ЗМІСТОВНІ СКЛАДОВІ ОСОБИСТІСНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ВІДПОВІДНО ДО РІВНЯ ОСВІТИ

Валентин Мушкевич

doi:10.29038/2227-1376-2022-39-muv

Автор(и)

Валентин Мушкевич Волинський національний університет імені Лесі Українки

DOI:

https://doi.org/10.29038/2227-1376-2022-39-muv

Ключові слова:

тривожність, фрустрація, агресивність, ригідність, військовослужбовці, рівень освіти.

Анотація

Мета дослідження - перевірка гіпотези про значимі відмінності у рівні вираженості показників фрустрованості, агресивності і психоемоційного вигорання у досліджуваних різного освітнього рівня.

Методи. Для дослідження якості характеристик досліджуваних, релевантних змістовим показникам їх фрустрованості, агресивності і психоемоційного вигорання було використано методику діагностики рівня соціальної фрустрованості Л. Васермана, методику вивчення фрустраційних реакцій С. Розенцвейга, методику діагностики самооцінки психічних станів Г. Айзенка, методику вивчення показників і форм агресії А. Басса-А. Даркі, методику вивчення агресії Е. Вагнера, методику діагностики рівня емоційного вигорання В. Бойко.

Результати. Встановлено, що достовірно вищий ступінь незадоволеності сферою медичного обслуговування, можливістю проводити відпустку, незадоволеності житлово-побутовими умовами, наявності показника «комунікація» при агресії демонструють ті досліджувані військовослужбовці, які мають вищу освіту. Достовірно вищий ступінь незадоволеності своїм положенням у суспільстві, незадоволеності власним способом життя в цілому, наявністю типу поведінки при фрустрації «екстрапунітивна реакція з фіксацією на самозахисті», прояву підозрілості, ворожості, вираженості показника емоційного вигорання «емоційна відчуженість», симптому емоційного вигорання «психосоматичні і психовегетативні порушення» демонструють досліджувані, які мають середню освіту. Достовірно найвищий ступінь незадоволеності рівнем власної освіченості, незадоволеності взаєминами з подружжям, прояву негативізму, синдрому емоційного вигорання «загнаність у кут», симптому емоційного вигорання «незадоволеність собою» демонструють досліджувані з неповною вищою освітою. Достовірно вищий ступінь незадоволеності способом проведення свого дозвілля, вищий ступінь прояву директивності, характеризуються типом фрустраційної реакції «імпунітивної реакції з фіксацією на самозахисті», «екстрапунітивна реакція з фіксацією на задоволенні потреби», «страх» при агресії, «опис» при агресії, прояв образи, показник «почуття провини», симптом емоційного вигорання «емоційний дефіцит», симптом емоційного вигорання «загальний рівень психоемоційного вигорання», такий симптом емоційного вигорання, як «емоційно-моральна дезорієнтація». виявили ті досліджувані, які мають неповну середню освіту. Достовірно вищий показник типу фрустраційної поведінки «імпунітивна реакція з фіксацією на задоволенні потреби», симптом емоційного вигорання «переживання психотравмуючих обставин», демонструють випробувані із середньою спеціальною освітою.

Висновки. Констатовано, що у цілому освітній рівень досліджуваних ніяк не пов’язаний з проявом у них тривожності, фрустрації, агресивності і ригідності.

Посилання

Bereznytska U. O., Matsevko T. M., Soloshenkoo N. V. (2020). Psykhichni stany viiskovosluzhbovtsiv pislia povernennia iz zony vedennia boiovykh dii [Mental states of servicemen after returning from the combat zone]. Visnyk Natsionalnoho universytetu oborony Ukrainy – Bulletin of the National University of Defense of Ukraine, 2 (55), 59-67. https://doi.org/10.33099/2617-6858-2020-55-2-59-67 [in Ukrainian].

Biuiul A., Tsёfel P. (2002). SPSS: yskusstvo obrabotky ynformatsyy: analyz statystycheskykh dannыkh y vosstanovlenye skrыtыkh zakonomernostei [SPSS: The Art of Information Processing: Analyzing Statistical Data and Recovering Hidden Patterns]. Sankt-Peterburh: OOO «DyaSoftIuH» [in Russian].

