ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ МІЛІТАРНОГО САМОПРИЙНЯТТЯ КУРСАНТІВ ВІЙСЬКОВИХ ЗАКЛАДІВ
DOI:
https://doi.org/10.29038/2227-1376-2023-42-masКлючові слова:
курсанти, військові заклади, самосвідомість, мілітарна ідентичність, рецепція власного Я, мілітарне самоприйняття, основні параметри мілітарного самоприйняттяАнотація
Мета статті – здійснити аналітичне вивчення психологічних особливостей мілітарного самоприйняття особистості, зокрема в курсантів військових закладів.
Методи та процедура дослідження. Для забезпечення виконання й досягнення мети дослідження ми застосували методи науково-теоретичного вивчення проблеми : аналіз, синтез, узагальнення, абстрагування, що дозволило констатувати особливості досліджуваного явища – мілітарного самоприйняття сучасних курсантів.
Результати. Проблему мілітарного самоприйняття розглядається у широкому контексті науково-психологічних досліджень, присвячених психологічним особливостям військових. Мілітарне самоприйняття трактується як один з провідних компонентів самосвідомості особистості. Воно базується на самопізнанні і створює передумови для формування саморегуляції, саморозвитку, самореалізації та самоактуалізації у військовій справі. Мілітарне самоприйняття розуміється як емоційно-оцінний, когнітивний і поведінковий компоненти самосвідомості, що проявляються в позитивному ставленні людини, яка обрала своєю професією військову діяльність, до самої себе і прийняття себе на рівні усвідомленої та засвоєної мілітарної суб’єктності.
Висновки. Позитивне самоприйняття курсантів військових закладів формується насамперед завдяки здатностям до багатогранної рецепції себе на рівні тілесності, соціальності, духовності тощо. Сформоване мілітарне самоприйняття дає підстави курсантові стати адаптивнішим, сильнішим та успішнішим у військовій підготовці й особистісному зростанні. Прийняття себе на рівні статусно-рольового і тілесного ототожнення як «людини в мундирі» виступає запорукою формування у курсанта адекватного мілітарного самоприйняття, а також впевненості, відваги, гордості, патріотизму та інших просоціальних рис.
Посилання
Aleksandrov, Yu.V. (2016). Osoblyvosti samosvidomosti kursantiv viiskovoho vyshchoho navchalnoho zakladu [Peculiarities of self-awareness of cadets of a military higher educational institution]. Psykholohichni ta pedahohichni problemy profesiinoi osvity ta patriotychnoho vykhovannia personalu systemy MVS Ukrainy.: materialy nauk.-prakt. konf. (m. Kharkiv, 8 kvitnia 2016 r.) – Psychological and pedagogical problems of professional education and patriotic education of the personnel of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine: scientific-practical materials. conf. (Kharkov, April 8, 2016). (с. 36–39). Kharkiv. [in Ukrainian].
Artemenko, A., Bataieva, K. (2022). Militarna identychnist ta sotsialna adaptatsiia veteraniv ATO/OOS [Military identity and social adaptation of ATO/OO veterans]. Kharkiv: Vyd-vo KhHU «NUA». [in Ukrainian].
Vizniuk, Yu. M. (2018). Samopryiniattia yak chynnyk rozvytku sotsialnoi identychnosti osobystosti v umovakh simeinoi depryvatsii [Self-acceptance as a factor in the development of social identity of an individual in conditions of family deprivation]. Candidate’s thesis. Sievierodonetsk [in Ukrainian].
Hoshovska, D. (2015). Pozytyvna samoaktseptatsiia yak spryiatlyvyi chynnyk revitalizatsii osobystosti (femininnyi aspekt) [Positive self-acceptance as a favorable factor of personality revitalization (feminine aspect)]. Psykhoheneza osobystosti: norma i deviatsiia : zb. nauk. Statei – Psychogenesis of personality: norm and deviation: coll. of science Article, T.2, 36–41. [in Ukrainian].
Hoshovska, D. (2021). Psykhoheneza femininnoi samoaktseptatsii divchatok-pidlitkiv [Psychogenesis of feminine self-acceptance of teenage girls]. Lutsk : PP Ivaniuk V.P. [in Ukrainian].
Hoshovskyi, Ya. (2008). Resotsializatsiia depryvovanoi osobystosti [Resocialization of a deprived individual]. Drohobych : Kolo. [in Ukrainian].
