РОЛЬ МОВИ У КОНТЕКСТІ ІДЕНТИЧНОСТІ ТА АКУЛЬТУРАЦІЇ МІГРАНТІВ

Автор(и)

  • Інна Тарасюк Волинський національний університет імені Лесі Українки

DOI:

https://doi.org/10.29038/2227-1376-2021-37-233-243

Ключові слова:

мультикультурне суспільство, теорія мовної комунікації, соціальна ідентичність, етнолінгвістична ідентичність, комунікативна адаптація.

Анотація

Мета. Сучасний політичний та суспільний розвиток актуалізує значення мови в контексті національної, культурної та соціальної ідентичності особистості. Особливого значення питання мови та її функцій набуває в руслі успішної інтеграції мігрантів у іншомовному середовищі. Згідно з актуальними дослідженнями та опитуваннями населення в мультикультурних суспільствах, мові належить вирішальне значення в процесі інтеграції, а відтак сприяє успішній акультурації мігрантів. Метою статті є здійснити огляд та проаналізувати наявні теорії мовної комунікації в контексті ідентичності особистості. Методи. Для реалізації поставленої мети було використано базові теоретичні методи дослідження, а саме: аналіз, синтез, порівняння та узагальнення. Результати. Дослідницький центр П'ю у Вашингтоні 2017 року оприлюднив результати опитування мігрантів по всьому світі, котрі засвідчують, що саме володіння мовою домінантної більшості є надважливою передумовою, аби стати повноцінною частиною суспільства, бути інтегрованим та визнаним у ньому. Для поглибленого вивчення впливу мови на життя мігрантів у іншомовному середовищі було розроблено багато теорій з мовної комунікації. Одна з найбільш відомих теорій у контексті теми ідентичності є теорія соціальної ідентичності (SIT), за якою мова є ознакою, через яку особистість сигналізує свою соціальну ідентичність та належність до певної групи. Теорія етнолінгвістичної ідентичності (EIT) фокусує увагу на взаємозалежності між етнічною та мовною ідентичністю. В центрі уваги не лише мовленнєві дії, але й соціально-психологічні процеси, котрі лежать в основі міжкультурної комунікації. У центрі теорії комунікативної адаптації (CAT) – соціально-психологічні фактори, що впливають на процес комунікації між різними, несхожими мовцями. В процесі такої комунікації відбувається усунення мовленнєвих відмінностей або ж навпаки наголошення на них (приміром через діалект або соціолект). Висновки. В контексті акультурації мові належить беззаперечно важлива функція, адже завдяки їй відбувається обмін інформацією про належність до тієї чи тієї групи. Діалекти та акценти надають інформацію про регіональне походження. Через соціолекти мігранти ідентифікують себе з певними соціальними групами. Знання мови домінантної більшості відкриває додаткові перспективи для навчання та праці, а знання мови свого етносу дає можливість не втрачати зв’язків зі своєю етнічною спільнотою. Це і є основним принципом інтеграції, а відтак і успішної акультурації. Отримані висновки та узагальнення будуть використані нами в емпіричному дослідженні психології акультурації іноземних студентів до іншомовного середовища.

Посилання

Adler P. (1997). Beyond cultural identity: reflections on cultural and multicultural man. Cultural learning: Concepts, application and research. R. W. Bristian (Ed.), 24–41. Honolulu.

BAMF (n.d.) Retrived from http://www.bamf.de/DE/Willkommen/ DeutschLernen/Integrationskurse/integratioskurse-node.html

Benet-Martínez, V., & Haritatos, J. (2005). Bicultural Identity Integration (BII): Components and Psychosocial Antecedents. Journal of Personality, 73(4), 1015–1050.

Berry, J. W. (2003). Conceptual approaches to acculturation. Acculturation: Advances in theory, measurement, and applied research, 17–37. Washington, DC: APA.

Berry, J. W., Phinney, J. S., Sam, D. L., & Vedder, P. (2006). Immigrant youth: Acculturation, identity, and adaptation. Applied Psychology: An International Review, 55(3), 303–332.

