СПЕЦИФІКА САМОАКЦЕПТАЦІЇ ДІВЧАТОК ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ: ЕМПІРИЧНИЙ РАКУРС

Анотація

У статті висвітлено ключові підходи до розуміння змістово-функціональ- ної суті феномену самоакцептації. У роботі проаналізовано основні наукові по- гляди на проблему самоакцептації особистості. Розкрито сутнісні ознаки само- акцептації в контексті специфіки особистісного розвитку дівчаток підліткового віку. Відзначено, що самоакцептація як складова частина самосвідомості є активністю особистості, спрямованою насамперед на різнобічне усвідомлення власного Я, а також на прийняття його на рівні усвідомленої самості, непов- торної екзистенційної суб’єктності. Загалом самоакцептація трактується як діяльність людини щодо віднайдення свого феноменологічного Я. Це складне полімодальне емоційно-ціннісне ставлення до себе, яке сформоване внаслідок результатів самосприймання і самоосмислення. Самоакцептація – це різнобічне самопізнання і самовизнання як особливі процеси психіки індивіда, що мають гностичну, сенсорну, вольову та інші форми прояву. Наголошено, що протягом онтогенезу особистості самоакцептація стабілізується разом з когнітивно регульованим багатогранним образом Я, адекватною самооцінкою та виступає певною запорукою побудови зваженої, збалансованої, позитивної Я-концепції. Констатовано, що визначальною рисою самоакцептації є наявність позитивного настановлення щодо себе, яке здебільшого формується передусім під впливом зовнішніх акцептуючих настановлень щодо індивіда у процесі його неперервної соціалізації в різних умовах. Встановлено, що самоакцептація особистості має пізнавальний, ціннісний, комунікативний, креативний, естетичний та інші по- тенціали, відбувається поетапно і проминає ті ж етапи, що й усвідомлення об’єктів зовнішнього світу, тобто долає шлях від елементарних самовідчуттів 

до самосприймання, самоуявлення, саморозуміння і, насамкінець, до загального самоприйняття. Отож самоакцептація реалізується завдяки конгломерату інте- лектуальних, мовленнєвих, перцептивних, матеріальних та інших дій людини.

У контексті вивчення феномену самоакцептації, зокрема в ракурсі фемінін- ного самоприйняття, здійснено емпіричне вивчення вибірки дівчаток підлітко- вого віку, які навчалися в різнотипних освітніх закладах – загальноосвітній школі та школі-інтернаті. У статті розкрито також психологічні особливості негативного впливу депривації на самосвідомість, образ Я та самоакцептацію особиcтості. Встановлено специфіку онто- і соціогенези депривованих дівчаток- підлітків, проаналізовано основні типи порушень у розвитку самоакцептації.

Ключові слова: самосвідомість, самість, образ Я, самооцінка, самопри- йняття, самоакцептація, підлітки, дівчатка підліткового віку, загальноосвітня школа, школа-інтернат.