ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ТРАВМАТИЗАЦІЇ НАЩАДКІВ І СВІДКІВ ГОЛОДОМОРУ

Тетяна Гордовська

doi:10.29038/2227-1376-2021-38-22-37

Автор(и)

Тетяна Гордовська Волинський національний університет імені Лесі Українки

DOI:

https://doi.org/10.29038/2227-1376-2021-38-22-37

Ключові слова:

травма, мораль, моральна травма, колективна травма, психологічні наслідки, Голодомор, геноцид.

Анотація

Мета статті – теоретичний аналіз останніх наукових досліджень з проблеми психологічних наслідків Голодомору, їх впливу на психічне здоров’я та зіставлення результатів дослідження з концептом моральної травми як формою передачі травматичного досвіду через покоління від свідків до нащадків. Методи. У дослідженні застосовані теоретичний аналіз літератури та систематизація досліджень останніх років з проблеми травматизації осіб-свідків Голодомору та їхніх нащадків (проблеми моральної травми), а також методи синтезу, аналізу та узагальнення інформації. Результати. Результати дослідження свідчать про ключові напрацювання в галузі досліджень психологічної травматизації осіб, які пережили Голодомор, характеристики, прояви та механізми передачі травматичного досвіду. Встановлено, що моральна травма є одним із важких психологічних наслідків геноциду. Висновки. Моральна травма часто узгоджується з індивідуальним та колективним контекстом і має спільні ознаки з концептом колективної та культурної травми і посттравматичним стресовим розладом. Проте, на противагу цим поняттям, у структурі моральної травми виділяють наявність негативних моральних емоцій. Зокрема, переживання почуття провини, страху, сорому, тривоги. Моральна травма узгоджується з дослідженням індивідуальних наслідків травматизації свідків та нащадків Голодомору, оскільки описує ушкодження моральної совісті та цінностей людини, спричинених суб’єктивним сприйняттям та переживанням в індивідуальному досвіді ситуації як травмуючої. Водночас у визначеннях колективної та культурної травми ключове місце посідає наявність спільного травматичного досвіду. Перспективами подальших досліджень можуть бути детальне теоретичне вивчення конструкту моральної травми в контексті психології геноциду та емпіричне дослідження особливостей травматизації нащадків свідків Голодомору для подальшого її зіставлення з концептом моральної травми.

Посилання

Dolishnia, N., Rosliuk, S. (2011). Posttravmatychni naslidky Holodomoru [Post-traumatic consequences of Holodomor]. Medytsyna svitu – Medicine of the world, 30 (4) [in Ukrainian].

Hordovska, T. І. (2021) Konstrukt moralnoi travmy ta yoho kontseptualnyi zmist [The construct of moral trauma and its conceptual content]. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Seriia «Psykholohichni nauky» - Scientific Bulletin of Kherson State University. Psychological Sciences Series, 4 [in Ukrainian].

Zasiekina, L. V., Hordovska, T. I. (2021). Holodomor yak psykhichna ta moralna travma u simeinykh zhinochykh naratyvakh [The Holodomor as mental and moral injury in family female narratives]. Mizhdystsyplinarni pidkhody u doslidzhenni Holodomoru-henotsydu: materialy IV Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii, (Kyiv, 19 lystopada 2020 r.) - Interdisciplinary approaches in the study of the Holodomor-genocide: materials of the IV International scientific-practical conference, (Kyiv, November 19, 2020). 49–52 [in Ukrainian].

Masliuk, A. M. (2010). Riznovydy depryvuiuchykh chynnykiv podii holodomoriv v Ukraini pershoi polovyny XX stolittia [Varieties of depriving factors of the events of the Holodomor in Ukraine in the first half of the XX century]. Naukovi zapysky Instytutu psykholohii imeni H. S. Kostiuka APN Ukrainy – Scientific notes of the GS Kostyuk Institute of Psychology of the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, 38, 238–46 [in Ukrainian].

Obushnyi M., Voropaieva T. (2009) Polityko-psykholohichni aspekty Holodomoru 1932-1933 rokiv [Political and psychological aspects of the Holodomor of 1932-1933]. Sotsialna psykholohiia – Social Psychology, 2, 39–48 [in Ukrainian].

Reva, I. (2013). Po toi bik sebe: sotsialno-psykholohichni i kulturni naslidky Holodomoru ta stalinskykh represii [On the other side: the socio-psychological and cultural consequences of the Holodomor and Stalin's repressions]. Instytut suspilnykh doslidzhen. Dnipropetrovsk: A. L. Svidler – Institute of Social Research. Dnepropetrovsk: AL Svidler. [in Ukrainian].

Barnes, H. A., Hurley, R. A., Taber, K. H. (2019). Moral injury and PTSD: often co-occurring yet mechanistically different. The Journal of neuropsychiatry and clinical neurosciences, 31(2), 98–103.

Baum, S. K. (2008). The Psychology of Genocide: Perpetrators, Bystanders, and Rescuers. Cambridge University Press.

