МЕДІА-РЕЛІГІЙНІСТЬ ЯК НОВА ФОРМА ПРОЯВУ РЕЛІГІЙНОЇ СВІДОМОСТІ: ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ФЕНОМЕНУ
DOI:
https://doi.org/10.29038/2227-1376-2021-37-83-95Ключові слова:
релігійність, медіа-релігійність, цифрова релігія, онлайн-релігія, психологія медіа, психологія релігії.Анотація
Мета. У статті здійснено теоретичний аналіз психологічних особливостей медіа-релігійності як нової форми прояву релігійної свідомості. Методи. Для реалізації мети дослідження були використані методи теоретичного наукового пошуку: аналіз, синтез, узагальнення, психологічне моделювання. Результати. Аналіз українських та закордонних праць щодо психологічних аспектів медіа-релігійності дозволив окреслити особливості цього феномену, визначити його структурні компоненти. Науковці описують загальні риси медіа-релігійної картини світу, серед яких масштабність, гіпер символічність, орієнтація на сьогодення, емоційна насиченість повідомлень. Релігія у медіа виконує просвітницьку, комунікативну, терапевтичну та популяризаційну (рекламну) функції. Медіа-релігійність - це нова форма релігійної діяльності та функціонування релігійної свідомості, яка виникла завдяки розвитку масової культури та засобів масової інформації. Така релігійність особистості має мережеві принципи комунікації, розмиває кордони між сакральним, ритуальним і секулярним, світським, змінює релігійну ідентичність особистості. Медіа-релігійність дає можливість брати участь у онлайн службах із будь якої точки світу і, таким чином, дає можливість обрати релігійний напрямок, не прив'язуючись до певної території чи країни. Медіа-релігійність має трьох компонентну структуру: когнітивний (проявляється як раціональний чи ірраціональний), емоційно-мотиваційний (орієнтація на зовнішні чи внутрішні цінності) та поведінковий (діяльність релігійна активна чи пасивна). Висновки. Загалом, можна підсумувати, що медіа-релігійність є закономірним проявом процесу переходу релігії у інформаціне суспільство. Перспективи подальшого вивчення проблеми вбачаємо із розробкою стандартизованого опитувальника дослідження особливостей медіа-релігійності особистості.Посилання
Drei, K. V. (2013). Transformatsiia relihiinoi svidomosti u suchasnomu informatsiinomu suspilstvi [Transformation of religious consciousness in the modern information society]. Nauka. Relihiia. Suspilstvo - Science. Religion. Society, 3, 64-69. [in Ukrainian].
Zhidkov, V.S.; Sokolov, K.B. (2003). Iskusstvo i kartina mira [Art and the picture of the world]. SPb: Aleteyya. [in Russian].
Kostruba, N.S. (2020). Psykholohichnyi analiz fenomenu mediarelihiinosti [Psychological analysis of the phenomenon of media religiosity]. Osobystist i suspilstvo: metodolohiia ta praktyka suchasnoi psykholohii : materialy VII Mizhnar. nauk.-prakt. internet-konf. - Abstract VII International Scientific & Practical Internet Conference. (pp. 51-53). Lutsk : PP Ivaniuk V. P. [in Ukrainian].
Koshlakov, D.M. (2009). Osobennosti sovremennoy religioznosti [Features of modern religiosity]. Sibir na perekreste mirovyih religiy: materialyi chetvertoy mezhregion. nauch.-prakt. konf., posvyasch. pamyati vyidayuschegosya uchenogo i pedagoga, spetsialista po bibleistike, prof. NGU M.I.Rizhskogo - Siberia at the crossroads of world religions: materials of the fourth interregion. scientific-practical conf., dedicated. memory of an outstanding scientist and teacher, specialist in biblical studies, prof. NSU M.I. Rizhsky. (s. 35-39). Novosibirsk: NGU. [in Russian].
Petrushkevych, M.S. (2018). Relihiina komunikatsiia u konteksti masovoi kultury [Religious communication in the context of mass culture]. Ostroh: Vydavnytstvo Natsionalnoho universytetu "Ostrozka akademiia". [in Ukrainian].
Prutskova, E. (2012). Operatsionalizatsiya ponyatiya «Religioznost» v empiricheskih issledovaniyah [Operationalization of the concept of "Religiosity" in empirical research]. Gosudarstvo, religiya, tserkov v Rossii i za rubezhom - State, religion, church in Russia and abroad, 2 (30), 268-293. [in Russian].