Berry, J. W. (2017). Introduction to mutual intercultural relations. Mutual intercultural relations, 1–33. Cambridge: CUP.

BMI (2017) Sprache ist der Schlüssel zur Integration. Retrived from https:// www.bmi.bund.de / Shared Docs / pressemitteilungen / DE / 2017 / 06 integrationskursverordnung.html

Cato Bakk, A. (2011). Eine soziolinguistische Untersuchung zu den Auswirkungen des Bilinguismus auf die Identität österreichischer Jugendlicher mit Migrationshintergrund. Zugriff über Universitätsbibliothek Universität Wien.

Dück, K. (2014). Zum Zusammenhang von Sprache und ethnischer Identität der zweiten Generation der Deutschen aus der ehemaligen Sowjetunion. Deutsche Sprache, 42(3), 261–274.

Gallois, Cyndy; Ogay, Tania; Giles, Howard (2005). Communication Accommodation Theory: A look Back and a Look Ahead. Theorizing About Intercultural Communication, 121—148. Thousand Oaks, CA: Sage.

Giles, H., & Johnson, P. (1987). Ethnolinguistic identity theory: A social psychological approach to language maintenance. International Journal of the Sociology of Language, 68(1), 69–99.

Giles, Howard; Coupland, Joustine; Coupland, N. (1991). Accommodation Theory: Communication, Context, and Consequence. Contexts of Accommodation. New York, NY: Cambridge University Press.

Giles, Howard; Ogay, Tania (2007). «Communication Accommodation Theory». Explaining Communication: Contemporary Theories and Exemplars. Mahwah, NJ: Lawrence Erlbaum.

Giles, Howard; Smith, Philip (1979). «Accommodation Theory: Optimal Levels of Convergence». Language and Social Psychology. Baltimore: Basil Blackwell.

Hoffmann-Nowotny, H.-J. (2000). Migration, soziale Ungleichheit und ethnische Konflikte. Migration, gesellschaftliche Differenzierung und Bildung, 157–178. Opladen: Leske und Budrich.

Makarova, E. (2008). Akkulturation und kulturelle Identität. Eine empirische Studie unter Jugendlichen mit und ohne Migrationshintergrund in der Schweiz. Prisma, 8. Bern.

Naglo, K. (2007). Rollen von Sprache in Identitätsbildungsprozessen multilingualer Gesellschaften in Europa. Frankfurt: Lang.

Norris, S. (2007). The micropolitics of personal, national and ethnic identity. Discourse & Society, 18(5), 653–674.

Pew Research Centre (2017). What It Takes to Truly Be ‘One of Us’. U.S., Canada, Europe, Australia and Japan, publics say language matters more to national identity than birthplace. Retrived from https://www.pewglobal.org/ 2017/02/01/what-it-takes-to-truly-beone-of-us/

Schmid, W. (2006). Integriert ist, wer sich akzeptiert fühlt. Terra cognita, 9, 14–17.

Spolsky, B. (2004). Language Policy. Cambridge: CUP.

Tajfel, H., & Turner, J. C. (1979). An integrative theory of intergroup conflict. The Social Psychology of Intergroup Relations, 33–53. Monterey: Brooks/Cole.

Tamimi Sa’d, S. H. (2017). Foreign language learning and identity reconstruction: Learners’ understanding of the intersections of the self, the other and power. CEPS Journal, 7(4), 13–36.

Turner, Lynn H.; West, Richard (2010). Communication Accommodation Theory. Introducing Communication Theory: Analysis and Application (4th ed.). New York, NY: McGraw-Hill.

Vedder, P., & Virta, E. (2005). Language, ethnic identity, and the adaptation of Turkish immigrant youth in the Netherlands and Sweden. International Journal of Intercultural Relations, 29(3), 317–337.

Завантаження

Опубліковано

2021-06-15

Як цитувати

Схожі статті

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.