ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗМІН МОВЛЕННЯ У СТАНІ ТРИВОЖНОСТІ

Автор(и)

  • Olesia Turchak Національний університет біоресурсів і природокористування України

Ключові слова:

емоція, тривожність, мовленнєві параметри, усне мовлення, писемне мовлення

Анотація

На сучасному етапі розвитку суспільства в умовах активного зростання темпу життя, виробництва й міжособистісних контактів людина повинна бути здатною ефективно працювати в різних психологічних умовах, в умовах стресу й емоційної напруги. Стресові ситуації викликають зміни діяльності людини, у тому числі й зміни її мовлення. Відтак проблема індивідуальних проявів особ­ли­востей мовленнєвої діяльності людини в стресових та емоційно напружених ситуаціях актуальна у психологічній науці й вимагає комплексного дослідження. Статтю присвячено вивченню емпіричних референтів змін мовленнєвої діяльності людини, що відбуваються під впливом тривожного стану. Автор розглядає стан тривожності як емоційний стан гострого неспокою, пов’язаного у свідомості індивіда з прогнозуванням невдачі, небезпеки або ж очікуванням чогось важливого, значущого для людини в умовах невизначеності. Для розу­міння того, яким чином стан тривожності впливає на мовлення людини, проаналізо­вано теоретичні джерела із проблеми вербальних проявів тривожності, а також проявів тривожності в писемному мовленні. У результаті дослідження виокрем­лено такі емпіричні референти змін мовленнєвих параметрів, що виникають у стані тривожності: проблеми з вибором слів; зміни в граматичному оформ­ленні висловлювання; зміни в моторній реалізації висловлювань; самоко­ри­гування. Сформульовано теоретичні засади вивчення змін мовленнєвих пара­метрів і усного, і писемного мовлення в стані тривожності. У майбутньому емпі­ричні показники, запропоновані автором, можуть бути використані під час дослід­ження діяльності людини в емоціогенних ситуаціях.

Біографія автора

  • Olesia Turchak, Національний університет біоресурсів і природокористування України

    На сучасному етапі розвитку суспільства в умовах активного зростання темпу життя, виробництва й міжособистісних контактів людина повинна бути здатною ефективно працювати в різних психологічних умовах, в умовах стресу й емоційної напруги. Стресові ситуації викликають зміни діяльності людини, у тому числі й зміни її мовлення. Відтак проблема індивідуальних проявів особ­ли­востей мовленнєвої діяльності людини в стресових та емоційно напружених ситуаціях актуальна у психологічній науці й вимагає комплексного дослідження. Статтю присвячено вивченню емпіричних референтів змін мовленнєвої діяльності людини, що відбуваються під впливом тривожного стану. Автор розглядає стан тривожності як емоційний стан гострого неспокою, пов’язаного у свідомості індивіда з прогнозуванням невдачі, небезпеки або ж очікуванням чогось важливого, значущого для людини в умовах невизначеності. Для розу­міння того, яким чином стан тривожності впливає на мовлення людини, проаналізо­вано теоретичні джерела із проблеми вербальних проявів тривожності, а також проявів тривожності в писемному мовленні. У результаті дослідження виокрем­лено такі емпіричні референти змін мовленнєвих параметрів, що виникають у стані тривожності: проблеми з вибором слів; зміни в граматичному оформ­ленні висловлювання; зміни в моторній реалізації висловлювань; самоко­ри­гування. Сформульовано теоретичні засади вивчення змін мовленнєвих пара­метрів і усного, і писемного мовлення в стані тривожності. У майбутньому емпі­ричні показники, запропоновані автором, можуть бути використані під час дослід­ження діяльності людини в емоціогенних ситуаціях.

