ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ ЕМОЦІЙНОЇ СЕПАРАЦІЇ В ПРОЦЕСІ СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТІСНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ
DOI:
https://doi.org/10.29038/2227-1376-2024-44-hodКлючові слова:
емоційна сепарація, сепарація-індивідуація, ідентичність, особистісна ідентичність, юнацький вікАнотація
Мета. У статті розкрито теоретико-методологічний аналіз проблеми емоційної сепарації в процесі становлення особистісної ідентичності в юнацькому віці. Мета полягала у дослідженні особливостей емоційної сепарації в юнацькому віці.
Методи. Для досягнення поставлених цілей були використані такі методи науково-теоретичного вивчення проблеми: аналіз, синтез, абстрагування, систематизація, узагальнення для визначення поняття сутності емоційної сепарації, моделювання – з метою визначення впливу емоційної сепарації на становлення особистісної ідентичності в юнацькому віці.
Результати. Теоретико-методологічний аналіз тематичної науково-психологічної літератури з проблем емоційної сепарації та особистісної самоідентичності в юнацькому віці дав підстави стверджувати існування між ними взаємозв’язку. Як було сказано раніше, концепція емоційної сепарації ще не набрала обертів у літературі в будь-якій галузі. Психологія та суміжні науки мають можливість прийняти це поняття та побудувати для нього теоретичну основу в рамках нашої професії. Під час успішної емоційної сепарації молоді люди, юнаки стають психологічно незалежними, емоційно відокремлюючись від батьків і одночасно розвиваючи почуття довіри до них. Однак незалежність від батьків не є лише емоційною сепарацією. Теорія прихильності наголошує на важливості емоційного зв’язку між батьками та дітьми, який сприяє адаптивній незалежності дитини від батьків – процесу сепарації. Безпечні стосунки між батьками та юнаками можуть сприяти здоровій автономії та, у свою чергу, позитивній психосоціальній адаптації, а також формуванню особистісної ідентичності.
Висновки. В юнацькому віці відбувається розширення можливостей дитини, яке позначається, зокрема, емоційним відділенням суб’єкта від його сімейного контексту. Тобто емоційна сепарація дитини від батьків, що є цілком здоровим процесом. Наше дослідження якраз і є спробою виявити, як особистісна ідентичність юнаків пов’язана з параметрами стосунків між ними та батьками, тобто емоційна сепарація.
Посилання
1. Hodyk, S. (2024). Psykholohichni osoblyvosti fenomenu emotsiinoi separatsii v yunatskomu vitsi [Psychological features of the phenomenon of emotional separation in youth]. Psykhoheneza osobystosti: norma i deviatsiia – Psychogenesis of personality: norm and deviation: coll. of science articles and theses. (s. 31-41). Lutsk : FOP Mazhula Yu. M. [in Ukrainian].
2. Kulchytska, A. V, Mudryk, A. B, Fedotova, T. V. (2015). Stanovlennia komunikatyvnoi kompetentnosti v studentiv-psykholohiv [Development of communicative competence in psychology students]. East European Gournal of Psycholinguistics, 2, 100-109. [in Ukrainian].
3. Adams, G.,& Fitch S. (1982). Ego stage and identity status development: a cross-sequential analysis. Journal of Personality and Social Psychology, 43,574–583. DOI: https://doi.org/10.1037//0022-3514.43.3.574
4. Allen, J. P. & Tan, J. S. (2016). The multiple facets of attachment in adolescence. In J. Cassidy & P. R. Shaver (Eds.), Handbook of attachment: Theory, research, and clinical applications (3rd ed., pp. 399–434). Guilford Press.
5. Beyers, W., Goossens, L., Vansant, I., & Moors, E. (2003). A structural model of autonomy in middle and late adolescence: Connectedness, separation, detachment, and agency. Journal of Youth and Adolescence, 32, 351–365. http://dx.doi.org/10.1023/a:1024922031510 DOI: https://doi.org/10.1023/A:1024922031510
6. Blos, P. (1967). The second individuation process of adolescence. The Psychoanalytic Study of the Child, 22(1), 162–186. https://doi.org/10.1080/00797308.1967.11822595. DOI: https://doi.org/10.1080/00797308.1967.11822595
7. Branje, S. (2018). Development of parent-adolescent relationships: Conflict interactions as a mechanism of change. Child Development Perspectives, 12(3), 171–176. https://doi.org/10.1111/cdep.12278 DOI: https://doi.org/10.1111/cdep.12278
8. Campbell, E., Adams, G. R., & Dobson, W. R. (1984). Familial correlates of identity formation in late adolescence: A study of the predictive utility of connectedness and individuality in family relations. Journal of Youth and Adolescence, 13(6), 509–525. https://doi.org/10.1007/BF02088596. DOI: https://doi.org/10.1007/BF02088596
9. Collins, W. A., & Steinberg, L. (2006). Adolescent development in interpersonal context. In N. Eisenberg (Ed.), Handbook of child psychology: Vol. 3. Social, emotional, and personality development (6th ed., pp. 1003–1067). New York: Wiley.