Zlyvkov, V.L. (2022). Yevrointehratsiinyi vektor stanovlennia militarnoi identychnosti ukraintsiv [European integration vector of formation of military identity of Ukrainians]. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia psykholohichni nauky. Spetsvypusk – Bulletin of Lviv University. Psychological sciences series. Special issue, 47–54. https://doi.org/10.30970/PS.2022.spec.7 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.30970/PS.2022.spec.7
Kostruba, N. (2023). Psykhichne zdorovia viiskovosluzhbovtsiv [Mental health of military servicemen]. Psykholohichni perspektyvy – Psychological Prospects Journal, 41, 120–132. https://doi.org/10.29038/2227-1376-2023-41-kos [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.29038/2227-1376-2023-41-kos
Nevzorov, R.V. (2018) «Ia-kontseptsiia» pilota yak motyvatsiinyi chynnyk formuvannia profesiinykh lotnykh kompetentnostei maibutnikh pilotiv u systemi vyshchoi viiskovoi osvity Ukrainy [The pilot's "self-concept" as a motivational factor in the formation of professional flight competencies of future pilots in the higher military education system of Ukraine]. Advanced Linguistics,1, 51–57. [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.20535/2617-5339.2018.1.148842
Khraban, N.Ie. (2023). Aktualni pytannia psykholohichnoho blahopoluchchia molodi pid chas navchannia za viiskovym profilem: pryklad Ukrainy [Current issues of psychological well-being of young people during military training: the example of Ukraine]. Vyshcha osvita – Higher Education. 1(22), 51–66. http://dx.doi.org/10.32987/2617-8532-2023-1-51-66 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.32987/2617-8532-2023-1-51-66
Atherton, S. (2009). Domesticating military masculinities: Home, performance and the negotiation of identity. Social and Cultural Geography, 10(8), 821–836. https://doi.org/10.1080/14649360903305791 DOI: https://doi.org/10.1080/14649360903305791
Bekesiene Svajone (2023). Impact of personality on cadet academic and military performance within mediating role of self-efficacy. Front. Psychol. Sec. Positive Psychology.14. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2023.1266236 DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2023.1266236
Boe, O., & Bergstоl, H-O. (2017). Theoretical and Practical Аspects of Self -Efficacy in Military Cadets. International Journal of Learning, Teaching and Educational Research, 16(7), 10–29.
Boea, O., Holtha, T. (2015). Self-awareness in military officers with a high degree of developmental leadership. Procedia Economics and Finance, 26, 833–841, 2212–5671. http://dx.doi.org/10.1016/s2212-5671(15)00889-8 DOI: https://doi.org/10.1016/S2212-5671(15)00889-8
Daley, J. (1999). Understanding the military as an ethnic identity. Social work practice in the military. New York, NY: Routledge, 291–303. URL: http://www.routledge.com/books/details/9780789006264/ (дата звернення 15.06.2018).
Johansen, R. B., Laberg, J. C., & Martinussen, M. (2013). Measuring military identity: Scale development and psychometric evaluations. Social Behavior and Personality: An International Journal, 41, 861–880. https://doi:10.2224/ sbp.2013.41.5.861 DOI: https://doi.org/10.2224/sbp.2013.41.5.861
Johansen, R.B., Martinussen, М., Kvilvang, N. (2016). The Influence of military Identity on Work engagement and Burnot in the Norvegian Army Rapid Reaction Forse. Walter de Gruyter GmbH. http://dx.doi.org/10.1515/jms-2016-0196 DOI: https://doi.org/10.1515/jms-2016-0196
Lancaster, S. L., & Hart, R. P. (2015). Military identity and psychological functioning: A pilot study. Military Behavioral Health, 3, 83–87. http://dx.doi.org/10.1080/21635781.2014.995254 DOI: https://doi.org/10.1080/21635781.2014.995254
Marcinkowski, M. (2012) Wartości i postawy moralne słuchaczy szkół wojskowych. Studium socjologiczno-pedagogiczne. Poznań: Wydawnictwo Wyższej Szkoły Oficerskiej im. S. Czarnieckiego.
Morgan, L. & Aldington, D. (2021). Chronic Pain, PTSD and Moral Injury in Military Veterans: Suffering and the Compromised Self. Military Behavioral Health, 267–274 https://doi.org/10.1080/21635781.2021.2000905 DOI: https://doi.org/10.1080/21635781.2021.2000905
Roe, А., Siegelman, М. (1963). A parent-child Relations questionnaire. Child Development. 34, 2, 355–369. http://dx.doi.org/10.2307/1126732 DOI: https://doi.org/10.1111/j.1467-8624.1963.tb05143.x
Snider, D., & Matthews, L. J. (2012). The future of the army profession (2nd ed.). МcGraw-Hill, Boston, USA.
Spustek, H. (2012) Obywatel w mundurze. Aksjologiczny wymiar funkcjonowania nowoczesnych sił zbrojnych. Wrocław : Wydawnictwo Wyższej Szkoły Oficerskiej Wojsk Lądowych.
Urbański, L. W. (2004) Funkcje wychowawcze wyższej szkoły oficerskiej. Poznań: Dom Wydawniczy ELIPSA.
Zircer, D., Danopoulos, C. P. (2008). The Military as a Distinct Еthnic or Quasi-Ethnic Identity in Developing Countries. Armed Forces & Society, 34(2), 314-337. http://dx.doi.org/10.1177/0095327x07302978 DOI: https://doi.org/10.1177/0095327X07302978
Wagner, U., & Stellmacher, J., & Christ, O., & Tissington, P. A. (2005). To Be(long) or Not to Be(long): Social Identification in Organizational Contexts. Genetic, Social, and General Psychology Monographs, 131(3), 189–218. http://dx.doi.org/10.3200/mono.131.3.189-218 DOI: https://doi.org/10.3200/MONO.131.3.189-218
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Маслюк Андрій, Оржешко Дмитро
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
