ЦІЛЕПОКЛАДАННЯ ЯК ОСНОВА КОУЧИНГУ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ

Анотація

У статті розкрито проблему цілепокладання як основу коучингу. Сучасна людина постійно стикається з необхідністю зміни й вибору цілей, виконання особистісних завдань, пов’язаних із кризою цінностей, пошуку власної ідентичності та осмислення життєвого шляху. Часто індивід не досягає поставленої мети або простежується проблема її постановки й визначення основних життєвих стратегій. У такому випадку одним із видів практичної допомоги є коучинг.

Дослідження має теоретико-методологічний характер. У цій праці зроблено детальний аналіз теорій цілепокладання провідних вітчизняних і зарубіжних психологів, таких як Л. Виготський, Дж. Келлі, К. Левін, О. Леонтьєв, Е. Лок, С. Рубінштейн, Т. Титаренко, О. Тихомирова, Ю. Швалб та ін. У результаті дослід­ження встановлено, що цілепокладання виступає конструктивним чин­ником людської діяльності, займає одне з провідних місць як у структурі діяльності, так і безпосередньо в процесі її реалізації; цілепокладання є визначальним чинником становлення особистості та є запорукою успішної життєдіяльності й суб’єктив­ного благополуччя; у єдиному процесі цілепокладання виокремлюємо лінії спів­відношень «мотив-ціль», «ціль-спосіб», «ціль-умови», центральним із-поміж них є зіставлення цілі та способів.

На основі результатів теоретико-методологічного аналізу проблеми ціле­покладання особистості й зіставлення їх із поняттям коучингу констатовано, що цілепокладання – це провідний процес коучингового підходу в терапевтичній діяльності психолога.

Для збільшення ефективності в процесі коучингу запропоновано дотри­муватися базових етапів коучингу. Це постановка цілі, перевірка її реальності, окреслення способів досягнення цілі, формування самомотивації й підтримки та дії досягнення.