СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ДІТЕЙ, ПОСТРАЖДАЛИХ ВІД СІМЕЙНОГО НАСИЛЬСТВА

Анна Кульчицька; Тетяна Федотова; Оксана Кихтюк

doi:10.29038/2227-1376-2024-43-kyl

Автор(и)

Анна Кульчицька Волинський національний університет імені Лесі Українки
Тетяна Федотова Волинський національний університет імені Лесі Українки
Оксана Кихтюк Волинський національний університет імені Лесі Українки

DOI:

https://doi.org/10.29038/2227-1376-2024-43-kyl

Ключові слова:

сімейне насильство, копінг-стратегії, спрямованість особистості, форми агресії

Анотація

Мета. У статті розкрита проблема сімейного насильства в психології та дослідження соціально-психологічних особливостей дітей, постраждалих від сімейного насильства.

Методи. Для досягнення мети у дослідженні було використано наступні методи: копінг-тест Лазаруса, методика спрямованості особистості» В. Смекала, М. Кучера; особистісний опитувальник FPI (модифіковану форму В), методика діагностики показників та форм агресії А. Басса та А. Дарки; методи математичної статистики, зокрема (визначення середніх величин, відсотковий та кореляційний аналіз, φ-кутовий перетворення Фішера).

Результати. Згідно результатів опитаних підлітків за обраними методиками було встановлено, що підлітки, які зазнали сімейне насильство чи були його свідками: орієнтовані на завдання та на себе, у складних життєвих обставинах швидше вони демонструють копінг-поведінку: дистанціювання, пошуку соціальної підтримки та втечу-уникнення; вони характеризуються високим рівнем: невротичності, депресивності, дратівливості, сором’язливості, відкритості та емоційної лабільності, вербальної агресії, підозрілістю, образливістю, непрямою та фізичною агресивністю.

В свою чергу в підлітків, стосовно яких не було вчинено протиправних дій з боку батьків/опікунів і загалом вони не зазнавали якихось насильницьких дій (булінгу) в соціальних групах, встановлено: направленість на себе та на розбудову міжособистісних взаємин; в складних ситуаціях вони вдаються до конфронтаційного копінгу, соціальної підтримки та позитивної переоцінки ситуації; з одної сторони, вони вирізняються більшою врівноваженістю, з іншої – демонструють дратівливість, емоційну лабільність, негативізм, роздратування, підозрілість та вербальну агресію. Також в обох групах підлітків визначено певний рівень спонтанної агресивності, товариськості, реактивної агресивності, амбівертованість та андрогінну гендерну ідентичність.

Висновки. Соціально-психологічні особливості дітей, що постраждали від сімейного насилля характеризуються в опитаних підлітків певним зв’язком. А саме в підлітків, що зазнали насильства було визначено зв’язок: дистанціювання з депресивністю, втечі-уникнення з невротичністю та реактивною агресивністю; спрямованості на себе з копінгом пошуку соціальної підтримки та негативного зв’язку з сором’язливістю. В підлітків, щодо яких не було насильства в сім’ї, встановлено зв’язки: копінгу планування вирішення проблем з спрямованістю на взаємодію, позитивної переоцінки з товариськістю; негативний зв’язок – пошуку соціальної підтримки з невротичністю та депресивністю.

Посилання

Herasina L. M. (2015). Nasylstvo yak sotsialna destruktsiia [Violence as social destruction. Bulletin of Kharkiv National University named after V. N. Karazin]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina. – Bulletin of Kharkiv National University named after V. N. Karazin, 11, 35–40. [in Ukrainian].

Dovzhenko, A. V., Prysiazhniuk, A. Y., Hantsiura V. A. (Eds.). (2004). Zapobihannia nasylstva v simi. Kyiv : TOV NOVA. [in Ukrainian].

Klimov, H. I. (1995). Profesiina oriientatsiia i metodyka proforiientatsiinoi roboty (praktykum) [Professional guidance and methods of career guidance work (workshop)]. Rivne: Rivnen. derzh. ped. in-t [in Ukrainian].

Kulchytska, A. V. (2023). Psykholohiia kouchynhu v motyvatsiino-aksiolohichnykh stratehiiakh osobystosti [Psychology of coaching in motivational and axiological strategies of the individual]. Psykholohiia revitalizatsii: vikovi ta pedahohichni vymiry – Psychology of revitalization: age and pedagogical dimensions. (рр. 305-344). Lutsk: Lesya Ukrainka Volyn National University [in Ukrainian].

Kulchytska, A.V., Fedotova, T. V. (2019). Osoblyvosti vzaiemozviazku mizh konstruktom profesiinoho vyhorannia ta proiavom ahresyvnykh form povedinky osobystosti [Characteristics of the interrelation between the construct «occupational burnout» and the expression of aggressive forms of personal behavior]. Psykholohichni perspektyvy – Psychological Prospects Journal, 34, 80-94. https://doi.org/10.29038/2227-1376-2019-34-80-93 [in Ukrainian].

Maksymova, N. Yu., Miliutina, K. L. (2003). Sotsialno-psykholohichni aspekty problem nasylstva [Socio-psychological aspects of the problems of violence]. K. [in Ukrainian].

Levak, M.V., Petryshche, V.Iu. (2012). Psykholohu dlia roboty. Diahnostychni metodyky: zbirnyk [Psychologist for work. Diagnostic methods: a collection]. Uzhhorod: Vydavnytstvo Oleksandry Harkushi. [in Ukrainian].

Pro zapobihannia ta protydiiu domashnomu nasylstvu : Zakon Ukrainy vid 7 hrudnia 2017 roku № 2229-VII. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 2018. № 5. St. 35. [in Ukrainian].

Smetaniuk, T. I. (2009). Simeine nasyllia yak pryroda liudskykh stosunkiv [Domestic violence as the nature of human relations]. Zbirnyk naukovykh prats Kamianets-Podilskoho natsionalnoho universytetu imeni Ivana Ohiienka. Seriia: Sotsialno-pedahohichna – Collection of scientific works of Kamianets-Podilskyi National University named after Ivan Ohienko. Series: Social and pedagogical, 13, 227-232. [in Ukrainian].

Stepanenko, O. V. (2023). Psykholohichne nasylstvo yak forma domashnoho nasylstva [Psychological violence as a form of domestic violence]. Nove ukrainske pravo – New Ukrainian law, 3, 155-159. https://doi.org/10.51989/NUL.2023.3.22 [in Ukrainian].

Trubavina, I. M. (2002). Sotsialno-pedahohichna robota z neblahopoluchnoiu simieiu [Social and pedagogical work with a dysfunctional family]. Kyiv : DTsSSM [in Ukrainian].

Abrahamyan, A., Soares, S., Fraga, S., & Barros, H. (2024). Prevalence of Parental Violent Discipline Toward Children: Findings From A Portuguese Population. Journal of Interpersonal Violence, 39(9-10), 1881-1904. https://doi.org/10.1177/08862605241230552

Altafim, E. R. P., Magalhães, C., & Linhares, M. B. M. (2024). Prevention of Child Maltreatment: Integrative Review of Findings From an Evidence-Based Parenting Program. Trauma, Violence, & Abuse, 25(3), 1938-1953. https://doi.org/10.1177/15248380231201811

Folkman, S., Lazarus, R. S. (1980). An Analysis of Coping in a Middle-Aged Community Sample. Journal of Health and Social Behavior, 21, 219–231.

Zavala, E., & Caraballo, K. (2024). Social Concern Theory and Family Violence Among Latino Families. Journal of Interpersonal Violence, 39(11-12), 2373-2394. https://doi.org/10.1177/08862605231218220