ПЕРЕЖИВАННЯ МОРАЛЬНОГО ДИСТРЕСУ ОСОБИСТІСТЮ: ТЕОРЕТИЧНЕ ОСМИСЛЕННЯ ПРОБЛЕМИ

Тетяна Федотова

doi:10.29038/2227-1376-2022-40-fed

Автор(и)

Тетяна Федотова Волинський національний університет імені Лесі Українки

DOI:

https://doi.org/10.29038/2227-1376-2022-40-fed

Ключові слова:

моральний дистрес, моральна травма, комплекс «вцілілого», етична дилема, моральний клімат, почуття провини

Анотація

Мета статті полягає у теоретичному аналізі проблеми морального дистресу в науковій літературі, з’ясуванні основних аспектів вивчення відповідної проблематики та встановленні особливостей прояву морального дистресу шляхом вторинного аналізу результатів емпіричних досліджень науковців.

Методи. У статті застосовано методи теоретичного вивчення наукової літератури (аналіз, синтез, узагальнення, систематизація підходів науковців) стосовно висвітлення проблеми переживання морального дистресу.

Результати. Проблеми морального дистресу в науковій літературі висвітлюється здебільшого шляхом її вивчення в ході реалізації професійної діяльності медичних працівників. Моральний дистрес розглядають як моральні страждання, які виникають в особистості в ситуації наявності знань про те, яким чином потрібно діяти, але неможливості діяти відповідно, через встановлені інституційних обмежень. Виокремлюють види морального дистресу: первинний (описують власне як моральний дистрес) та реактивний (розглядається як «моральний залишок»). Емпіричними маркерами морального дистресу є: почуття гніву, розчарування та провини, неможливість втілення морального судження в дію, невпевненість у собі, відсутність наполегливості, конформізм, уявне безсилля, відсутність критичності і розуміння ситуації тощо. Фізичними наслідками тривалого переживання морального дистресу для особистості можуть бути: безсоння, нудоту, мігрені, кишково-шлункові розлади, плаксивість та значне фізичне виснаження. В якості необхідної та/або достатньої умови переживання морального дистресу, на думку науковців, можуть виступати: моральне судження/необхідність вибору, інституційне/правове обмеження, психологічний ефект/вплив, моральний конфлікт, загроза моральної цілісності та автентичності, внутрішні обмеження та моральний клімат установи. У єдності з теорією морального дистресу розглядають теорію моральної розплати, стрижнем якої є аналіз переживання моральної розплати медсестрою: легкість, ситуативна прив’язка, вирішення та рефлексія.

Висновки. Здійснений теоретичний аналіз проблеми морального дистресу засвідчив складність та неоднозначність у визначені відповідного поняття, його показників та чинників. Теоретична розвідка означеної проблематики вказує на доцільність та важливість ґрунтованого вивчення морального дистресу з урахуванням вікового, статевого та професійного аспектів, а також актуальність та необхідність розробки програми психологічної підтримки осіб, які переживають моральний дистрес, комплексу заходів для збереження психічного здоров’я вразливих верств населення в умовах військових дій.

Посилання

Boreiko, Yu. (2014). Povsiakdenni relihiini praktyky yak skladova sotsialnykh vzaiemovidnosyn [Everyday religious practices as a component of social relations]. Ukrainske relihiieznavstvo - Ukrainian Religious Studies, 71-72, 46-54. [in Ukrainian].

Boreiko, Yu. (2015). Relihiina identychnist yak konstrukt povsiakdennosti [Religious identity as a construct of everyday life]. Relihiia ta sotsium - Religion and Society, 4, 79-84. [in Ukrainian].

Zasiekina, L., Kozihora, M. (2022). Kros-kulturna adaptatsiia ta standartyzatsiia shkaly symptomiv moralnoi travmy [Cross-Cultural Adaptation and Psychometric Properties of Moral Injury Symptoms Scale]. Psykholohichni perspektyvy - Psychological Prospects Journal, 39, 139-152. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.29038/2227-1376-2022-39-zas

American Association of Critical-Care Nurses. (2006). AACN Public Policy Position Statement: Moral Distress. Aliso Viejo, CA: American Association of Critical-Care Nurses (AACN). https://www.aacn.org/policy-and-advocacy/aacn-position-statement-moral-distress-in-times-of-crisis

Boyle, D.A., Bush, N.J., (2018). Reflections on the emotional hazards of pediatric oncology nursing: four decades of perspectives and potential. Jornal of Pediatric Nursing,40, 63-73.

Campbell, S.M., Ulrich, C.M. and Grady, C. A. (2016). Broader understanding of moral distress. Am J. Bioeth, 16, 2-9.

