МАТЕРІАЛЬНА ДЕПРИВАЦІЯ ЯК ФЕНОМЕНОЛОГІЯ БІДНОСТІ: РЕВІТАЛІЗАЦІЙНИЙ РАКУРС

Анотація

У статті висвітлено базові підходи до розуміння змістово-функціональної суті феномену матеріальної депривації. Відзначено негативну й гальмівну роль деприваційних обмежень у загальноособистісному розвитку людини. Ключове поняття економічної депривації «бідність» розглядається не лише як обмежена соціальна дія, а як особлива ізоляція, зумовлювана відсутністю економічних ресурсів. Наголошено, що економічна депривація вносить істотний розлад у життєдіяльність матеріально не забезпеченої людини, наповнює її поведінку агресивністю, тривожністю й конфліктністю. Констатовано, що симптомами економічного депривування є неконструктивна поведінка, яка знижує спонукально-мотиваційні потенціали людини, призводить до дезадаптації, стресів і фрустрації. Наголошено, що загальна невротизація матеріально депривованої особистості як специфічна форма світовідчуття проявляється насамперед у дезорганізуючих емоційних станах, режимі пригнічення та притлумлення психіки, а значить і просоціальної активності. Відзначено, що своєю глибиною й потужністю економічна депривація загрожує повноцінному розвитку на всіх рівнях, призводячи до своєрідної інволюції – соціального аутсайдерства. Відзначено, що соціальна фрустрованість депривованої особистості, яка виражається в незадоволеності власними суспільними досягненнями в основних аспектах життєдіяльності, зокрема на рівні неадекватного матеріального статусу, може призвести до глибоких порушень у Я-концепції та самосвідомості. Встановлено, що проблеми нейтралізації руйнівних наслідків економічної депривації для психіки особистості, крім залучення соціально-психологічних реабілітаційних технологій, потребують насамперед її розв’язання також на макроекономічному рівні. Висвітлено основні напрями ревіталізації матеріально депривованих людей завдяки залученню сучасних психореабілітаційних технологій.

Ключові слова: бідність, депривація, матеріальна депривація, економічна депривація, опозиція «бідний – багатий», ревіталізація.