychological well-being revisited. Journal of Personality and Social Psychology, 69(4), 719–727. https://doi.org/10.1037/0022-3514.69.4.719

Ryff, C. D., Singer, B. (1996). Psychological well-being: Meaning, measurement and implications for psychotherapy research. Psychotherapy and psychosomatics, 65(1), 14–23. https://doi.org/10.1159/000289026

Sheung-Tak, C., Chan, A. C. M. (2005). Measuring psychological well-being in the Chinese. Personality and Individual Differences, Vol. 38, Issue 6, 1307–1316. https://doi.org/10.1016/j.paid.2004.08.013

Shyshko, N. S. (2015). Psykholohichne blahopoluchchia v uiavlenniakh suchasnykh starshoklasnykiv [Psychological Well-Being in Opinions of Modern High School Students]. Naukovi studii iz sotsialnoi ta politychnoi psykholohii – Scientific Studios on Social and Political Psychology, 35(38), 258–268. [in Ukrainian].

Senyk, O. M. (2011). Chasova perspektyva studentiv i yikhnie psykholohichne blahopoluchchia [Students' time perspective and their psychological well-being]. Naukovi studii iz sotsialnoi ta politychnoi psykholohii – Scientific Studios on Social and Political Psychology, 28, 109–119. [in Ukrainian].

Serdiuk, L. Z. (2019). Faktory samodeterminatsii ta psykholohichnoho blahopoluchchia osobystosti [The Factors of an Individual’s Self-Determination and Psychological Well-Being]. Ukrainskyi psykholohichnyi zhurnal – Ukrainian Psychological Journal, 2(12), 147–159. [in Ukrainian].

Stevens, J. Р. (2009). Applied Multivariate Statistics for the Social Sciences: Analyses with SAS and IBM’s SPSS. 5-th ed. London: Routledge.

Tytarenko, T. M. (2018). Sposoby pidvyshchennia psykholohichnoho blahopoluchchia osobystosti, shcho perezhyla travmu [Ways to Increase the Psychological Well-being of an Personality Who Has Experienced Trauma]. Psykholohiia: teoriia i praktyka – Psychology: Theory and Practice, Vol. 1 (1), 112–119. https://doi.org/10.31339/2617-9598-2018-1(1)-112-119

Warr, P. (1978). A study of psychological well-being. British Journal of Psychology, Vol. 62, Issue 1, 111–121. https://doi.org/10.1111/j.2044-8295.1978.tb01638.x

Well-being. APA Dictionary of Psychology. URL: https://dictionary.apa.org/well-being

Yurchynska, H. K., Cruzinova, K. M. (2020). Osoblyvosti vzaiemozv’iazku bazovykh perekonan iz psykholohichnym blahopoluchchiam osobystosti v period karantynnykh obmezhen [Features of the Interconnection between Basic Beliefs and Psychological Well-Being During Quarantine Restrictions]. Teoretychni ta prykladni problemy psykholohii – Theoretical and Applied Problems of Psychology, 3(2), 172–197. https://doi.org/10.33216/2219-2654-2020-53-3-2-172-197