10. Corcoran, K. J. (1982). An expoloratory investigation into self-other differentiation: Empirical evidence for a monistic perspective on empathy. Psychotherapy: Theory, Research & Practice, 19(1), 63-68. https://doi.org/10.1037/h0088418 DOI: https://doi.org/10.1037/h0088418
11. Corcoran, K. J. (1983). Emotional separation and empathy. Journal of Clinical Psychology, 39(5), 667-671. https://doi.org/10.1002/1097-4679(198309)39:5<667::AID-JCLP2270390505>3.0.CO;2-C. DOI: https://doi.org/10.1002/1097-4679(198309)39:5<667::AID-JCLP2270390505>3.0.CO;2-C
12. De Goede, I. H. A., Branje, S. J. T., & Meeus, W. H. J. (2009). Developmental changes in adolescents’ perceptions of relationships with their parents. Journal of Youth and Adolescence, 38, 75–88. https://doi.org/10.1007/s10964-008-9286-7 DOI: https://doi.org/10.1007/s10964-008-9286-7
13. Delhaye, M., Kempenaers, C., Burton, J., Gooseens, L., & Linkowski, P. (2011). Réflexions sur le concept de détachement adolescentaire [Reflexions about the adolescent detachment concept]. Annales Médico-Psychologiques, 169, 215-220. DOI: https://doi.org/10.1016/j.amp.2010.07.004
14. Erikson E. (1968). Identity, Youth and Crisis. New York: Norton.
15. Koepke, S., & Denissen, J. J. A. (2012). Dynamics of identity development and separation-individuation in parent-child relationships during adolescence and emerging adulthood: A conceptual integration. Developmental Review, 32(1), 67–88. https://doi.org/10.1016/j.dr.2012.01.001 DOI: https://doi.org/10.1016/j.dr.2012.01.001
16. Kroger, J., & Marcia, J. E. (2011). The identity statuses: Origins, meanings, and interpretations. In S. J. Schwartz, K. Luyckx, & V. L. Vignoles (Eds.), Handbook of identity theory and research (pp. 31–53). Springer Science + Business Media. https://doi.org/10.1007/978-1-4419-7988-9_2 DOI: https://doi.org/10.1007/978-1-4419-7988-9_2
17. Kulchytska, A.V. (2014). Cognitive Interest in the Context of Information Theory of Emotions. East European Journal of Psycholinguistics. Lutsk: Lesya Ukrainka Eastern European National University, 1, 121-129.
18. Larson, R., Richards, M., Moneta, G., Holmbeck, G., & Duckett, E. (1996). Changes in adolescents’ daily interactions with their families from ages 10–18: disengagement and transformation. Developmental Psychology, 32,744–754. DOI: https://doi.org/10.1037/0012-1649.32.4.744
19. Meeus, W., & Dekovic′, M. (1995). Identity development, parental and peer support: Results of national Dutch survey. Adolescence, 30, 931-944.
20. Meeus, W., Iedema, J., Maassen, G., & Engels, R. (2005). Separation–individuation revisited: on the interplay of parent–adolescent relations, identity and emotional adjustment in adolescence. Journal of Adolescence 28. 89–106. DOI: https://doi.org/10.1016/j.adolescence.2004.07.003
21. Meeus, W. H. J., Branje, S. J. T., van der Valk, I., & de Wied, M. (2007). Relationships with intimate partner, best friend, and parents in adolescence and early adulthood: A study of the saliency of the intimate partnership. International Journal of Behavioral Development, 31(6), 569–580. https://doi.org/10.1177/0165025407080584. DOI: https://doi.org/10.1177/0165025407080584
22. Montgomery, M. J., Hernandez, L., & Ferrer-Wreder, L. (2008). Identity development and intervention studies: The right time for a marriage? Identity: An International Journal of Theory and Research, 8(2), 173–182. https://doi.org/10.1080/15283480801940115. DOI: https://doi.org/10.1080/15283480801940115
23. Parra, A., Oliva, A., & Sánchez-Queija, I. (2015). Development of emotional autonomy from adolescence to young adulthood in Spain. Journal of Adolescence, 38, 57–67. https://doi.org/10. 1016/j.adolescence.2014.11.003. DOI: https://doi.org/10.1016/j.adolescence.2014.11.003
24. Ryan, M., & Lynch, J. (1989). Emotional autonomy versus detachment: Revisiting the vicissitudes of adolescence and young adulthood. Child Development, 60, 340–356. https://doi.org/10. 2307/1130981. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1467-8624.1989.tb02720.x
25. Sara Marie Kintzle Under the Direction of Brian Bride (2012) Secondary traumatic stress in military healthcare providers: an examination into empathy and emotional separation as moderating variables. – 115 p. https://getd.libs.uga.edu/pdfs/kintzle_sara_m_201205_phd.pdf.
