КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ПРОКРАСТИНАЦІЇ ЯК ОСОБИСТІСНОГО ФЕНОМЕНУ В КОНТЕКСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ МОЗКОВИХ І СОМАТИЧНИХ МЕХАНІЗМІВ
DOI:
https://doi.org/10.29038/2227-1376-2025-45-cheКлючові слова:
прокрастинація, самоконтроль, префронтальна кора, регуляція емоцій, стрес, психічне та фізичне здоров'я, мотиваціяАнотація
Мета. Стаття присвячена аналізу прокрастинації як складного психологічного та нейрофізіологічного явища. Зокрема, охарактеризовано біологічні чинники, що пов’язані з розвитком дилаторної поведінкової реакції. Актуальність теми зумовлена зростанням поширеності прокрастинації в умовах сучасної дійсності, що характеризується багатозадачністю, високим темпом життя та зростаючими вимогами до продуктивності особистості.
Методи. У дослідженні були використані методи теоретичного аналізу та огляд літератури за вказаною темою, включаючи дані нейровізуалізації, психофізіології, когнітивної психології та нейронауки про мотивацію та емоції. Також були проаналізовані моделі прийняття рішень та дані про функціональні мережі мозку.
Результати. Виявлено ключову роль префронтальної кори та лімбічних структур у прийнятті рішень, регуляції емоцій та самоконтролю. Виявлено, що зниження активності в таких ділянках, як DLPFC або підвищення активності систем винагороди та уникнення (включаючи мигдалеподібне тіло, інсулу) посилюють прокрастинацію. Зафіксовано, що стратегія отримання негайного задоволення та уникнення стресових завдань сприяє формуванню циклу відкладання справ. Прокрастинація також має психосоматичний вимір - вона пов'язана з підвищеним рівнем стресу, проблемами зі сном, ослабленим імунітетом і схильністю до ризикованої для здоров'я поведінки. Також було зазначено, що існує зворотній зв'язок між зниженням самоефективності та погіршенням психічного і фізичного здоров'я.
Висновки. Прокрастинацію слід розглядати як багатовимірне явище, що визначається взаємодією когнітивних, емоційних та нейрофізіологічних механізмів. У світлі сучасних досліджень важливо враховувати її вплив не лише на психологічне функціонування, але й на фізичне здоров'я. Погляд на прокрастинацію з точки зору нейронаукової відкриває нові можливості для розробки ефективних терапевтичних і профілактичних стратегій, таких як тренування регуляції емоцій, стимуляція виконавчих функцій або посилення здатності уявляти майбутнє з метою підвищення цінності завдань.
Посилання
1. Dvornyk, M. S. (2018). Prokrastynatsiia v konstruiuvanni osobystisnoho maibutnoho [Procrastination in the construction of the personal future]. Kropyvnytskyi: Imeks-LTD [in Ukrainian].
2. Zhuravlova, O., & Zhuravlov, O. (2020). Neiropsykholohichni mekhanizmy rozvytku prokrastynatsii [Neuropsychological mechanisms of procrastination development]. Psykholohiia: realnist i perspektyvy – Psychology: reality and prospects, 14, 73–83 [in Ukrainian].
3. Ainslie, G. (2001). Breakdown of will. Cambridge University Press. DOI: https://doi.org/10.1017/CBO9781139164191
4. Bajaj, S., & Jonas, R. A. (2023). An analysis of the neurobiological causes and the role of brain in procrastination. International Journal of Indian Psychology, 11(3), 2934–2943. https://doi.org/10.25215/1103.279
5. Blunt, A., & Pychyl, T. (2000). Task aversiveness and procrastination: A multi-dimensional approach to task aversiveness across stages of personal projects. Personality and Individual Differences, 24, 153–167. DOI: https://doi.org/10.1016/S0191-8869(99)00091-4
6. Chen, B. B., & Chang, L. (2016). Procrastination as a fast life history strategy. Evolutionary Psychology, 14(1), 1–5. https://doi.org/10.1177/147470491663031 DOI: https://doi.org/10.1177/1474704916630314
7. Chen, K. H., & Chang, Y. L. (2013). Procrastination and self-control: A life strategy of temporary avoidance of stress. Personality and Individual Differences, 54(2), 194–199.
8. Chen, Z., Zhang, R., Xie, J. et al. (2022). Hybrid brain model accurately predict human procrastination behavior. Cogn Neurodyn, 16, 1107–1121 https://doi.org/10.1007/s11571-021-09765-z DOI: https://doi.org/10.1007/s11571-021-09765-z
9. Feng, T., & Zhang, S. (2023). The cognitive neural model of procrastination and related interventions. Acta Psychologica Sinica, 55(3), 350–367. https://doi.org/10.3724/SP.J.1042.2023.00350 DOI: https://doi.org/10.3724/SP.J.1042.2023.00350
10. Ferrari, J., Keane, S., Wolfe, R., & Beck, B. (1998). The antecedents and consequences of academic excuse-making: Examining individual differences in procrastination. Research in Higher Education, 39, 199–215. DOI: https://doi.org/10.1023/A:1018768715586
11. Khurshid, K., Mushtaq, R., Rauf, U. et al. (2025). Cognitive behavior therapy for academic burnout, procrastination, self-handicapping behavior, and test anxiety among adolescents: a randomized control trial. BMC Psychol, 13, 94 https://doi.org/10.1186/s40359-025-02371-2 DOI: https://doi.org/10.1186/s40359-025-02371-2
