ОСОБЛИВОСТІ КОПІНГ-СТРАТЕГІЙ У ЛЮДЕЙ З РІЗНИМИ ЦІННІСНИМИ ОРІЄНТАЦІЯМИ
DOI:
https://doi.org/10.29038/2227-1376-2023-41-khaКлючові слова:
копінг-стратегії, індивідуалістичні цінності, духовні цінності, сімейні цінності, соціальні цінностіАнотація
Метою статті є виклад результатів дослідження особливостей вибору різних копінг-стратегій людьми з різними ціннісними орієнтаціями в контексті підтримки власного психічного здоров’я та благополуччя.
Методи. Для виявлення копінг-стратегій застосовувалися психодіагностичні тестові методики К.Томаса і М. Лазаруса, для діагностики цінностей – тестова методика Е. Помиткіна. Додатково була застосована методика вивчення особистості «Велика П’ятірка».
Результати. Виявлено копінг-стратегії, до яких найчастіше вдаються люди з різними ціннісними орієнтаціями: з домінуванням духовних цінностей – до стратегій дистанціювання та уникнення, індивідуалістичних – самоконтролю та конфронтації, соціальних – до пошуку соціальної підтримки, позитивної переоцінки, сімейних – до копінг-стратегій планування розв’язання проблеми та прийняття відповідальності.
Виявлено, що чоловіки порівняно з жінками частіше обирають копінг-стратегії конфронтації, уникнення та компромісу, комбінація яких конкретизує зміст маскулінних гендерних ролей в нашій культурі. На основі кластерного аналізу виокремлено три типи реалізації копінг-стратегій: 1) «індивідуалісти» -- носії індивідуалістичних цінностей, які розраховують на себе, критично ставляться до інших і практикують копінг-стратегію самоконтролю; 2) «соціальні оптимісти» -- носії соціальних цінностей, що обирають стратегію соціальної підтримки; 3) «інтроверти» -- носії духовних цінностей, що практикують копінг-стратегії дистанціювання та уникнення, зосереджені на собі і не орієнтуються на інших. Носії сімейних цінностей розподілилися по перших двох кластерах.
Висновки. Представники різних ціннісних орієнтацій реалізують різні копінг-стратегії, які відповідають їх типам цінностей: індивідуалістичним – конфронтації та самоконтролю, духовним – уникнення та дистанціювання, сімейним – прийняття відповідальності та планування розв’язання проблеми, соціальним – пошук соціальної підтримки. Представники маскулінних гендерних ролей частіше обирають копінг-стратегії конфронтації, уникнення та компромісу. Це свідчить про те, що у різних людей можуть бути ефективними різні копінг-стратегії, їх вибір залежить від ціннісних орієнтацій особистості.
Посилання
Grabovs’ka S., Jesyp M. (2010). Problema kopingu w suchasnych psychologichnych doslidzenniach [The problem of coping in modern psychological researches]. Sociohumnitarni problemy ludyny. Psychologichne zdorow’ja osoby i suspilstwa – Socio-humanitarian problems of man. Psychological health of the individual and society, 4, 188-193. [in Ukrainian].
Al-Ruzzieh, M. A., & Ayaad, O. (2021). Work Stress, Coping Strategies, and Health-Related Quality of Life among Nurses at an International Specialized Cancer Center. Asian Pacific Journal of Cancer Prevention. 22(9), 2995. https://doi.org/10.31557/APJCP.2021.22.9.2995
Basogul, C., Baysan A., L., Mutlu Satıl, E., & Büyükbayram Aslan, A. (2021). Professional values and professional quality of life among mental health nurses: A cross-sectional study. Nursing & Health Sciences. 23(2), 362-371. https://doi.org/10.1111/nhs.12811
Brannon, L., Feist, J. (2009). Personal Coping Strategies. Health Psychology: An Introduction to Behavior and Health (7th ed.). Wadsworth Cengage Learning. 7, 121– 23.
Budimir, S., Probst, T., Pieh, C. (2021). Coping strategies and mental health during COVID-19 lockdown. Journal of Mental Health. 30(2), 156-163. https://doi.org/10.1080/09638237.2021.1875412
Compas, B. E., Connor-Smith, J. K., Saltzman, H., Thomsen, A. H., & Wadsworth, M. E. (2001). Coping with stress during childhood and adolescence: problems, progress, and potential in theory and research. Psychological bulletin, 127(1), 87–127.
Cramer P. (2000). Defense mechanismus and Coping strategies: What’s the difference? American Psychologist. June, 638–646.
Heszen-Niejodek I. (2002). Emocje, ocena poznawcza i strategie w prozasie radzenie sobie Teoretyczne i kliniczne problemy radzenia sobie ze stresem. Poznań: Stowarzyszenie Psychologia i Architektura, S. 174–197.
Hobfoll S. (2006). Conservation of resources. URL: http://www.wfnetwork.bc.edu/…_enty.php?id=4191&area=academic
Lazarus R., Folkman S. (1984). Stress, Appraisal and Coping. New York: Springer.
Miller P., Ingham J., Davidson S. (1986). Live events, symptoms and social support Journal of Psychosomatic Research. 20, 515–522.
Moss R., Schaeffer J. (1986). Life transitions and crises. Coping with life crises. An integrative approach. New York.
Muniandy, M., Richdale, A. L., Arnold, S. R., Trollor, J. N., & Lawson, L. P. (2022). Associations between coping strategies and mental health outcomes in autistic adults. Autism Research. 15(5), 929-944.
Pargament K. (1997). The Psychology of Religion and Coping: Theory, research, practice. New York.
Pargament, K., Koenig, H., Perez, L. (2000). The many methods of religious coping: Development and initial validation of the RCOPE Journal of Clinical Psychology. 56 (4), 519–543. https://doi.org/10.1002/(sici)1097-4679(200004)56:4<519::aid-jclp6>3.0.co;2-1
Pearlin, L., Shooler, C. (1978). The Structure of Coping The Jornal of health and Social behavior. 19(1), 2–21. https://doi.org/10.2307/2136319
Roesch, S., Weiner, B. (2001). A meta-analytic review of coping with illness: Do causal attributions matter? Journal of Psychosomatis Research. 50, 205-219. https://doi.org/10.1016/s0022-3999(01)00188-x
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Хазратова Н., Малімон Л., Олійник А.
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Як цитувати