Bezo, B., Maggi, S. (2018). Intergenerational Perceptions of Mass Trauma’s Impact on Physical Health and Well-Being. Psychological Trauma: Theory, Research, Practice, and Policy, 10 (1), 87–94. DOI: https://doi.org/10.1037/tra0000284

Bezo, B., Maggi, S. (2015). Living in «survival mode»: Intergenerational transmission of trauma from the Holodomor genocide of 1932–1933 in Ukraine. Social Science & Medicine, 134, 87–94. DOI: https://doi.org/10.1016/j.socscimed.2015.04.009

Braga, L. L., Mello, M. F., Fiks, J. P. (2012). Transgenerational transmission of trauma and resilience: a qualitative study with Brazilian offspring of Holocaust survivors. BMC Psychiatry, 12 (1), 1–11. DOI: https://doi.org/10.1186/1471-244X-12-134

Brom, D., Kfir, R., Dasberg, H. (2001). A controlled double-blind study on children of Holocaust survivors. The Israel Journal of Psychiatry and Related Sciences, 38(1), 47–57.

Coady, A., Carney J. R., Frankfurt, S., Litz, B. T. (2020). Development of the moral injury construct. In Kelle, B. E. (Ed.) Moral Injury: A Guidebook for Understanding and Engagement, 21–32.

Conde-Caballero, D. Rivero-Jimenez, B. Mariano-Juarez L. (2021). Memories of hunger, continuities, and food choices: An ethnography of the elderly in extremadura (Spain). Appetite. 164 (1), № 105267. DOI: https://doi.org/10.1016/j.appet.2021.105267

Currier, J., McCormick, W., Drescher, K. (2015). How do morally injurious events occur? A qualitative analysis of perspectives of Veterans with PTSD. Traumatology, 21, 106–116. DOI: https://doi.org/10.1037/trm0000027

Frankfurt, S., Frazier, P. (2016). A review of research on moral injury in combat veterans. Military Psychology, 28(5), 318-330. DOI: https://doi.org/10.1037/mil0000132

Gorbunova, V. Klymchuk, V. (2020). The Psychological Consequences of the Holodomor in Ukraine. East/West: Journal of Ukrainian Studies, 7(2), 33–68. DOI: https://doi.org/10.21226/ewjus609

Greene, T., Bloomfield, M. A. P., Billings, J. (2020). Psychological trauma and moral injury in religious leaders during COVID-19. Psychological Trauma: Theory, Research, Practice, and Policy, 12 (S1), 143–145. DOI: https://doi.org/10.1037/tra0000641

Griffin, B.J., Purcell, N., Burkman, K., Litz, B.T., Bryan, C.J., Schmitz, M., Maguen, S. (2019). Moral Injury: An Integrative Review. Journal of Traumatic Stress, 32(3), 350–362. DOI: https://doi.org/10.1002/jts.22362

Kellermann, N. (2013). Epigenetic Transmission of Holocaust Trauma: Can Nightmares Be Inherited? The Israel Journal of Psychiatry and Related Sciences, 50 (1), 33–39.

Koh, E. (2021). The Healing of Historical Collective Trauma. Genocide Studies and Prevention, 15(1), 115–133. DOI: https://doi.org/10.5038/1911-9933.15.1.1776

Murray H., Ehlers A. (2021). Cognitive therapy for moral injury in post-traumatic stress disorder. Cambridge University Press: The Cognitive Behaviour Therapist. 14(8). DOI: https://doi.org/10.1017/S1754470X21000040

Nazarov, A, Fikretoglu, D, Liu A, Thompson, M, Zamorski, M. A. (2018). Greater prevalence of post-traumatic stress disorder and depression in deployed Canadian Armed Forces personnel at risk for moral injury. Acta Psychiatr Scand, 137(4), 342–354. DOI: https://doi.org/10.1111/acps.12866

O'Connor, A. (2021). Moral injury. Therapy can help military veterans and NHS frontline staﬀ come to terms with the soul-wound of moral injury. Therapy today, 35–37. DOI: https://doi.org/10.13140/RG.2.2.15782.04162

Tangney, J. P., Stuewig, J., Mashek, D. J. (2007). Moral emotions and moral behavior. Annual Review of Psychology, 58, 345–372.

Wilson, C., Ford, J. (2012). Concept of Trauma and Guidance for a Trauma-Informed Approach. SAMHSA’s Trauma and Justice Strategic Initiative,7–9.

Zasiekina, L., Leshem, B., Hordovska, T., Pat-Horenczyk, R. (2021). Forgotten Stories of Women: Intergenerational Transmission of Trauma of Holodomor and Holocaust Survivors’ Offspring. East European Journal of Psycholinguistics, 8 (1), 137–158. DOI: https://doi.org/10.29038/eejpl.2021.8.1.zas

Zasiekina, L., Zasiekin, S. (2020). Verbal Emotional Disclosure of Moral Injury in Holodomor Survivors. Psycholinguistics, 28(1), 41–58. DOI: https://doi.org/10.31470/2309-1797-2020-28-1-41-58