ҐЕНЕЗА ПОНЯТТЯ «ПСИХОЛОГІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ПІДЛІТКА»

Тетяна Сватенкова

doi:10.29038/2227-1376-2022-40-sva

Автор(и)

Тетяна Сватенкова Прикарпатський Національний університет імені Василя Стефаника

DOI:

https://doi.org/10.29038/2227-1376-2022-40-sva

Ключові слова:

психологічний потенціал, підліток, обдарованість, особистість

Анотація

Мета статі – дослідити специфіку розвитку наукової думки щодо психологічного потенціалу підлітка.

Методи. Теоретичні: пошукові та аналітичні методи, як от аналіз відповідної літератури з теми, порівняння, аналогія, систематизація та співставлення.

Результати. Проблема потенційного в особистості – допоки повною мірою не освоєний наукою матеріал багатовікової практики наукового пізнання, насамперед у частині, де ідеал розвитку людини постає як щось таке, що володіє самостійним онтологічним статусом і потенційно властивий людині. Така постановка проблеми породжує необхідність зрозуміти потенційне, як відмінну від актуальної форми реального існування. Більше того, в якомусь сенсі потенційне «я» навіть реальніше, ніж реальне «я» людини, оскільки воно здатне спонукати її до зміни психологічного та фізичного стану.

Концепція психологічного потенціалу особистості є найціннішим методологічним здобутком психології, розробленим у ХХ ст. та таким, що продовжує розроблятися у XXI столітті. Психологічний потенціал особистості у психологічній науці, зазвичай, сприймається як (1) невикористані здібності та вміння, (2) невиражена активність, непроявлена ініціатива. Бурхливий розвиток науки та активна трансформація системи освіти демонструють не утопічність, а реальність положень трансгуманізму та нової концепції еволюції людини.

Потенціал деяких дітей риторично та філософськи поєднується з потенціалом всього людства. Сьогодні обдаровані діти, так звані «суб'єкти з високим потенціалом», як і раніше, часто зображуються в академічному та політичному дискурсі як приховані ресурси людства, готові вдосконалювати його за правильних стимулів, і роль освіти у пошуку та використанні цих стимулів висувається на перший план.

Висновки. У статті висвітлено результати науково-теоретичної пошукової роботи щодо розвитку поглядів на потенціал особистості у підлітковому віці. Короткий історико-психологічний екскурс висвітлює основні результати науково-освітніх дискусій навколо даного поняття та еволюцію погляду від виявлення, вимірювання та контролю над розвитком його до підтримки і віри у невичерпність потенціалу кожної особистості незалежно від очевидних досягнень.

Посилання

Zlobina, O. (2004). Osobystistʹ yak subʺyekt sotsialʹnykh zmin [Personality as a subject of social changes]. K.: NAS of Ukraine, Institute of Sociology. [in Ukrainian].

Alamprese, J. A. (1989). No gift wasted: Effective strategies for educating highly able, disadvantaged students in mathematics and science. Volume II: Case studies. Final Report. Washington: COSMOS.

Apter, T. (2022). The Teen Interpreter: A Guide to the Challenges and Joys of Raising Adolescents. W. W. Norton Company.

Blakemore, S.J. (2016). Inventing Ourselves: The Secret Life of the Teenage Brain. PublicAffairs.

Burks, S., Jensen, B., Williams, D., Lewis, T. M. (1930). The promise of youth: Follow-up studies of a thousand gifted children. Genetic studies of genius, III. Stanford: Stanford University Press.

Cigman, R. (2006). The gifted child: A conceptual enquiry. Oxford Review of Education, 32(2),197–212. DOI: https://doi.org/10.1080/03054980600645388

Coleman, J. (2021). The Teacher and the Teenage Brain. Routledge. DOI: https://doi.org/10.4324/9781003004462

Cook, D. T. (2002). Interrogating symbolic childhood. In Symbolic childhood. (рр. 1-15). New York: Peter Lang.

Increasing opportunities for young people and helping them to achieve their potential. Subsequently available as 2010 to 2015 government policy: young people. (2013). https://www.gov.uk/government/publications/2010-to-2015-government-policy-young-people/2010-to-2015-government-policy-young-people

Feldman, D. H., Goldsmith, L.T. (1986). Nature’s Gambit: Child prodigies and the development of human potential. Teachers College Pr

Freeman, J. (2010). Gifted lives: What happens when gifted children grow up?. New York: Routledge. DOI: https://doi.org/10.1080/15332276.2010.11673582

Freud, A. (1958). Adolescence. Psychoanalytic Study of the Child, 13 (1), 255-278. https://doi.org/10.1080/00797308.1958.11823182 DOI: https://doi.org/10.1080/00797308.1958.11823182

Glausiusz, J. (2022). How can we help kids cope with 'eco-anxiety'? Family tree. Psychology. https://www.bbc.com/future/article/20220315-how-eco-anxiety-affects-childrens-minds

Hill, J. (2021). Sophie Scholl: Student who resisted Hitler and inspires Germany. BBC Berlin correspondent. https://www.bbc.com/news/world-europe-57008360

Hollingworth, L. (1942). Children above 180 IQ: Origin and development. London: George G. Harrap. CreateSpace Independent Publishing Platform. DOI: https://doi.org/10.1037/13574-000

James, A., Prout, A. (1997). Re-presenting childhood: Time and transition in the study of childhood. In Constructing and reconstructing childhood. Abingdon: Routledge Falmer.

Lucey, H., Reay, D. (2002). Carrying the beacon of excellence: Social class differentiation and anxiety at a time of transition. Journal of Education Policy 17(3), 321–336. DOI: https://doi.org/10.1080/02680930210127586

Ofsted. 2014. The Report of Her Majesty’s Chief Inspector of Education, Children’s Services and Skills 2013/14: Schools (Manchester, www.ofsted.gov.uk/resources/140178).

Rawlins, R. (2006). Raising ‘‘Precocious’’ children: From nineteenth-century pathology to twentiethcentury potential. In When science encounters the child. Ed. B. Beatty, E. D. Cahan, J. Grant. (р. 77-95). New York: Teachers College.

Reynolds, K., Yates, P. (1998). Too soon: Representations of childhood death in literature for children. In Children in culture: Approaches to childhood. Ed. K. Lesnik-Oberstein. (рр.151- 177). London: Macmillan. DOI: https://doi.org/10.1057/9780230376205_6

Svatenkova, T. I., & Svatenkov, A. V. (2021). Emotional potential in the children's team. Wiadomosci lekarskie (Warsaw, Poland : 1960), 74(11 cz 1), 2738–2742. https://doi.org/10.36740/WLek202111110 DOI: https://doi.org/10.36740/WLek202111110

Shuttleworth, S. (2010). The mind of the child: Child development in literature, science, and medicine, 1840–1900. Oxford: Oxford University Press. DOI: https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780199582563.001.0001

Terman, L. M. (1919). The measurement of intelligence: An explanation of and a complete guide for the use of the stanford revision and extension of the binet-simon intelligence scale. CreateSpace Independent Publishing Platform.

Uprichard, E. (2008). Children as ‘Beings and Becomings’: children. Childhood and Temporality. Children & Society 22, 303–313. https://doi.org/10.1111/j.1099-0860.2007.00110.x DOI: https://doi.org/10.1111/j.1099-0860.2007.00110.x

Von K., C., & Winner, E. (2005). Extreme Giftedness. In R. Sternberg & J. Davidson (Eds.), Conceptions of Giftedness (pp. 377-394). Cambridge: Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511610455.022 DOI: https://doi.org/10.1017/CBO9780511610455.022