ПСИХОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ ІНФОРМАЦІЙНОГО ВПЛИВУ НА ОСОБИСТІСТЬ ДОРОСЛОЇ ЛЮДИНИ
DOI:
https://doi.org/10.29038/2227-1376-2022-40-kyzКлючові слова:
особистісна зрілість, пропаганда, когнітивні упередження, критичне мислення, свідомий вибірАнотація
Мета статті полягає у теоретичному обґрунтуванні психологічних механізмів інформаційного впливу на особистість дорослої людини та практичній реалізації запропонованої психологічної моделі.
Методи. В роботі використано теоретичні методи, так і як: аналіз, синтез, порівняння, абстрагування та узагальнення теоретичних фактів щодо інформаційного впливу та особистісної зрілості, а також експериментально проведено апробацію тренінгової програми «Розвиток інформаційної зрілості».
Результати. У статті висвітлено результати наукових пошуків в галузі медіапсихології. Автор звернув увагу на ті негативні сторони інформаційного прогресу, які значним чином впливають на людину, створюють дезінформацію та шкодять психологічному благополуччю. Представлено цінності та характеристики інформаційного суспільства як нового етапу існування людства. На прикладах продемонстровано як людина може упереджено ставитись до нової інформації. Виявлено, що вразливість до медіа-контенту залежить як від характеристик інтелекту, індивідуальної сприйнятливості та тих медіа прийомів які були використані. На основі цих головних компонентів автор запропонував модель психологічних механізмів інформаційного впливу яка полягає у їх поєднанні. Обґрунтовано доцільність розробки та впровадження тренінгової програми, яка спрямована на розвиток інформаційної зрілості. Описано процес апробації та структурні компоненти програми: психоедукація щодо медіагігієни, розвиток критичного мислення, формування навички усвідомленого вибору, підвищення рівня когнітивних здібностей, розвиток особистісної зрілості.
Висновки. З’ясовано, що існує нагальна необхідність у дослідженні механізмів інформаційного впливу та розробці інструментарію який буде допомагати протистояти негативним медіа-ефектам. Встановлено певні психологічні закономірності сприйнятливості інформаційному впливові. Запропонована програма може бути використана як навчальний або розвивальний матеріал у закладах освіти та в роботі практичного психолога. Стаття є логічним продовженням досліджень автора з теми інформаційного впливу на особистість.
Посилання
Haleta, Ya. V. (2015). Informatsiina kultura yak pokaznyk zrilosti osobystosti v umovakh informatyzatsii suspilstva [Information culture as an indicator of personal maturity in the conditions of informatization of society]. Naukovi zapysky Seriia: Pedahohichni nauky - Scientific notes Series: Pedagogical sciences, 135, 83-87. [in Ukrainian].
Haleta, Ya. V. (2018). Sotsialna zrilist osobystosti v umovakh onovlennia informatsiinoi kultury suspilstva [Social maturity of personality in the conditions of renewal of information culture of society]. Machulin. [in Ukrainian].
Kuzmenko, L. V. (2011). Sutnist svidomoho stavlennia starshoklasnykiv shkil-internativ do svoikh bazovykh prav ta oboviazkiv [The essence of conscious attitude of senior pupils of boarding schools to their basic rights and obligations]. Teoretyko-metodychni problemy vykhovannia ditei ta uchnivskoi molodi - Theoretical and methodological problems of raising children and school youth, 2 (15), 98-105. [in Ukrainian].
Kholod, O. M. (2011). Komunikatsiini tekhnolohii [Communication technologies]. Kyiv: KyMU. [in Ukrainian].
Chaika, I. Yu. (2017) Informatsiine suspilstvo: vid stanovlennia do zrilosti [nformation society: from formation to maturity]. Filosofiia. Liudyna. Suchasnisti - Philosophy. Man. Modernity, 136-138. [in Ukrainian].
Shapar, V. B. (2007). Suchasnyi tlumachnyi psykholohichnyi slovnyk [Modern explanatory psychological dictionary]. Xarkiv. Prapor. [in Ukrainian].
Shyshkina, Kh. Yu. (2013). Informatsiina pozytsiia yak chynnyk sotsialno-psykholohichnoi zrilosti studentiv [Information position as a factor of socio-psychological maturity of students]. Extended abstract of candidate’s thesis. Lutsk: Skhidnoievropeiskyi natsionalnyi universytet imeni Lesi Ukrainky https://theses.oa.edu.ua/DATA/23/%D0%A8%D0%B8%D1%88%D0%BA%D1%96%D0%BD%D0%B0_dis.doc.pdf [in Ukrainian].
