Насилля дитини: від психоаналізу до реальності захисту прав дітей у Бразилії

Автор(и)

  • Жанна Вірна Волинський національний університет імені Лесі Українки
  • Анна Марія Енг Папський католицький університет Парани

DOI:

https://doi.org/10.29038/2227-1376-2024-43-vir

Ключові слова:

насилля, агресія, саморуйнування, відчуття колонізації, захист від бідності, права дитини, перенос, менталізація

Анотація

Метою презентованого матеріалу є узагальнення базових психоаналітичних позицій щодо аналізу людської агресивності та насильницьких імпульсів, а також аналіз напрацювань південноамериканських педагогів з проблеми насильства в межах визнання людських прав на безпечне життя.

Методи. Визначений теоретико-методологічний напрямок аналізу насилля дитини складається з дослідницьких процедур бібліографічного огляду психоаналітичних і соціально-педагогічних досліджень.

Результати. Психоаналітичні позиції інтерпретації феномену насилля презентовані класичними узагальненнями З. Фройда щодо агресії, садизму та витіснення лібідо. Концептуальне розуміння інтрапсихічних аспектів насилля дитини доповнено положеннями теорій об’єктних відносин через різні форми саморуйнування особистості. Розкрито соціально-історичний контекст насилля та наголошено, що насилля завжди містить факт порушення однією людиною прав і свобод іншої людини. Аналіз праць бразильських психоаналітиків розкриває специфіку переживання «відчуття колонізації» у неусвідомлюваних формах витісненої напруги протистояння та почуття вини. Наголошено, що різні конфліктні травми і стани соціальної дезінтеграції повинні розпочинатися з усвідомлення справедливої солідарності та прав людини. Також важливим є усвідомлення прав дитиною, що відповідає доктрині її інтегрального захисту. Розкрито наукові доробки наукової школи професора А.М. Енг з вивчення проблем насилля і прав дитини. Окреслено базові позиції співпраці українських і бразильських науковців щодо вивчення психологічних норм якості життя, ментального здоров’я і благополуччя дітей в гуманітарних ситуаціях (бідність, війни, екологічні катастрофи, вимушене переміщення тощо).

Висновки. Науковий синтез психоаналізу насилля дитини та соціально-педагогічних узагальнень щодо прав дитини на безпечне існування є новою формою практичного вирішення проблеми захисту якості життя дитини.

Посилання

Astrain, S.R. (2021). Ética intercultural: leituras do pensamento latino-americano. São Leopoldo: Oikos. https://oikoseditora.com.br/files/Etica%20Intercultural%20-%20E-book.pdf [in Portuguese].

Balint, M. (1987). Thrills & regressions. London: Maresfield Library.

Berkovitz, L. (1962). Aggression: A Social Psychological Analysis. New York : McGraw-Hill. https://psycnet.apa.org/record/1963-06518-000

Bion, W.R. (1967). Diferenciação entre a Personalidade Psicótica e a Personalidade NãoPsicótica. Estudos Psicanalíticos Revisados. Rio de Janeiro: Imago Editora. 45-62.

Bowlby, J. (1969). Apego. São Paulo: Livraria Martins Fontes Editora Ltda., 1984.

Cerqueira, D. (2021). Atlas da Violência 2021. São Paulo: FBSP. https://www.ipea.gov.br/atlasviolencia/publicacoes. [in Portuguese].

Children of war. Statistical information. Office of the Prosecutor General (2024). URL: https://www.gp.gov.ua/ [in Ukrainian].

Deleuze, G. (1991). Empiricism and Subjectivity: An essay on Hume's theory of human nature. New York: Columbia University Press. http://www.elimeyerhoff.com/books/Deleuze/Deleuze%20-%20Empiricism%20and %20Subjectivity.pdf

Eizirik M. & Fonagy P. (2009). Terapia de mentalização para pacientes com transtorno de personalidade borderline: uma atualização. Revista Brasileira de Psiquiatria, 31(1), 72-75 ; https://www.scielo.br/j/rbp/a/5jkVYLcKq7xfxt3hqScvLgv/ [in Portuguese].

Eyng A.M. (2019). Infâncias e vilências : garantia de direitos no cotidiano de crianças e Teenages. Contribuições dе programas desenvolvidos на órbita estatal e da Sociedade Civil no ambito internacional. Curitiba: PUCPRESS. https://www.champagnat.org/shared/bau/Infancias_e_violencias_Relatorio2018.pdf. [in Portuguese].

Eyng A.M., Cardoso, J.C. (2020). Direitos da infância em contextos de necessidades humanitárias: fatores de risco e demandas educativas. Ensaio. 28 (109). 1098-1120. http://dx.doi.org/10.1590/s0104-40362020002802361 [in Portuguese].

Eyng, A.M., Silva, J.A., Ferreira, B.P., Padilha, L.R., Velozo, T.Q., Ruggeri, A., Noniega, M.S., Morales, M.Y. (2021). A infância em situação humanitária no âmbito latino-americano: direito à educação e o direito à saúde na pandemia da covid 19 - contribuições dos sujeitos. Brasil – Paraná, Curitiba. https://champagnat.org/wp-content/uploads/2021/07/InfanciaSituacaoHumanitaria_na-pandemia_volume1.pdf. [in Portuguese].

Fanon, F. (1968). Os condenados da terra. Rio de Janeiro : Editora Civilizacão Brasileira.https://cursosextensao.usp.br/pluginfile.php/840060/mod_resource/content/2/Os_condenados_da_Terra-Frantz-Fanon.pdf [in Portuguese].

