ОНЛАЙН КОГНІТИВНО-ПОВЕДІНКОВА ТЕРАПІЯ ЕМОЦІЙНОГО ДИСТРЕСУ СТУДЕНТІВ  У ПЕРІОД ПАНДЕМІЇ COVID-19

Лариса Засєкіна

doi:10.29038/2227-1376-2021-38-49-62

Автор(и)

Лариса Засєкіна Волинський національний університет імені Лесі Українки

DOI:

https://doi.org/10.29038/2227-1376-2021-38-49-62

Ключові слова:

онлайн когнітивно-поведінкова терапія, тривожність, депресія, соціальна тривожність, резілієнтність, 3D САМ.

Анотація

Мета. COVID-19 пандемія на сучасному етапі трансформується у другу хвилю пандемії, пов’язану з пандемією розладів психічного здоров’я. Незважаючи на той факт, що студенти упродовж тривалого часу не вважалися вразливою категорією населення у період пандемії, результати останніх досліджень доводять, що вони переживають актуальний стрес, тривожність, самотність та депресію в умовах вимушеної соціальної ізоляції. Мета дослідження полягає в емпіричному вивченні емоційного дистресу студентів під час пандемії COVID-19, та науковому обґрунтуванні авторського онлайн ресурсу, базованому на когнітивно-поведінковій терапії (КПТ).

Методи. У дослідженні використовувалися методи теоретичного та емпіричного дослідження, зокрема психодіагностичний інструментарій, представлений шкалою психологічного благополуччя К. Ріфф, шкалою депресії А. Бека, шкалою резілієнтності С. Хамса та ін., шкалою тривоги А. Бека. Для тематичного аналізу творів студентів використовувалася комп'ютерна програма Linguistic Inquiry and Word Count (LIWC). Результати дослідження психологічного благополуччя свідчать про те, що найнижчий рівень вираження мають субшкали позитивного ставлення до інших, самоприйняття, цілі в житті та управління оточенням. Тому при розробці онлайн ресурсу саме ці аспекти психологічного благополуччя були враховані. Результати лінійного регресійного аналізу свідчать про те, що тривожність, депресія та резілієнтність сукупно є значущим предиктором психологічного благополуччя. Водночас лише депресія є незалежним значущим предиктором психологічного благополуччя студентів. Враховуючи тривожність та самотність як основні проблеми, про які зазначали студенти у своїх творах, а також соціальну тривожність, яка зростає в умовах неможливості вдосконалювати комунікативні вміння під час пандемії, ресурс був спрямований на зменшення цих негативних емоційні станів. Відповідно до трьох блоків онлайн ресурс отримав назву 3 (ТРИвожність) D (Депресія) САМ (САМотність). Аналіз виділених категорій когнітивних процесів, афектів, часу у творах студентів та методологічні засади КПТ дали змогу вибудувати зміст та структуру онлайн ресурсу для студентів.

Висновки. Онлайн КПТ є важливим інноваційним форматом надання психологічної самодопомоги студентам в умовах соціальної ізоляції.

Посилання

Zasiekina, L. (2021). Akademichma dobrochesnist, yakist osvity, yakist zhytya studentiv v umovah dystantsyinogo navchannya [Academic integrity, quality of education, and quality of life of students under the circumstances of distant learning]. Naukovi zapysky natsionalnogo universitety Ostrozska academia- Research Notes of National University of Ostroh academy. Psychology, (12), 41-45 [in Ukrainian].

Alavi, N., Yang, M., Stephenson, C., Nikjoo, N., Malakouti, N., Layzell, G., ... & Soares, C. N. (2020). Using the online psychotherapy tool to address mental health problems in the context of the COVID-19 pandemic: protocol for an electronically delivered cognitive behavioral therapy program. JMIR Research Protocols, 9(12), e24913.

Foulkes, L., & Blakemore, S. J. (2021). Individual differences in adolescent mental health during COVID-19: The importance of peer relationship quality. Neuron, 109(20), 3203-3205.

Knapp, P., & Beck, A. T. (2008). Cognitive therapy: foundations, conceptual models, applications and research. Brazilian Journal of Psychiatry, 30, s54-s64.

Kopelovich, S. L., & Turkington, D. (2021). Remote CBT for psychosis during the COVID-19 pandemic: challenges and opportunities. Community Mental Health Journal, 57(1), 30-34. https://doi.org/10.1007/s10597-020-00718-0

Otu, A., Charles, C. H., & Yaya, S. (2020). Mental health and psychosocial well-being during the COVID-19 pandemic: The invisible elephant in the room. International Journal of Mental Health Systems, 14, 1-5. https://doi.org/10.1186/s13033-020-00371-w

Passavanti, M., Argentieri, A., Barbieri, D. M., Lou, B., Wijayaratna, K., Mirhosseini, A. S. F., ... & Ho, C. H. (2021). The psychological impact of COVID-19 and restrictive measures in the world. Journal of Affective Disorders, 283, 36-51. https://doi.org/10.1016/j.jad.2021.01.020

Pennebaker, J. W., Boyd, R. L., Jordan, K., & Blackburn, K. (2015). The development and psychometric properties of LIWC2015.

Schiff, M., Zasiekina, L., Pat-Horenczyk, R., & Benbenishty, R. (2021). COVID-related functional difficulties and concerns among university students during COVID-19 pandemic: A binational perspective. Journal of Community Health, 46(4), 667-675. https://doi.org/10.1007/s10900-020-00930-9

Versteeg, M., & Kappe, R. (2021). Resilience and Higher Education Support as Protective Factors for Student Academic Stress and Depression During Covid-19 in the Netherlands. Frontiers in Public Health, 1555. https://doi.org/10.3389/fpubh.2021.737223

Williams, M., & Penman, D. (2011). Mindfulness: a practical guide to finding peace in a frantic world. Hachette UK.