ПРОФЕСІОНАЛІЗМ ФАХІВЦІВ СИЛОВИХ СТРУКТУР:  ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ

Наталія Бондаренко; Петро Скаленко

doi:10.29038/2227-1376-2022-39-bon

Автор(и)

Наталія Бондаренко Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ
Петро Скаленко Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ

DOI:

https://doi.org/10.29038/2227-1376-2022-39-bon

Ключові слова:

професіоналізм, професіоналізм фахівців силових структур, професійна свідомість, професійна мораль та етика, відповідальність.

Анотація

Мета статті – презентувати результати теоретичного дослідження проблеми професіоналізму фахівців силових структур.

Методи. Теоретичні: теоретико-методологічний аналіз сучасного стану досліджуваної проблеми; систематизація та узагальнення наукової літератури з проблеми дослідження.

Результати. Будучи якісною характеристикою суб'єкта праці, професіоналізм має відображати високу професійну кваліфікацію і компетентність, різноманітність ефективних професійних навичок і умінь, у тім числі заснованих на творчих рішеннях, володіння сучасними алгоритмами і способами вирішення професійних задач, що дозволяє здійснювати діяльність з високою і стабільною продуктивністю. Специфіка оперативно-розшукової діяльності висуває високі вимоги як до професійної майстерності, так і до особистих якостей правоохоронців. Справжній професіонал має володіти високими показниками професіоналізму особистості, мати високий професійний і соціальний статус, систему особистісної і діяльнісної нормативної регуляції, що динамічно розвивається, постійно націлену на саморозвиток і самовдосконалення, особистісні і професійні досягнення, що мають соціально-позитивне значення. Презентовано трикомпонентну структуру професіоналізму фахівців силових структур. Когнітивний компонент виражається системою засвоєних особистістю знань про сутність професіоналізму та їх усвідомленням; знанням норм та правил, що регулюють професійну діяльність фахівця правоохоронних органів; розуміння змісту професійних завдань та обов’язків (професійна свідомість). Мотиваційно-афективний компонент характеризується індивідуальною системою мотивів і смислів соціально-відповідальної поведінки; емоційними переживаннями, які регулюють професійну діяльність (професійна мораль та етика; сформована система цінностей); професійно-важливими якостями фахівця (професійна відповідальність, інтернальність локус-контролю) та їх усвідомленням. Діяльнісно-поведінковий компонент виявляється у виборі та реалізації певної поведінки та вчинків у професійних ситуаціях (уміння своєчасно та ефективно вирішувати типові професійні завдання; здатність проявляти творчість, вміння прогнозувати, знаходити оптимальні рішення в нестандартних ситуаціях; поважне та плідне спілкування з учасниками професійної діяльності).

Висновки. В результаті здійсненого теоретичного дослідження визначено структуру та змістовне наповнення професіоналізму фахівців силових структур. Здійснений аналіз також дозволяє розробити визначення поняття «професіоналізм фахівців силових структур» як інтегративної динамічної характеристики суб'єкта діяльності, що включає когнітивний, мотиваційно-афективний та діяльнісно-поведінковий компоненти, що диктуються специфікою предмета й цілей професійної діяльності фахівця.

Посилання

Bandurka, O.M. & Bandurka, I.O. (2020). Zlochynnistʹ i suchasnistʹ [Crime and modernity]. Kharkiv : KHNUVS, Maydan. [in Ukrainian].

Bilas, A. I. & Kuznyetsov, YE.V. (2014). Profesiyna etyka pratsivnykiv pravookhoronnykh orhaniv (sotsialʹno-etychni vidnosyny) [Professional ethics of law enforcement officers (socio-ethical relations)]. Yevropeysʹki perspektyvy – European perspectives. 4, 138-142. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evpe_2014_4_27 [in Ukrainian].

Bodalev, A.A. (1998). Vershina v razvitii vzroslogo cheloveka: kharakteristiki i usloviya dostizheniya [Peak in the development of an adult: characteristics and conditions for achievement]. Moscow : Flinta. [in Russian].

Buhaychuk, K. (2019). Kadrova polityka ta kadrove zabezpechennya publichnoho administruvannya v orhanakh Natsionalʹnoyi politsiyi [Personnel policy and staffing of public administration in the National Police]. Pidpryyemnytstvo, hospodarstvo i pravo – Entrepreneurship, economy and law. 5, 125-131. DOI: https://doi.org/10.32849/2663-5313/2019.5.22 [in Ukrainian].

Buyakas, T. M. (2005). Osnovaniya i usloviya professional'nogo stanovleniya studentov-psikhologov [Grounds and conditions for the professional development of psychology students]. Vestnik Moskovskogo universiteta – Bulletin of Moscow University. Seriya 14. Psikhologiya, 2, 7-17. [in Russian].

Venedyktov, V.S. ta in. (2003). Orhanizatsiyno-pravovi zasady profesiynoyi pidhotovky personalu orhaniv vnutrishnikh sprav Ukrayiny [Organizational and legal principles of professional training of personnel of internal affairs agencies of Ukraine]. Kharkiv : Vydavnytstvo NUVS. [in Ukrainian].

