МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕМОЦІЙНОЇ ЕКСПРЕСИВНОСТІ РОДИЧІВ СТОСОВНО ОСІБ ІЗ ХРОНІЧНИМИ ШЛУНКОВО-КИШКОВИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ
DOI:
https://doi.org/10.29038/2227-1376-2022-39-pasКлючові слова:
емоційна експресивність, хронічні шлунково-кишкові захворювання, біомедична модель, біопсихоціальна модель, піраміда емоційного дистресу, модель одужання.Анотація
Мета дослідження – вироблення методології дослідження емоційної експресивності родичів стосовно осіб із хронічними шлунково-кишковими захворюваннями на основі провідних сучасних теоретичних моделей у галузі психології здоров’я.
Методи. У праці застосовано інструменти теоретичного вивчення літератури: аналіз, синтез, узагальнення та систематизація даних з досліджуваної проблеми.
Результати. Результати теоретичного аналізу літератури свідчать про те, що біопсихосоціальна модель, модель одужання та модель емоційного дистресу слугують методологічними засадами для вивчення емоційної експресивності з боку родичів стосовно осіб із хронічними шлунково-кишковими захворюваннями. Біопсихосоціальна модель ураховує недоліки біомедичної моделі, розмежовуючи недугу й захворювання як результат взаємодії систем на клітинному, тканинному, тілесному, внутрішньоособистісному та соціальному рівнях. Емоційна експресивність родичів стосовно особи з шлунково-кишковими захворюваннями розглядається як мікросистема, яка належить до ширших субсистем: мезосистеми (залучення особи з шлунково-кишковими захворюваннями до інших середовищ: місця роботи, місцевої громади і т.ін.), екзосистеми (зміни, пов’язані з пандемією, які зумовили необхідність адаптації осіб із хронічними захворюваннями) та макросистеми (існування соціо-культурних норм, зокрема стигм, пов’язаних із хронічними захворюваннями). Модель емоційного дистресу за своїми характеристиками дає змогу вивчати прояви емоційного дистресу осіб із шлунково-кишковими захворюваннями та його динаміку відповідно до рівня емоційної експресивності родини стосовно до цих осіб. Модель одужання впроваджує цілісний, особистісно-орієнтований підхід щодо підтримки фізичного і психічнго здоров’я.
Висновки. Розглянуті моделі дали змогу віднайти оптимальні підходи до вироблення методології дослідження емоційної експресивності родичів стосовно осіб із хронічними шлунково-кишковими захворюваннями. Отже існує доцільність використання цих теоретичних моделей, які скеровують добір психодіагностичного інструментарію для здійснення комплексного вивчення конструкту емоційної експресивності. Перспективним є використання біопсихосоціальної моделі, моделі одужання та моделі емоційного дистресу для покращення якості життя та психологічного благополуччя осіб із хронічними шлунково-кишковими захворюваннями.
Посилання
Pastryk, T. (2021). Expressed emotion in the context of the attitude towards self, others and the world [Emotional expressiveness in the context of attitude to oneself, to others and to the world]. Naukovyi Visnyk of Kherson State University. Psychological Sciences Serie – Scientific Bulletin of Kherson State University, 4, 55-61. https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2021-4-7 [in Ukrainian].
American Occupational Therapy Association. Occupational therapy's role with mental health recovery. URL: https://www.aota.org/-/media/corporate/files/aboutot/professionals/whatisot/mh/facts/mental-health-recovery.pdf
Babalola, E., Noel, P., & White, R. (2017). The bio-psychosocial approach and global mental health: Synergies and opportunities. Indian Journal of Social Psychiatry, 33, 291-296.
Benning, T.B. (2015). Limitations of the biopsychosocial model in psychiatry. Advances in Medical Education and Practice, 6, 347-52.
Bonney S, Stickley T. Recovery and mental health: A review of the British literature. J Psychiatr Ment Health Nurs 2008;15:140-53.