Viiskova psykholohiia u vymirakh viiny i myru: problemy, dosvid, perspektyvy: materialy IV Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii «Viiskova psykholohiia u vymirakh viiny i myru: problemy, dosvid, perspektyvy» (2019). Kyiv: KNU imeni Tarasa Shevchenka [in Ukrainian].

Nasledov, A. D. (2005). Matematycheskye metodы psykholohycheskoho yssledovanyia: analyz y ynterpretatsyia danniakh [Mathematical methods of psychological research: analysis and interpretation of data]. Sankt-Peterburh: Rech [in Russian].

Nasledov, A. D. (2005). SPSS: kompiuternыi analyz dannыkh v psykholohyy y sotsyalnыkh naukakh [SPSS: Computer Data Analysis in Psychology and Social Sciences]. Sankt-Peterburh: Pyter [in Russian].

Partyko, T. B., Skalska, O. I. (2020). Emotsiino-volovi resursy stresostiikosti u viiskovosluzhbovtsiv [Emotional and volitional resources of stress resistance in servicemen]. Psykholohichnyi chasopys – Psychological Journal, 6(4), 53-63. https://doi.org/10.31108/1.2020.6.4.4 [in Ukrainian].

Kolesnichenko O. S. et all. (2016). Psykholohichna hotovnist viiskovosluzhbovtsiv Natsionalnoi hvardii Ukrainy do sluzhbovo-boiovoi diialnosti poza mezhamy punktu postiinoi dyslokatsii [Psychological readiness of servicemen of the National Guard of Ukraine for service and combat activities outside the point of permanent deployment]. Kharkiv: Natsionalna akad. NHU [in Ukrainian].

Mushkevych M. I. et all. (2016). Psykholohichna dopomoha uchasnykam ATO ta yikh simʼiam [Psychological assistance to anti-terrorist operation participants and their families]. Lutsk: Vezha-Druk [in Ukrainian].

Gerlock, A. A., Szarka, J. G., Cox, K., Harel, O. (2016). Comparing intimately violent to non-violent veterans in treatment for posttraumatic stress disorder. Journal of Family Violence, 31(6), 667–678. https://doi.org/10.1007/s10896-016-9814-2

Heavey, S. C., Homish, D. L., Goodell, E. A., Homish, G. G. (2017). U.S. Reserve soldiers' combat exposure and intimate partner violence: Not more common but it is more violent. Stress and Health: Journal of the International Society for the Investigation of Stress, 33(5), 617–623. https://doi.org/10.1002/smi.2748.

Klaw, E. L., Demers, A. L., Da Silva, N. (2016). Predicting risk factors for intimate partner violence among post-9/11 college student veterans. Journal of Interpersonal Violence, 31(4), 572–597. https://doi.org/10.1177/0886260514556102.

Kwan, J., Sparrow, K., Facer-Irwin, E., Thandi, G., Fear, N. T., MacManus D. (2020). Prevalence of intimate partner violence perpetration among military populations: A systematic review and meta-analysis. Aggression and Violent Behavior, 53, 101419. https://doi.org/10.1016/j.avb.2020.101419.

LaMotte, A. D., Taft, C. T., Weatherill, R. P., Eckhardt, C. I. (2017). Social skills deficits as a mediator between PTSD symptoms and intimate partner aggression in returning veterans. Journal of Family Psychology, 31(1), 105–110. https://doi.org/10.1037/fam0000215

Gates, M. A., Holowka, D. W., Vasterling, J. J., Keane, T. M., Marx, B. P., & Rosen, R. C. (2012). Posttraumatic stress disorder in veterans and military personnel: epidemiology, screening, and case recognition. Psychological services, 9(4), 361–382. https://doi.org/10.1037/a0027649

Rosenzweig, S. (1941). Need-persistive and ego-defensive reactions to frustration as demostrated by an experiment on repression. Psychological Review, 48(4), 347–349.