Посилання

Bolshoy psihologicheskiy slovar [Great psychological dictionary] / еd. B. Meshche¬riakov, V. Zinchenko. – St. Petersburg : Praim-Evroznak, 2004. – 672 p.
Galunov V. O vozmozhnosti opredeleniia emotsionalnogo sostoianiia govoriaschego po rechi [On the possibility of determining the emotional state of the speaker by speech] / V. Galunov // Rechevye tehnologii. – 2008. – № 1. – P. 60–65.
Ilyin E. Emotsii i chuvstva [Emotions and feelings]. – St. Petersburg : Piter, 2001. – 752 p.
Izard, K. Psyhologia emotsiy [Psychology of emotions] / K. Izard. – St. Petersburg : Piter, 1999. – 464 p.
Kiseliov V. Ob avtomaticheskom opredelenii emotsiy po rechi [On automatic identification of emotions by speech] / V. Kiseliov // Rechevye tehnologii. – 2010. – № 1. – P. 48–52.
Levitov N. O psihicheskih sostoianiiah cheloveka [About mental states of man] / N. Levitov. – Moscow : [b. i.], 1964. – 344 p.
Nosenko, E. Emotsionalnoe sostoianie i rech [Emotional state and speech] / E. Nosenko. – Kiev : [b. i.], 1981. – 195 р.
Potapova, R. Modifikatsia rechevogo signala kak sledstvie nalichia emotsionalnyh sostoianiy «strah»/«trevozhnost» [Modification of the speech signal as a consequence of emotional states «fear»/«anxiety»] / R. Potapova, V. Potapov // Rechevye tehnologii. – 2012. – № 1. – P. 52–60.
Praktikum po obschei, eksperementalnoy i prikladnoy psihologii [Workshop on general, Experimental and Applied Psychology] / ed. A. Krylov, S. Manichev. – St. Petersburg : Piter, 2007. – 560 p.
Hachaturyants, L. Eksperimentalnaia psihofiziologiia v kosmicheskih issledovaniiah [Experimental psychophysiology in space research] / L. Hachaturyants, L. Grimak, E. Khrunov. – Moscow : Nauka, 1976. – 400 p.
Tseitlin, S. Rechevye oshibki i ih preduprezhdenie. Na materialе oshibok shkolnika. [Speech errors and their prevention. On a material of schoolchild’s errors] / S. Tseitlin. – Moscow : URSS, 2009. – 192 p.
Dibner, A. Cue-counting: a measure of anxiety interviews / A. S. Dibner // J. Consult. Psychol. – 1956. – V. 20. – 478 p.
Lindsey, G. Thematic apperception test: a tentative appraisal of come «signs» of anxiety / G. Lindsey, A. Newburg // Journ. Consult. Psychol. – 1954. – V. 18. – № 6.
Mahl, G. The lexical and linguistic level in the expression of emotions / еd. by P. H. Knapp // Expression of the Emotions in Man. – N. Y., 1963. – P. 77–105.
Osgood C. E., Walker E. G. Motivation and language behaviour: a content analysis of suiside notes / C. E. Osgood, E. G. Walker // Journ. Abnorm. Soc. Psychol. – № 59. – P. 58–67.

Література

Большой психологический словарь / под ред. В. Мещерякова, В. Зинченко. – СПб. : Прайм-Еврознак, 2004. – 672 с.
Галунов В. О возможности определения эмоционального состояния говоря¬щего по речи / В. Галунов // Речевые технологии. – 2008. – № 1. – С. 60–66.
Ильин, Е. Эмоции и чувства – СПб. : Питер, 2001. – 752 с.
Изард К. Психология эмоций / К. Изард – СПб. : Питер, 1999. – 464 с.
Киселев В. Об автоматическом определении эмоций по речи / В. Киселев // Речевые технологии. – 2010. – № 1. – С. 48–52.
Левитов Н. О психических состояниях человека / Н. Левитов. – М. : [б. и.], 1964. – 344 с.
Носенко Э. Эмоциональное состояние и речь / Э. Носенко. – Киев : [б. и.], 1981. – 195 с.
Потапова Р. Модификация речевого сигнала как следствие наличия эмоциональных состояний «страх»/«тревожность» / Р. Потапова, В. Потапов // Речевые технологии – 2012. – № 1. – С. 52–60.
Практикум по общей, экспериментальной и прикладной психологии / под ред. А. Крылова, С. Маничева. – СПб. : Питер, 2007. – 560 с.
Хачатурьянц Л. Экспериментальная психофизиология в космических иссле¬дованиях / Л. Хачатурьянц, Л. Гримак, Е. Хрунов. – М. : Наука, 1976. – 400 с.
Цейтлин С. Речевые ошибки и их предупреждение. На материале ошибок школьника / С. Цейтлин. – М. : УРСС, 2009. – 192 с.
Dibner, A. Cue-counting: a measure of anxiety interviews / A. S. Dibner // J. Consult. Psychol. – 1956. – V. 20. – 478 p.
Lindsey, G. Thematic apperception test: a tentative appraisal of come «signs» of anxiety / G. Lindsey, A. Newburg // Journ. Consult. Psychol. – 1954. – V. 18. – № 6.
Mahl, G. The lexical and linguistic level in the expression of emotions / еd. by P. H. Knapp // Expression of the Emotions in Man. – N. Y., 1963. – P. 77–105.
Osgood C. E., Walker E. G. Motivation and language behaviour: a content analysis of suiside notes / C. E. Osgood, E. G. Walker // Journ. Abnorm. Soc. Psychol. – № 59. – P. 58–67.

Завантаження

Опубліковано

2014-03-05

Номер

Розділ

Статті

Схожі статті

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.