12. Kirk, A. (2011). Procrastination: A psychological perspective. Journal of Applied Psychology, 5(3), 45–60.
13. Mann, L., Burnett, P., Radford, M., & Ford, S. (1997). The Melbourne decision making questionnaire: An instrument for measuring patterns for coping with decisional conflict. Journal of Behavioral Decision Making, 10(1), 1–19. https://doi.org/10.1002/(sici)1099-0771(199703)10:1<1::aid-bdm242>3.0.co;2-x DOI: https://doi.org/10.1002/(SICI)1099-0771(199703)10:1<1::AID-BDM242>3.0.CO;2-X
14. Pychyl, T. A. (2013). Procrastination and self-regulation: A review. Journal of Social Psychology, 6(2), 137–150.
15. Pychyl, T. A., & Sirois, F. M. (2016). Procrastination, emotion regulation, and well-being. In F. M. Sirois & T. A. Pychyl (Eds.), Procrastination, health, and well-being (pp. 163–188). Elsevier Academic Press. https://doi.org/10.1016/b978-0-12-802862-9.00008-6 DOI: https://doi.org/10.1016/B978-0-12-802862-9.00008-6
16. Rabin, L. A., Fogel, J., & Nutter-Upham, K. E. (2011). Academic procrastination in college students: The role of self-reported executive function. Journal of Clinical and Experimental Neuropsychology, 33(3), 344–357. https://doi.org/10.1080/13803395.2010.518597 DOI: https://doi.org/10.1080/13803395.2010.518597
17. Schultz, W. (2006). Behavioral theories and the neurophysiology of reward. Annual Review of Psychology, 57, 87–115. https://doi.org/10.1146/annurev.psych.56.091103.070229 DOI: https://doi.org/10.1146/annurev.psych.56.091103.070229
18. Sergerstrom, S. C. (2000). Personality and the immune system: Models, methods, and mechanisms. Annals of Behavioral Medicine, 22(3), 180–190. https://doi.org/10.1007/bf02895112 DOI: https://doi.org/10.1007/BF02895112
19. Steel, P. (2007). The nature of procrastination: A meta-analytic and theoretical review of quintessential self-regulatory failure. Psychological Bulletin, 133(1), 65–94. https://doi.org/10.1037/0033-2909.133.1.65 DOI: https://doi.org/10.1037/0033-2909.133.1.65
20. Steel, P. (2012). The procrastination equation: How to stop putting things off and start getting things done. Pearson Education. https://doi.org/10.1002/pfi.21314 DOI: https://doi.org/10.1002/pfi.21314
21. Svartdal, F., Granmo, S., & Færevaag, F. S. (2018). On the behavioral side of procrastination: Exploring behavioral delay in real-life settings. Frontiers in Psychology, 9, 746. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2018.00746 DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2018.00746
22. Taylor, S., & Sirois, F. (2014). Health psychology (3rd ed.). McGraw-Hill Ryerson.
23. Tice, D. M., & Baumeister, R. F. (1997). Longitudinal study of procrastination, performance, stress, and health: The costs and benefits of dawdling. Psychological Science, 8(6), 454–458. https://doi.org/10.1111/j.1467-9280.1997.tb00460.x DOI: https://doi.org/10.1111/j.1467-9280.1997.tb00460.x
24. Tice, D. M., Bratslavsky, E., & Baumeister, R. F. (2001). Emotional distress regulation takes precedence over impulse control: If you feel bad, do it! Journal of Personality and Social Psychology, 80(1), 53–67. https://doi.org/10.1037//0022-3514.80.1.53 DOI: https://doi.org/10.1037//0022-3514.80.1.53
25. Turk, D. C., & Meichenbaum, D. (1991). Adherence to self-care regimens: The patient’s perspective. In J. J. Sweet, R. H. Rozensky, & S. M. Tovian (Eds.), Handbook of clinical psychology in medical settings (pp. 249–266). Plenum Press. https://doi.org/10.1007/978-1-4615-3792-2_15 DOI: https://doi.org/10.1007/978-1-4615-3792-2_15
26. Yang, Y., Chen, Z., Chen, Q., & Feng, T. (2021). Neural basis responsible for episodic future thinking effects on procrastination: The interaction between the cognitive control pathway and emotional processing pathway. Cortex, 145, 250–263. https://doi.org/10.1016/j.cortex.2021.09.013 DOI: https://doi.org/10.1016/j.cortex.2021.09.013
27. Yin, Y., Su, T., Wang, X., Hu, B., Zhang, R., Zhou, F., Feng, T. (2025). Exploring common and distinct neural basis of procrastination and impulsivity through elastic net regression. Cerebral Cortex, 35(2), bhae503, https://doi.org/10.1093/cercor/bhae503 DOI: https://doi.org/10.1093/cercor/bhae503
28. Zhao, X., Zhang, R. & Feng, T. (2024). The vmPFC-IPL functional connectivity as the neural basis of future self-continuity impacted procrastination: the mediating role of anticipated positive outcomes. Behav Brain Funct, 20, 23 https://doi.org/10.1186/s12993-024-00249-8 DOI: https://doi.org/10.1186/s12993-024-00236-z
29. Zimbardo, P. G., & Boyd, J. N. (1999). Putting time in perspective: A valid and reliable measure of time perspective. Journal of Personality and Social Psychology, 77(6), 1271–1288. https://doi.org/10.1037//0022-3514.77.6.1271 DOI: https://doi.org/10.1037//0022-3514.77.6.1271
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Чечель Владислав, Журавльова Олена
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