Borrell-Carrió, F., Suchman, A., & Epstein, R. (2004). The biopscyhosocial model 25 years later: Principles, practice and scientific inquiry. Annals of Family Medicine, 2(6), 576-582.
Brown, G. W., Birley, L. & Wing, J. K. (1972). Influence of family life on the course of schizophrenic disorders: a replication. British Journal of Psychiatry, 129, 125-137.
Davidson, L. (2005). Recovery, self management and the expert patient: Changing the culture of mental health from a UK Perspective. Journal of Ment Health, 14, 25-35.
Drossman, D. (1998). Presidential address: Gastrointestinal illness and the biopsychosocial model. Psychosomatic Medicine, 60(3), 258-267.
Engel, G. L. (1977). The need for a new medical model: A challenge for biomedicine. Science, 196(4286), 129-136.
Gatchel, R.J., & Oordt, M. S. (2012). Health psychology and primary care: Practical advice and clinical guidance for successful collaboration. Washington, DC: American Psychological Association.
Hogan, M.F. (2003) The President's New Freedom Commission: Recommendations to transform mental health care in America. Psychiatr Service, 54(11), 1467-1474. doi:10.1176/appi.ps.54.11.1467
Jacob, KS. (2015). Recovery model of mental illness: A complementary approach to psychiatric care. Indian Journal of Psychol Medicine, 37(2), 117-119. doi:10.4103/0253-7176.155605
Karunamuni, N., Imayama, I., & Goonetilleke, D. (2020). Pathways to well-being: Untangling the causal relationships among biopsychosocial variables. Social Science and Medicine. URL: https://healtheconbot.wordpress.com/2020/02/11/pathways-to-well- being-untangling-the-causal-relationships-among-biopsychosocial- variables/
Malla A, Joober R, Garcia A. (2015). Mental illness is like any other medical illness: A critical examination of the statement and its impact on patient care and society. Journal of Psychiatry Neuroscience, 40(3), 147-150. doi:10.1503/jpn.150099.
Mendive, J. (2009). Emotional distress: an alternative primary care perspective. Mental Health in Family Medicine, 6(3), 125.
Nadir, M., Hamza, M., & Mehmood, N. (2018). Assessing the extent of utilization of biopsychosocial model in doctor-patient interaction in public sector hospitals of a developing country. Indian Journal of Psychiatry, 60(1), 103-108.
National Alliance on Mental Illness. URL: https://www.nami.org/blogs/nami-blog/april-2015/science-meets-the-human-experience-integrating-th
Suls, J., & Rothman, A. (2004). Evolution of the bio-psychosocial model: Prospects and challenges for health psychology. Health Psychology, 23, 19-125.
Taukeni, S.G. (2019). Introductory chapter: Bio-psychosocial model of health. In S.G. Taukeni (Ed.). Psychology of Health: Biosychosocial approach (p.1-8). London: IntechOpen.
Taukeni, S. G. (2020). Biopsychosocial Model of Health. Psychology and Psychiatry, 4(1).
Vaughn, C. Leff, J., Sarner, M. (1999). Relatives’ expressed emotion and the course of inflammatory bowel disease. Journal of Psychosomatic Research, 47(5), 461–469.
Wearden A. J., Tarrier, N., Barrowclough, C., Zastowny, T., Rahill, A. (2000). A Review of Expressed Emotion Research in Health Care. Clinical Psychology Review, 20(5), 633–666.
Webber M, Joubert L. (2015). Social work and recovery. British Journal of Social Work, 45(suppl 1), i1-i8. doi:10.1093/bjsw/bcv125.
Williams, G.C., Frankel, R.M., Campbell, T.L., & Deci, E.L. (2000). Research on relationship-centred care and healthcare outcomes from the Rochester bio-psychosocial program: A self-determination theory integration. Journal of Family System Health, 18, 79-90.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Пастрик Т.
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