Akin, H., & Landrum, A. R. (2017). Heuristics, biases, values and other challenges to communicating science. In K. H. Jamieson’s, D. M. Kahan’s, & D. A. Scheufele’s (Eds.). The Oxford Handbook of the science of science communication. https://doi.org/10.1093/oxfordhb/9780190497620.013.48 DOI: https://doi.org/10.1093/oxfordhb/9780190497620.013.48
Baron, J. (2000). Thinking and deciding (3rd ed.). New York: Cambridge University Press.
Flanagin, A. J. & Lew, Z. (2022). Individual Inferences in Web-Based Information Environments: How Cognitive Processing Fluency, Information Access, Active Search Behaviors, and Task Competency Affect Metacognitive and Task Judgments. Media Psychology. https://doi.org/10.1080/15213269.2022.2085116 DOI: https://doi.org/10.1080/15213269.2022.2085116
Johannes, N., Meier, A., Reinecke, L., Ehlert, S., Setiawan, D. N., Walasek, N., Dienlin, T., Buijzen M. & Veling H. (2021) The relationship between online vigilance and affective well-being in everyday life: Combining smartphone logging with experience sampling. Media Psychology, 24:5, 581-605. https://doi.org/10.1080/15213269.2020.1768122 DOI: https://doi.org/10.1080/15213269.2020.1768122
Kahan, D. M. (2017). Ordinary science intelligence: A science-comprehension measure for study of risk and science communication, with notes on evolution and climate change. Journal of Risk Research, 20(8), 995-1016. https://doi.org/10.1080/13669877.2016.1148067 DOI: https://doi.org/10.1080/13669877.2016.1148067
Krause, H.-V., Baum, K., Baumann, A. & Krasnova, H. (2021). Unifying the detrimental and beneficial effects of social network site use on self-esteem: a systematic literature review. Media Psychology, 24:1, 10-47. https://doi.org/10.1080/15213269.2019.1656646 DOI: https://doi.org/10.1080/15213269.2019.1656646
Landrum, A. R., & Olshansky, A. (2019). The role of conspiracy mentality in denial of science and susceptibility to viral deception about science. Politics and the Life Sciences, 1-17. https://doi.org/10.1017/pls.2019.9 DOI: https://doi.org/10.31234/osf.io/9deqk
Landrum, A. R., Hallman, W. K., & Jamieson, K. H. (2019). Examining the impact of expert voices: Communicating the scientific consensus on genetically-modified organisms. Environmental Communication, 13(1), 51-70. https://doi.org/10.1080/17524032.2018.1502201 DOI: https://doi.org/10.1080/17524032.2018.1502201
Landrum, A. R., Olshansky, A. & Richards, O. (2021). Differential susceptibility to misleading flat earth arguments on youtube. Media Psychology, 24:1, 136-165. https://doi.org/10.1080/15213269.2019.1669461 DOI: https://doi.org/10.1080/15213269.2019.1669461
Raney A. A. (2011). The Role of Morality in Emotional Reactions to and Enjoyment of Media Entertainment. Journal of Media Psychology: Theories, Methods, and Applications, 23 (1): 18-23. https://doi.org/10.1027/1864-1105/a000027 DOI: https://doi.org/10.1027/1864-1105/a000027
Valkenburg, P. M., & Peter, J. (2013). The differential susceptibility to media effects model. Journal of Communication, 63, 221-244. doi:10.1111/jcom.12024 DOI: https://doi.org/10.1111/jcom.12024
Valli, Ch. & Nai, A. (2022). Let Me Think about It: Cognitive Elaboration and Strategies of Resistance to Political Persuasion. Media Psychology. https://doi.org/10.1080/15213269.2022.2098774 DOI: https://doi.org/10.1080/15213269.2022.2098774
Wiradhany, W. & Koerts, J. (2021) Everyday functioning-related cognitive correlates of media multitasking: a mini meta-analysis. Media Psychology, 24:2, 276-303. https://doi.org/10.1080/15213269.2019.1685393 DOI: https://doi.org/10.1080/15213269.2019.1685393
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Кузіна Євгенія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
