МЕДІАРЕЛІГІЙНА АКТИВНІСТЬ ЯК ЧИННИК ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ОСОБИСТОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.29038/2227-1376-2021-38-110-123Ключові слова:
психічне здоров’я, медіа, релігія, активність, копінг.Анотація
Мета. У статті здійснено емпіричний аналіз психологічного благополуччя особистості у взаємозв’язку з її медіарелігійною активністю. Методи. Для реалізації мети дослідження були використані такі методи: стандартизовані опитувальники (Методика внутрішньої стійкості BASIC PH, Опитувальник «Стабільність психічного здоров’я – коротка форма» (MHCSF-UA) та опитувальник часової перспективи Ф. Зімбардо (україномовна адаптація О. Сеник)), а також метод наративу. Серед статистичних методів було застосовано кореляційний аналіз Пірсона та знаходження відмінностей в розподілі оцінок. Результати. Значна частина респондентів реалізує свою потребу у релігійній приналежності за допомогою медіасередовища (61,7%). Медіарелігійна активність статистично значимо прямо пропорційно корелює з типом автонаративу, позитивним минулим, стабільністю психічного здоров’я, віруваннями та цінностями. Тобто опитувані, що часто звертаються до інформаційних тематичних джерел та релігійних практик схильні позитивно оцінювати своє минуле, у них високі показники стабільності психічного здоров’я. Виявлено статистично значимі відмінності у показниках психологічного благополуччя опитаних, які є медіарелігійно активними, та тих, хто не використовує релігійні ресурси у медіапросторі. Такі данні свідчать, що медіарелігійно активні особистості осмислюють свій досвід та знаходять у ньому нові смисли, частіше відчувають щастя, можливість зробити важливий внесок для суспільства, цікавість до життя, знаходять опору у вірі та духовних цінностях, які допомагають пережити кризові періоди, а також схильні покладатися на Божественні сили у процесі вирішення проблем. Висновки. Медіарелігійна активність особистості пов’язана із високими показниками психологічного благополуччя, а саме із стабільністю психічного здоров’я, із віруваннями та цінностями як копінг стратегією подолання стресових життєвих обставин. Перспективою подальших досліджень може служити уточнення взаємозв’язків та відмінностей медіарелігійності особистості із іншими показниками психологічного благополуччя та психічного здоров’я.Посилання
Vyigotskiy, L.S. (1982). Problema razvitiya v strukturnoy psihologii [The problem of development in structural psychology]. T.1. M. [in Russian].
Nosenko, E. L., Chetveryk-Burchak, A. H. (2014). Opytuvalnyk «Stabilnist psykhichnoho zdorovia – korotka forma»: opys, adaptatsiia, zastosuvannia [Mental Health Stability - Short Form Questionnaire: description, adaptation, application]. Visnyk Dnipropetrovskoho universytetu. Seriia «Pedahohika i psykholohiia» - Bulletin of Dnipropetrovsk University. Series "Pedagogy and Psychology", 20, 89-97 [in Ukrainian].
Senyk, O., Abramov, V., Ruzhytska, M., Babatina, S., Bedan, V., Bunas, A., Dvornyk, M., Yevchenko, I., Klymenko, O., Kuzmenko, Ya., Lutsenko, O., Mandzyk, T., Okhrimenko, V., Riznyk R. (2017). Opytuvalnyk chasovoi perspektyvy F. Zimbardo: rezultaty validyzatsii rosiiskomovnoi versii na rosiiskomovnykh ukraintsiakh ta perehliadu kliuchiv ukrainskoi versii [Time perspective questionnaire F. Zimbardo: results of validation of the Russian-language version on Russian-speaking Ukrainians and revision of the keys of the Ukrainian version]. Humanitarnyi visnyk DVNZ “Pereiaslav-Khmelnytskyi derzhavnyi pedahohichnyi universytet imeni Hryhoriia Skovorody” - Humanitarian Bulletin of Pereyaslav-Khmelnytsky State Pedagogical University named after Hryhoriy Skovoroda, 37-1, VI (74), 428-449 [in Ukrainian].
Chepeleva, N.V. (Eds.) (2009). Problemyi psihologicheskoy germenevtiki [Problems of psychological hermeneutics]. K.: Izdatelstvo Natsionalnogo pedagogicheskogo universiteta im. N.P. Dragomanova [in Russian].
Ali, N.A., Feroz, A.S., Akber, N., et al. (2021). When COVID-19 enters in a community setting: an exploratory qualitative study of community perspectives on COVID-19 affecting mental well-being. BMJ Open, 11:e049851. DOI: https://doi.org/10.1136/bmjopen-2021-049851
Halafoff, A., Marriott, E., Smith, G., Weng, E., Bouma, G. (2021).Worldviews Complexity in COVID-19 Times: AustralianMedia Representations of Religion, Spirituality and Non-Religion in 2020. Religions, 12, 682. https://doi.org/10.3390/rel12090682
Helland, Ch. (2005). Online Religion as Lived Religion. Methodological Issues in the Study of Religious Participation on the Internet. Online—Heidelberg Journal of Religions on the Internet, 01.1. Special Issue on Theory and Methodology. DOI: https://doi.org/10.11588/heidok.00005823
Hiles, D. & Cermák, I. (2008). Narrative psychology. In The SAGE handbook of qualitative research in psychology (pp. 147-164). SAGE Publications Ltd, https://www.doi.org/10.4135/9781848607927
Huppert, F. A. (2009). Psychological Well-being: Evidence Regarding its Causes and Consequences. Applied psychology: health and well-being, 1 (2), 137–164. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1758-0854.2009.01008.x
Kostruba, N. (2021). Social Restrictions in the COVID-19 Pandemic As a Traumatic Experience: Psycholinguistic Markers. East European Journal of Psycholinguistics, 8(1), 28-40. https://doi.org/10.29038/eejpl.2021.8.1.kos
Murray, M., & Ziegler, F. (2015). The narrative psychology of community health workers. Journal of health psychology, 20(3), 338–349. https://doi.org/10.1177/1359105314566615
Siuda, P. (2021). Mapping Digital Religion: Exploring the Need for New Typologies. Religions, 12, 373. https://doi.org/10.3390/rel12060373
Tajbakhsh, Gh. (2021). COVID-19 and the Lived Experience of People Facing it; a Quantitative Study. Journal of Education and Community Health, 8(2), 127-133. DOI: https://doi.org/10.52547/jech.8.2.127
Tang, Y-Y, Tang, R. and Gross, J.J. (2019). Promoting Psychological Well-Being Through an Evidence-Based Mindfulness Training Program. Front. Hum. Neurosci, 13, 237. DOI: https://doi.org/10.3389/fnhum.2019.00237
Vekemans, T. (2021). Crisis and Continuation: The Digital Relocation of Jain Socio-Religious Praxis during the COVID-19 Pandemic. Religions, 12, 342. https://doi.org/10.3390/rel12050342
Williams, M. J., Wagoner, Z., Rodman-Alvarez, S., Pasillas, V. & Sanchez, A. (2021) Prioritizing health: Churches response to the COVID-19 pandemic. Journal of Prevention & Intervention in the Community. DOI: https://doi.org/10.1080/10852352.2021.1924593
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Коструба Н.
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