Feshbach, S. (1971). Dynamics and morality of violence and aggression: Some psychological considerations. American Psychologist, 26(3). 281-292. https://doi.org/10.1037/h0031219

Foucault, M. (1975). Doença Mental e Psicologia. Rio de Janeiro: Tempo Brasileiro. https://projetophronesis.wordpress.com/wp-content/uploads/2009/08/ foucault-michel-doenca-mental-e-psicologia.pdf [in Portuguese].

Freud, S. (2010a). Além do princípio do prazer (1920). Obras completas, 14, 161-239. [in Portuguese].

Freud, S. (2010b). «Batem numa criança»: contribuição ao conhecimento da genese das perversões sexuais (1919). Obras completas, 14, 293-327. [in Portuguese].

Freud, S. (2010c). O instinto e suas vicissitudes. Obras completas, 12, 38-60. [in Portuguese].

Freud, S. (2011a). O mal-estar na civilização (1930). Obras completas, 18, 9-286. [in Portuguese].

Freud, S. (2011b). O problema econômico do masoquismo (1924). Obras completas, 16, 184-202. [in Portuguese].

Fromm, E. (1970). Psicanálise da sociedade contemporânea. Rio de Janeiro: Zahar Editores. https://lotuspsicanalise.com.br/biblioteca/ Analise_do_Homem_Erich_Fromm.pdf [in Portuguese].

Kernberg O. F. (1995). Agressão nos transtornos de personalidade e nas perversões. Porto Alegre: Artes Médicas. [in Portuguese].

Klein, M.(1996). Amor, culpa e reparação e outros trabalhos (1921–1945). Rio de Janeiro: Imago. [in Portuguese].

Mahler, M.S. (1967). On Human Symbiosis and the Vicissitudes of Individuation. Journal of the American Psychoanalytic Association. 15(4), 740-763. https://doi.org/10.1177/000306516701500401

Martin-Baró, I. (2017). O latino indolente: Caráter ideológico do fatalismo latino-americano. Crítica e libertação na Psicologia. Petrópolis: Vozes. 173-203. https://www.scribd.com/document/436114568/Martin-Baro-2017-O-latino-indolente-carater-ideologico-do-fatalismo-latino-americano-pdf [in Portuguese].

Prado, J.C. (2011). Formação do Brasil contemporâneo. São Paulo : Colônia Cia das Letras. https://www.companhiadasletras.com.br/trechos/13152.pdf [in Portuguese].

Ribeiro, D. (2006). O povo brasileiro: A formação e o sentido do Brasil. São Paulo: Cia das Letras. http://www.afoiceeomartelo.com.br/posfsa/autores/Ribeiro, %20Darcy/Darcy%20Ribeiro%20-%20O%20POVO%20BRASILEIRO.pdf [in Portuguese].

Segal, H. (1983). Notas a respeito da formação dos símbolos. A Obra de Hanna Segal: uma abordagem Kleiniana à prática clínica. Rio de Janeiro: Imago. 77-98. [in Portuguese].

Silva, J.A. (2019). O direito à participação de crianças e adolescentes na garantia de direitos. 163f. Dissertação (Mestrado em Educação). Pontifícia Universidade Católica do Paraná, Curitiba. [in Portuguese].

Silva, J.A. (2024). O direito à participação de crianças e adolescentes: política, pedagogia e prática da educação emancipatória. 217f. Dissertação (Doutora em Educação). Pontifícia Universidade Católica do Paraná, Curitiba. [in Portuguese].

UNICEF. História dos direitos da criança (2019). https://www.unicef.org/brazil/historia-dos-direitos-da-crianca. [in Portuguese].

Veloso, T.Q. (2023). O direito à identidade no contexto da pobreza infantil: desafios sobre o direito à educação e à saúde. 167f. Dissertação (Doutora em Educação). Pontifícia Universidade Católica do Paraná, Curitiba. [in Portuguese].

Violência e psicanálise: atualizações intersaberes. (2021). São Paulo : São Paulo Instituto de Psicologia da Universidade de São Paulo. https://www.livrosabertos.sibi. usp.br/portaldelivrosUSP/catalog/download/721/640/2378?inline=1 [in Portuguese].

Violências nas escolas: perspectivas historicas e politicas (2011). Ijui : Editora Unijui. [in Portuguese].

Virna, Zh.P. (2023). Nasyllia dytyny: psykhoanaliz, psykhoterapiia mentalizatsii ta dosvid alternatyvnykh posluh u Brazylii [Child abuse: psychoanalysis, mentalisation psychotherapy and the experience of alternative services in Brazil]. Naukovyi visnyk KhDU Seriia Psykholohichni nauky – Scientific Bulletin of Kherson State University; series ‘Psychological Sciences, 3, 55-63; https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2023-3-7 [in Ukrainian].

Winnicott, D.W. (2000). Memórias do nascimento, trauma do nascimento e ansiedade. Da pediatria à psicanálise: obras escolhidas. Rio de Janeiro: Imago. 254-276. http://donaldwoods.pbworks.com/w/file/fetch/99445251/1958f_Mem%C3%B3 rias%20de%20nascimento,%20trauma%20de%20nascimento%20e%20ansiedade.pdf [in Portuguese].

Zayachkivska, N. (2015). Mizhkulturna osvita yak vyklyk dlia suchasnoi osvity Ukrainy [Intercultural education as a challenge for modern education in Ukraine]. Prace Naukowe Akademii im. Jana Długosza w Częstochowie. Т. XVII. 293-305. http://dx.doi.org/10.16926/rpu.2015.17.21 [in Ukrainian].

Завантаження

Опубліковано

2024-06-24

Як цитувати

Вірна, Ж., & Енг, А. М. (2024). Насилля дитини: від психоаналізу до реальності захисту прав дітей у Бразилії. Психологічні перспективи, 43, 48-63. https://doi.org/10.29038/2227-1376-2024-43-vir