26. Schwartz, S. J., Zamboanga, B. L., Wang, W., & Olthuis, J. V. (2009). Measuring identity from an Eriksonian perspective: two sides of the same coin? Journal of Personality Assessment, 91, 143–154. https://doi.org/10.1080/00223890802634266 DOI: https://doi.org/10.1080/00223890802634266
27. Schwartz, S. J., Hardy, S. A., Zamboanga, B. L., Meca, A., Waterman, A. S., & Picariello, S., et al. (2015). Identity in young adulthood: links with mental health and risky behavior. Journal of Applied Developmental Psychology, 36, 39–52. https://doi.org/10.1016/j.appdev.2014.10.001. DOI: https://doi.org/10.1016/j.appdev.2014.10.001
28. Shanahan, L., McHale, S. M., Crouter, A. C., & Osgood, D. W. (2007). Warmth with mothers and fathers from middle childhood to late adolescence: Within- and between-families comparisons. Developmental Psychology, 43, 551–563. https://doi.org/10. 1037/0012-1649.43.3.551 DOI: https://doi.org/10.1037/0012-1649.43.3.551
29. Sugimura, K. (2020). Adolescent identity development in Japan. Child Development Perspectives, 14(2), 71–77. http://dx.doi.org/10.1111/cdep.12359 DOI: https://doi.org/10.1111/cdep.12359
30. Sugimura, K., Crocetti, E., Hatano, K., Kaniušonytė, G., Hihara, S., & Žukauskienė, R. (2018). A cross-cultural perspective on the relationships between emotional separation, parental trust, and identity in adolescents. Journal of Youth and Adolescence, 47(4), 749–759. https://doi.org/10.1007/s10964-018-0819-4 DOI: https://doi.org/10.1007/s10964-018-0819-4
31. Sugimura, K., Hihara, S., Hatano, K., Nakama, R., Saiga, S., & Tsuzuki, M. (2023). Profiles of emotional separation and parental trust from adolescence to emerging adulthood: Age differences and associations with identity and life satisfaction. Journal of Youth and Adolescence, 52(3), 475–489. https://doi.org/10.1007/s10964-022-01716-z. DOI: https://doi.org/10.1007/s10964-022-01716-z
32. Umemura, T., Watanabe, M., Tazuke, K., Asada-Hirano, S., & Kudo, S. (2018). Secure base script and psychological dysfunction in Japanese young adults in the 21st century: Using the attachment script assessment. Developmental Psychology, 54(5), 989–998. https://doi.org/10.1037/dev0000471 DOI: https://doi.org/10.1037/dev0000471
33. Van Petegem, S., Vansteenkiste, M., Soenens, B., Beyers, W., & Aelterman, N. (2015). Examining the longitudinal association between oppositional defiance and autonomy in adolescence. Developmental Psychology, 51, 67–74. http://dx.doi.org/10.1037/a0038374 DOI: https://doi.org/10.1037/a0038374
34. Waterman A. S. (1993). Developmental perspectives on identity formation: from adolescence to adulthood. In J. Marcia,A. Waterman,D. Matteson,S. Archer,& J. Orlofsky (Eds.), Ego Identity (pp. 42–68). New York: Springer. DOI: https://doi.org/10.1007/978-1-4613-8330-7_3
35. Youniss J., & Smollar J. (1985). Adolescent Relationships with Mothers, Fathers, and Friends. Chicago: University of Chicago Press.
36. Žukauskienė, R., Kaniušonytė, G., Nelson, L. J., Crocetti, E., Malinauskienė, O., Hihara, S., & Sugimura, K. (2020). Objective and subjective markers of transition to adulthood in emerging adults: Their mediating role in explaining the link between parental trust and life satisfaction. Journal of Social and Personal Relationships, 37(12), 3006–3027. https://doi.org/10. 1177/0265407520948621 DOI: https://doi.org/10.1177/0265407520948621
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Годик Софія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