Ryizhov, Yu.V. (2006). Mediareligioznost: osnova buduschey religii? [Media Religiousness: The Basis of the Future Religion?]. Chelovek - Man, 4, 119-126. [in Russian].
Tsaryova, E. V. (2014). Mediareligioznost i rechevaya agressiya [Media religiosity and speech aggression]. Molodezh i nauka: sbornik materialov H Yubileynoy Vserossiyskoy nauchno-tehnicheskoy konferentsii studentov, aspirantov i molodyih uchenyih s mezhdunarodnyim uchastiem, posvyaschennoy 80-letiyu obrazovaniya - Youth and science: a collection of materials of the X Anniversary All-Russian scientific and technical conference of students, graduate students and young scientists with international participation, dedicated to the 80th anniversary of education. Krasnoyarsk: Sibirskiy federalnyiy un-t. [in Russian].
Allport, G. W. (1968). The person in psychology: selected essays. Boston: Beacon press.
Benedikter, R. (2020). Technology: the new God? Religion in the Age of Digitalization. London, UK: Routledge.
Berger, P.L. 1999, ‘The Desecularization of the World: A Global Overview’. The Desecularization of the World: Resurgent Religion and World Politics. (pp. 1-18). Washington: Grand Rapids.
Berger, H., & Ezzy, D. (2009). Mass Media and Religious Identity: A Case Study of Young Witches. Journal for the Scientific Study of Religion, 48(3), 501-514.
Bhatia, V. (2020). Shani on the Web: Virality and Vitality in Digital Popular Hinduism. Religions, 11, 456. DOI: https://doi.org/10.3390/rel11090456
Bryson, J. R., Andres, L., & Davies, A. (2020). COVID-19, Virtual Church Services and a New Temporary Geography of Home. Journal of economic and social geography, 111(3), 360–372. DOI: https://doi.org/10.1111/tesg.12436
Campbell, H. A. (2013). Introduction: The Rise of the Study of Digital Religion. Digital Religion. Understanding Religious Practice in New Media Worlds (pp. 1–21). London, UK: Routledge.
Chen, Ch. H. (2011). Marketing Religion Online: The LDS Church's SEO Efforts. Journal of Media and Religion, 10:4, 185-205. DOI: https://doi.org/10.1080/15348423.2011.625265
Furseth, I. (eds). (2018). Religious Complexity in the Public Sphere. Palgrave Studies in Religion, Politics, and Policy. Palgrave Macmillan, Cham. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-319-55678-9_5
Gabriel, K (1996). Religiöse Individualisierung oder Säkularisierung. Biographie und Gruppe als Bezugspunkte moderner Religiosität. Gütersloh: Kaiser Gütersloher Verl. Haus.
Hjarvard, S. (2011). The mediatisation of religion: Theorising religion, media and social change. Culture and Religion, 12:2, 119-135. DOI: https://doi.org/10.1080/14755610.2011.579719
Holmberg, K., Bastubacka, J., & Thelwall, M. (2016). “@God please open your fridge!” Twitter messages to @God in content analysis: Hopes, humor, spirituality, and profanities. Journal of Religion, Media and Digital Culture, 5(2), 339-355. doi: https://doi.org/10.1163/21659214-90000085
Hosseini, S. H. (2008). Religion and Media, Religious Media, or Media Religion: Theoretical Studies. Journal of Media and Religion, 7:1-2, 56-69, DOI: https://doi.org/10.1080/15348420701838350
Knoblauch, H. (2009). Populäre Religion. Auf dem Weg in eine spirituelle Gesellschaft? Frankfurt am Main: Campus.
Luckmann, Th.(1993). Die unsichtbare Religion. Frankfurt am Main: Suhrkamp.
Radde-Antweiler, K. (2008). Virtual Religion. An Approach to a Religious and Ritual Topography of Second Life. Online - Heidelberg Journal of Religions on the Internet, 3, 174-211.
Taylor, Ch. (2007). A Secular Age. Massachusetts: Cambridge.
Townsend, A. (2020). Technology-mediated religiosity of elderly in Covid-19 social isolation. Media Psychology (Virtual) Symposium 2020. DOI: https://doi.org/10.13140/RG.2.2.24844.33927
Zviadadze, S. (2014). I ‘like’ my Patriarch. Religion on Facebook. New Forms of Religiosity in Contemporary Georgia. Online - Heidelberg Journal of Religions on the Internet, 6, 164-194. DOI: https://doi.org/10.11588/rel.2014.0.17365
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Коструба Н.
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
