ТИПОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ЯК ОСОБИСТІСНОГО УТВОРЕННЯ ПРАЦІВНИКА

Анотація

У статті обґрунтовано актуальність вивчення феномену організаційної ідентичності. На основі кластерного аналізу даних, отриманих за результатами застосування авторського опитувальника, виокремлено типи організаційної ідентичності з різним внутрішньоструктурним поєднанням її діагностичних показників. Виявлено, що для співробітників з «емотивно-адаптивним» типом організаційної ідентичності характерний низький рівень узгодженості особис­тісних та організаційних цілей і цінностей. Однак, зважаючи на яскраво вира­жену позитивну емоційну оцінку власної приналежності до установи, внаслідок високої міри задоволеності низки мотиваційних потреб у її межах, вони нама­гаються адаптуватися й дотримуватися задекларованих норм поведінки. Праців­ники з «когнітивно-нормативним» типом організаційної ідентичності тісно ото­тожнюють себе з організацією, виявляють високий рівень декларативних знань про загальні засади функціонування своєї компанії та її трудового колективу, але рідко демонструють активну участь у житті установи. Характерною особли­вістю працівників з «афілятивним» типом ідентичності є висока міра задово­леності потреб в афіляції, зокрема дружніх стосунках у колективі, підтримці та розумінні з боку колег, задоволенні від спілкування зі співробітниками. «Когні­тивно-адаптивний» тип ідентичності чітко усвідомлює свою приналежність до організації й на рефлексивному рівні позиціонує себе як її невід’ємну частину. Водночас низький рівень інтеріоризації цінностей та цілей організації поєд­нується зі спробами пристосовуватися до прийнятих у компанії норм поведінки. «Зріла» організаційна ідентичність співробітників характеризується високою сформованістю всіх її компонентів на когнітивному, емоційному та поведін­ковому рівнях; «незріла» ідентичність за змістовим навантаженням виступає антиподом до попередньої, оскільки характеризується низькими значеннями за всіма діагностичними показниками.