ЕМПІРИЧНІ РЕФЕРЕНТИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ РИЗИКОНЕБЕЗПЕЧНИХ ПРОФЕСІЙ
DOI:
https://doi.org/10.29038/2227-1376-2018-32-250-260Ключові слова:
психологічна безпека, смисложиттєві орієнтації, само¬ставлення, соціально-комунікативна компетентність, соціальна відповідальність, ризиконебезпечні професії.Анотація
У статті визначено емпіричні референти психологічної безпеки майбутніх фахівців ризиконебезпечних професій. Теоретичне обґрунтування проблеми стосується питань необхідності вивчення переживання стану психологічної безпеки для професійних груп, діяльність яких відбувається в емоційно напружених умовах. Підкреслено, що зміст переживання психологічної безпеки супроводжується відповідними особистісними характеристиками, які є індикатором їхньої професійної компетентності. Розроблена програма емпіричного дослідження, а також використані методи математичної обробки результатів дослідження дали змогу визначити референти переживання психологічної безпеки фахівців ризиконебезпечних професій: сформованість життєвих цілей, емоційна насиченість і результативність життєвого процесу, інтернальний локус контролю; позитивна самооцінка й самоставлення в ознаках аутосимпатії, самоповаги, самовпевненості, самоприйняття, саморозуміння та самоінтересу; їх соціальна відповідальність сформована за «принциповим», «нормативним» й «етичним» типом, а також за типом «самоствердження» та «самопожертви»; у них розвинені соціально-комунікативна компетентність, толерантність до невизначення, автономність, орієнтація на успіх та толерантність до фрустрації. Окреслені в статті відмінності психологічних референтів психологічної безпеки фахівців ризиконебезпечних професій можуть бути враховані під час розробки практичних програм оптимізації набуття стану внутрішньої психологічної безпеки в умовах динамічно мінливого соціального середовища.
Посилання
2. Havrilets, I. G. (2006). Psychophysiology of man in extreme situations [Psykhofiziolohiia liudyny v ekstremalnykh sytuatsiiakh]. Kyiv: Vipol [in Ukrainian].
3. Derkach, A. A. (2003). Professionalism of activity in special and extreme conditions: psychological and acmeological grounds [Professionalizm deyatelnosti v osobykh i ekstremalnykh usloviyakh: psikhologo-akmeologicheskiye osnovy]. Moscow: RAGS [in Russian].
4. Lazorko, O. V. (2016). Psychology of personality’s professional security [Psykholohiia profesiinoi bezpeky osobystosti]. Lutsk: Vezha Print [in Ukrainian].
5. Maisak, N. V. (2012). Prevention of personality deformations and destructions of specialists of stress-related professions [Profilaktika lichnostnykh deformatsiy i destruktsiy spetsialistov stressogennykh professiy: uchebno-metodicheskoe posobiye dlya studentov vuzov]. Moscow: MPSU [in Russian].
6. Timchenko, A. V. (1997). Psychological aspects of the state, behavior, and activity of people in extreme conditions and methods of their correction [Psikhologicheskiye aspekty sostoyaniya. povedeniya i deyatelnosti lyudey v ekstremalnykh usloviyakh i metody ikh korrektsii]. Kharkiv: KhVU [in Russian].
7. Timchenko, A. V. (2000). The syndrome of post-traumatic stress disorders: conceptualization, diagnosis, correction, and prognosis [Syndrom posttravmatychnykh stresovykh porushen: kontseptualizatsiia, diahnostyka, korektsiia ta prohnozuvannia]. Kharkiv: University of Internal Affairs [in Ukrainian].
8. Shapar, V. B. (2008). Psychology of crisis situations [Psikhologiya krizisnykh situatsiy]. Rostov-on-Don: Phoenix [in Russian].
9. Virna, Zh. (2015). Professional Deformations: Tendencies, Dynamics and Risks of Manifestation. Annales Universitatis Maria Curie-Skłodowska, 28 (2), 123–136.
