АФЕКТИВНІ ПРОЯВИ У БАТЬКІВСЬКІЙ ПОВЕДІНЦІ ТА ЇХ ВПЛИВ НА РОЗВИТОК ДИТИНИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Ірина  Грицюк; Світлана  Міліщук

doi:10.29038/2227-1376-2021-38-38-48

Автор(и)

Ірина Грицюк Волинський національний університет імені Лесі Українки
Світлана Міліщук Комунальний заклад вищої освіти «Луцький педагогічний коледж»

DOI:

https://doi.org/10.29038/2227-1376-2021-38-38-48

Ключові слова:

афективна поведінка, ранній негативний досвід, травма, сім'я, розвиток мозку, психічний розвиток, дошкільний вік.

Анотація

Мета дослідження – розкрити теоретичні та емпіричні аспекти того, як пережиті в дитячому віці стреси, негативний травматичний досвід можуть впливати на формування особистості дитини дошкільного віку; як проявляються ці впливи «тут і тепер» через порушення поведінки та емоційно-вольової сфери дошкільника; проаналізувати погляди науковців щодо впливу негативного раннього досвіду на психічне та фізичне здоров'я в дорослому віці.

Методи: теоретичні, а саме – аналіз проблеми на підставі вивчення наукової літератури та узагальнення отриманої інформації та емпіричні: тест-опитувальник батьківського ставлення А. Я. Варги та В. В. Століна, методику Ю. Є. Альошиної «Установки в сімейній парі» та методику О. С. Кочаряна «Діагностика поведінки в конфліктній ситуації». Також використано проєктивну методику, зокрема – малюнок «Моя сім'я». Для діагностики емоційної сфери дітей обрано картки «Монстрики почуттів» Ю. Гох Корона, Х. Корона. Завдяки цим методам вдалося проаналізувати сімейну картину та емоційні переживання дітей у цих сім'ях.

Результати. Дослідження виявило, що ранній негативний досвід, а саме – страждання внаслідок жорстокого ставлення провокують складну роботу імунної системи, яка є головним модератором контролю тіла. Мозок може витримувати серйозні стресові події, але якщо вони передбачувані. Непередбачувані ж, навіть найлегші, стають фатальними. Коли маленька дитина стикається з емоційною травмою, клітини мозку виробляють гормон, під дією якого в гіпокампі вповільнюється ріст нових клітин. Це призводить до зменшення здатності обробляти емоції та справлятися зі стресом. Емпіричне дослідження виявило негативні фактори виховання з боку одного з батьків та несприятливу емоційну атмосферу в сім'ях, що проявляється порушенням дитячої поведінки, а також високим рівнем агресії, зміною самооцінки та самосприйняття.

Висновки. Аналіз праць психофізіологів і нейропсихологів доводить, що саме ранній досвід знецінення, насилля, жорстокого ставлення може вплинути на розвиток очно-лобної кори, яка є моральним центром мозку. Такі діти в майбутньому можуть стати такими ж агресорами, проявляти антисоціальну поведінку тощо.

Посилання

Alekseienko, T. F. (2002). Intehrovani umovy suchasnoho simeinoho vykhovannia i koefitsiient yikhnoi korysnoi dii [Integrated conditions of modern family upbringing and their efficiency]. Pedahohika i psykholohiia - Pedagogy and psychology, 1, 53–61 [in Ukrainian].

Ametova, Ye. R. (2006). Pro znachennia simi u formuvanni vilnoi osobystosti dytyny [On the importance of the family in the formation of a free personality of the child]. Pedahohika i psykholohiia - Pedagogy and psychology, 2, 36–43 [in Ukrainian].

Hrytsiuk, I. M. (2016). Biokhimichna spetsyfika tsentralnykh mekhanizmiv emotsii ta yikh vplyv na zdorovia osobystosti [Biochemical specifics of the central mechanisms of emotions and their impact on individual health]. Problemy suchasnoi psykholohii - Problems of modern psychology, 31, 48–57 [in Ukrainian].

Hrytsiuk, I. M. (2016). Psykhosomatychni proiavy psykholohichnykh porushen u ditei, shcho perezhyly psykhotravmuiuchu sytuatsiiu [Psychosomatic manifestations of psychological disorders in children who have experienced a traumatic situation]. Nauka i osvita - Science and education, 2-3, 121–124 [in Ukrainian].

Kernberh, O. F. (1998). Ahressyia pry rastroistvakh lychnosty y perversyiakh [Aggression in personality disorders and perversion]. M. : Nezavysymaia fyrma «Klass» [in Russian].

Kravchenko, T. V. (2009). Simia ta yii vplyv na sotsializatsiiu dytyny [The family and its impact on the child's socialization]. Pedahohika i psykholohiia - Pedagogy and psychology, 3, 32–42 [in Ukrainian].

Mak-VIlyams, N. (2015). Psihoanaliticheskaya diagnostika: ponimanie strukturyi lichnostyi v klinicheskom protsesse [Psychoanalytic diagnostics: understanding the structure of personality in the clinical process]. M: Nezavisimaya firma «Klass» [in Russian].

Makkey, M., Skin, M., Fanning, P. (2018). Kognitivno-povedenchiskaya terapiya dlya preodaleniya trevozhnosti, straha, bespokoystva i paniki [Cognitive Behavioral Therapy for Overcoming Anxiety, Fear, Anxiety and Panic]. SPb.: IG «Ves» [in Russian].

Nakazava, Dzh. Dzhekson (2018). Oskolki detskih travm. Pochemu myi boleem i kak eto ostanovit [Shards of childhood trauma. Why are we sick and how to stop it]. M.: Izdatelstvo «E» [in Russian].

Pavelkiv, R., Tsyhypalo, O. (2015). Dytiacha psykholohiia [Child psychology]. «Akademvydav» [in Ukrainian].

Penkova, O. (2006). Rol simeinykh tsinnisnykh oriientatsii u stanovlenni hromadianyna [The role of family values in the formation of a citizen]. Psykholoh -Psychologist, 37, 22–24 [in Ukrainian].

Fedorenko, R. P., Mushkevych M. I. (2020). Psykholohiia molodoi simi [Psychology of a young family]. Lutsk: Vezha-Druk [in Ukrainian].

Rubchenko, A. K. (2005). Podhodyi k probleme detsko-roditelskih otnosheniy v otechestvennoy psihologii [Approaches to the problem of parent-child relations in Russian psychology]. Psiholog v detskom sadu - Psychologist in kindergarten, 4, 98–114 [in Russian].

Titarenko, T. (2016). Takie raznyie deti [Such different children]. Harkov: Klub semeynogo dosuga [in Russian].

Eydemiller, E., Yustitskis, V. (2010). Psihologiya i psihoterapiya semi [Family psychology and psychotherapy]. SPb.: Piter [in Russian].