ВПЛИВ ЕМПАТІЇ НА РОЗУМІННЯ ВИХОВАТЕЛЕМ ОСОБИСТОСТІ ДИТИНИ В ПЕРЦЕПТИВНОМУ ВИМІРІ
Ключові слова:
емпатія, педагогічні здібності, соціальна перцепція, розуміння, професійно значущі якості педагогаАнотація
У статті представлено теоретичний та емпіричний аналіз впливу емпатії на розуміння вихователем особистості дошкільника в перцептивному вимірі. Проаналізовано сутність категорій «емпатія», «розуміння» «соціальна перцепція». Визначено та cхарактеризовано вагому роль емпатії в професійній діяльності вихователя в роботі з дітьми дошкільного віку, підвищенні ефективності педагогічного спілкування.
Розглянуто та проаналізовано наукові погляди на проблеми розуміння (Г. С. Костюк, М. В. Савчин, І. Д. Бех). На основі аналізу наявних у літературі підходів показано, що розуміння педагогом особистості дитини включає розвиток соціально-перцептивних компонентів педагогічних здібностей вихователя. Представлено концептуальне бачення процесу розуміння як продуктивного в педагогічній діяльності, якщо він ґрунтується на знаннях вихователів про відчуття та розуміння внутрішнього світу партнера по спілкуванню й насамперед у навчанні та вихованні. Доведено, що розвинута емпатія – ключовий чинник успіху в педагогічній діяльності. Емпатія розглядається як професійно важлива якість педагога.
Проаналізовано особливості розвитку емпатії у вихователів. Визначено три рівні індивідуального прояву емпатії в педагогів.
Високий рівень емпатії характеризується досить повним вираженням здатності до співчуття іншій людині. Вихователі з високим рівнем емпатії проявляють у спілкуванні такі аспекти взаємин із дітьми, як позитивне ставлення, повага, щирість, безпосередність та конгруентність.
Для середнього рівня емпатійного розуміння вихователя характерна здатність розпізнавати настрій, почуття, адекватно реагувати на емоційне самопочуття дитини. Такі педагоги відчувають деякі труднощі адаптації до емоційного світу вихованців, вони не повністю розуміють та поділяють переживання дитини, оскільки не завжди виявляють позитивну установку на її сприйняття.
Низький рівень проявляється в невмінні педагогів установлювати емпатійні відносини з дітьми, проявляти зацікавленість та розпізнавати їхні думки й почуття.
Проведено емпіричне дослідження, під час якого з’ясовано, що в більшості вихователів спостерігається середній та низький рівні розвитку емпатійності.
Посилання
Bech I. D. Personality-oriented education : science textbook / I. D. Beh. – K. : IZMN, 1998. – 203 p.
2. Костюк Г. С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості / Г. С. Костюк – К. : Рад. шк., 1989. – 608 с.
Kostyuk G. S. The educational process and mental development of the individual / G. S. Kostyuk. – K. : Raryans’ka shkola, 1989. – 608 p.
3. Миллер Дж. А. Психолингвисты. Теория речевой деятельности / Дж. А. Миллер. – М., 1968. – С. 245–246.
Miller J. A. Psycholinguistics. Theory of speech activities / J. A.Myller. – M., 1968. – P. 245–246.
4. Психология : словарь / [под общ. ред. А. В. Петровского, М. Г. Яро¬шевского]. – 2-е изд., испр. и доп. – М. : Политиздат, 1990. – 494, [1] с.
Psychology : dictionary / [pod ob. ed. A. V. Petrovskoho, M. G. Yaroshevsky]. – 2nd ed., corr. and add. – M. : Politizdat, 1990. – 494, [1] p.
5. Савчин М. В. Психологічна характеристика відповідальності вчителя у педагогічній взаємодії. Психолого-педагогічні проблеми гуманізації / М. В. Савчин. – К., 1993. – С. 91–92.
Savchyn M. V. Psychological characteristics of teacher accountability in pedagogical interaction. Psychological and pedagogical problems of humanization / M. V. Savchyn. – K., 1993. – P. 91–92.
6. Сухомлинский В. А. Сто советов учителю : избр. пр. – Т. 2. / В. А. Сухомлинский. – Киев : [б. и.], 1979. – С. 454–462.
Suhomlynsky V. A. One hundred advice for teacher : izbr. proizv. Vol. 2. / V. A. Sukhomlynsky. – Kiyev, 1979. – P. 454–462.