Canadian Nurses Association (2008). Code of Ethics for Registered Nurses. Ottawa; https://www.cna-aiic.ca/en/nursing/regulated-nursing-in-canada/nursing-ethics

Chesnut, R. P., Richardson, C. B., Morgan, N. R., Bleser, J. A., Perkins, D. F., Vogt, D., ... Finley, E. (2020). Moral injury and social well‐being: a growth curve analysis. Journal of traumatic stress, 33(4), 587-597.

Corley, M.C., Elswick, R.K, Gorman, M and Clor, T. (2001). Development and evaluation of a moral distress scale. J adv Nurs, 33, 250-256.

Corley, M.C. (1995). Moral distress of critical care nurses. Am J. Crit Care, 4, 280-285.

Corley M. C. (2002). Nurse moral distress: a proposed theory and research agenda. Nursing ethics, 9(6), 636–650. https://doi.org/10.1191/0969733002ne557oa

Epstein, E., Hamric, A. (2009). Moral distress, moral residue, and the crescendo effect. J. Clin Ethics, 20, 330-342.

Epstein, E.G, Whitehead, P.B, Prompahakul, C., Thacker, L.R., Hamric, A.B. (2019). Enhancing Understanding of Moral Distress: The Measure of Moral Distress for Health Care Professionals. AJOB Empir Bioeth,10(2),113-124. https://doi.org/10.1080/23294515.2019.1586008

Fourie, C. (2015). Moral distress and moral conflict in clinical ethics. Bioethics,29, 91-97.

Griffin, B. J., Purcell, N., Burkman, K., Litz, B. T., Bryan, C. J., Schmitz, M., Villierme, C., Walsh, J., & Maguen, S. (2019). Moral injury: An integrative review. Journal of Traumatic Stress, 32(3), 350-362.

Hanna D. R. (2004). Moral distress: the state of the science. Research and theory for nursing practice, 18(1), 73–93. https://doi.org/10.1891/rtnp.18.1.73.28054

Jameton, A. A. (2013). Reflection on Moral Distress in Nursing Together With a Current Application of the Concept. Bioethical Inquiry, 10, 297-308. https://doi.org/10.1007/s11673-013-9466-3

Jameton, A. (1993). Dilemmas of moral distress: moral responsibility and nursing practice. AWHONNS Clin Issues Perinat Womens Health Nurs, 4, 542-551.

Jameton, A. (1984). Nursing practice: the ethical issues. Englewood Cliffs, NJ: Prentice-Hall.

Jalmsell, L., Lovgren, M., Kreicbergs, U., Henter, JI., Frost, B.M. (2016). Children with cancer share their views: tell the truth but leave room for hope. Acta Paediatr. 105(9),1094-1099.

McCarthy, J. (ed.). (2013) Nursing ethics and moral distress: the story so far (Online special issue). Nurs Ethics. http://nej.sagepub.com/site/special_issues/special_issue.xhtml

Nathaniel, A. K. (2006). Moral reckoning in nursing. West J. Nurs Res., 28(4), 419-38.

O’Donnell, P., Farrar, A., BrintzenhofeSzoc, K., Conrad, A.P., Danis, M., Grady, C., et al. (2008). Predictors of ethical stress, moral action and job satisfaction in health care social workers. Soc Work Health Care, 46(3),29-51.

Rosenbaum, K.E.F. (2022). A Brief Theory Critique: The Theory of Moral Reckoning. J. Nurs Dr Stud Scholarsh, 8,46-52.

Sandeberg, M., Bartholdson, C. & Pergert, P. (2020). Important situations that capture moral distress in paediatric oncology. BMC Med. Ethics, 21, 6 https://doi.org/10.1186/s12910-020-0447-x

Ventovaara, P., af Sandeberg, M., Petersen, G., Blomgren, K., & Pergert, P. (2022). A cross-sectional survey of moral distress and ethical climate – Situations in paediatric oncology care that involve children’s voices. Nursing Open, 9, 2108. – 2116. https://doi.org/10.1002/nop2.1221

Webster, G., Bayliss, F. (2000). Moral residue. In: Rubin S., Zoloth L. (eds) Margin of error: the ethics of mistakes in the practice of medicine. Hagerstown, MD: University Publishing Group Inc, 208.

Wilkinson, J. M. (1987-1988). Moral distress in nursing practice: experience and effect. Nurs Forum,23(1), 16-29. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/3454003/

Zasiekina, L., & Zasiekin, S. (2020). Verbal Emotional Disclosure of Moral Injury in Holodomor Survivors. Psycholinguistics, 28(1), 41-58. https://doi.org/10.31470/2309-1797-2020-28-1-41-58