Harasymiv, T. Z. & Dasho T.YU. (2015). Osnovni faktory pidvyshchennya rivnya profesionalizmu pratsivnykiv orhaniv vnutrishnikh sprav [The main factors of increasing the level of professionalism of law enforcement officers]. Visnyk Natsionalʹnoho universytetu "Lʹvivsʹka politekhnika" – Bulletin of the National University "Lviv Polytechnic". Series: Juridical Sciences. Seriya: Yurydychni nauky, 824, 222-227. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnulpurn_2015_824_36. [in Ukrainian].

Holosnichenko, I. P. (2016). Vidnosyny derzhavnoyi sluzhby ta predmet rehulyuvannya administratyvnoho prava [Civil service relations and the subject of regulation of administrative law]. Publichne pravo – Public Law, 1, 12-19. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pp_2016_1_3. [in Ukrainian].

Derkach, A. A. (2012). Psikhologo-akmeologicheskiye osnovaniya i sredstva optimizatsii lichnostno-professional'nogo razvitiya konkurentosposobnogo spetsialista [Psychological and acmeological foundations and means of optimizing the personal and professional development of a competitive specialist]. Akmeologiya – Acmeology, 4:44, 11-17. [in Russian].

Inshyn, M. I. (2017). Pidstavy zvilʹnennya zi sluzhby v politsiyi [Grounds for dismissal from the police]. Visnyk Penitentsiarnoyi asotsiatsiyi Ukrayiny – Bulletin of the Penitentiary Association of Ukraine, 2, 20-28. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bpau_2017_2_6. [in Ukrainian].

Klimov, Ye.A. (2012). Psikhologiya professional'nogo samoopredeleniya [Psychology of professional self-determination]. Moskva : Akademiya. [in Russian].

Markova, A.K. (1996). Psikhologiya professionalizma [Psychology of professionalism]. Moskva : Znaniye. [in Russian].

Noskov, V.I. (2002). Ot samopoznaniya k svoyey professii [From self-knowledge to your profession]. Donetsk : Yantra [in Russian].

Pidbutsʹka, N.V. (2017). Psykholohiya stanovlennya profesionalizmu maybutnikh inzheneriv [Psychology of professionalism of future engineers]. Kharkiv [in Ukrainian].

Plishkin, V.M. (1999). Teoriya upravlinnya orhanamy vnutrishnikh sprav [Theory of management of internal affairs agencies]. Kyyiv : NAVSU [in Ukrainian].

Shatrava, S. (2018). Stan ta pravove rehulyuvannya kadrovoho zabezpechennya orhaniv Natsionalʹnoyi politsiyi na suchasnomu etapi rozvytku [Status and legal regulation of staffing of the National Police at the present stage of development]. Pidpryyemnytstvo, hospodarstvo i pravo – Entrepreneurship, Economy and Law, 1, 83-87. URL: http://dspace.univd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/2842 [in Ukrainian].

Avramchenko, S. et al. (2021). Professional Consciousness as a Subjective Component of a Personal Professional Development. Journal of Intellectual Disability – Diagnosis and Treatment, 9, 536-545. DOI: https://doi.org/10.6000/2292-2598.2021.09.05.12

Lansdell, G. T. (2016). Reflections on ‘professionalism’ and legal practice – an outmoded ideology or an analytically useful category? Legal Ethics, 19:2, 294-319, DOI: https://doi.org/10.1080/1460728x.2016.1249641

Martin, D. (2021). Understanding the reconstruction of police professionalism in the UK. Policing and Society. DOI: https://doi.org/10.1080/10439463.2021.1999447

Noordegraaf, M. (2016). Reconfiguring professional work: changing forms of professionalism in public services. Administration & society, 48:7, 783–810. DOI: https://doi.org/10.1177/0095399713509242

Noordegraaf, M. (2020). Protective or connective professionalism? How connected professionals can (still) act as autonomous and authoritative experts. Journal of professions and organization, 7, 205–233. DOI: https://doi.org/10.1093/jpo/joaa011

Perez, R. (2019). What Does It Mean to Be a Professional? Professional Case Management, 24: 4, 212. DOI: https://doi.org/10.1097/NCM.0000000000000373

Stone, С. & Travis, J. (2011). Toward a New Professionalism in Policing. General Books LLC.

Syrjä J. M. (2019). Providing explicit knowledge in an experience-driven culture: levels of professionalism in intelligence analysis and its role in the law enforcement knowledge management apparatus. Student thesis: Doctoral Thesis. School of Criminology and Criminal Justice. URL: https://pure.port.ac.uk/ws/portalfiles/portal/14319183/FINAL_Thesis_Juha_Syrja.pdf

Thornton, M. (2021). Legal professionalism in a context of Uberisation, International Journal of the Legal Profession, 28:3, 243-263, DOI: https://doi.org/10.1080/09695958.2021.1901715

Williams, E. & Cockcroft, T.W. (2018). Knowledge wars: professionalisation, organisational justice and competing knowledge paradigms in British policing. In: R. Mitchell, and L. Huey, eds. Evidence-based policing: an introduction. Policy Press, 131–144. URL: https://eprints.leedsbeckett.ac.uk/id/eprint/4176/3/KnowledgeWarsAM-COCKCROFT.pdf